WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Інститут президента в системі органів державної влади: світовий вимір - Реферат

Інститут президента в системі органів державної влади: світовий вимір - Реферат

Курсова робота

на тему:

Інститут президента в системі органів державної влади: світовий вимір

План

Вступ:

1. Інститут президента у світовому вимірі

1.1. Поняття інституту глави держави

1.2. Історія виникнення та розвитку інституту президентства

1.3. Порядок виборів президента в різних країнах

2. Місце президента в системі органів державної влади

2.1. Правовий статус президента в президентських республіках

2.2. Правове положення глави держави в парламентських республіках

2.3. Правовий статус президента в республіках зі змішаною формою правління.

2.4. Вплив президента на політико-правовий режим країни

3. Інститут Президента України: загальні тенденції та особливості

3.1. Історія інституту президентства в Україні.

    1. Повноваження Президента України.

3.3. Перспективи та основні тенденції розвитку інституту Президента України.

Висновок

Список використаної літератури

Додаток

Вступ:

Одним із першочергових завдань країн, що отримали незалежність після розпаду Радянського союзу, стало утвердження державності. В новостворених державах важливою складовою цього процесу було формування нової політичної системи, націленої на реалізацію вимог, що постали перед суспільством цих країн в політичній, економічній, соціальній та духовній сферах життя. І саме в цей час перед усіма новоствореними державами гостро постає проблема створення інституту глави держави. Глава держави – особа, яка займає формально вище місце в структурі державних інститутів і водночас здійснює функції представництва самої держави в цілому. За словами Шарля де Голля "Глава держави повинен втілювати дух нації для самої країни та для всього світу".

Природно, що в нових незалежних державах не може бути утворена чи відновлена монархічна форма правління. Саме тому в усіх країнах колишнього СРСР був заснований пост президента – виборного глави держави.

Заснування в системі державної влади України інституту президентства розпочало новий етап у розвитку української державності та розглядалось його творцями як один із засобів вирішення нагальних проблем української сучасності. Але само по собі заснування посту президента в тій чи іншій країні не означає завершення формування певної форми інституту президентства з усіма властивими йому в світовій практиці законодавчими й адміністративними актами, сталою політичною практикою, тісними взаємозв'язками з іншими політичними інститутами і суспільством у цілому.

Оскільки становлення інституту президента досить тривалий історичний процес, при його формуванні та функціонуванні необхідне врахування багатого зарубіжного досвіду інституту президентства, зокрема позитивних і негативних моментів його діяльності.

Дослідженню різноманітних аспектів розвитку органів державної влади, зокрема інституту президентства було присвячено значну кількість праць вітчизняних і зарубіжних науковців, у тому числі: М. Горенберга, В. Шаповала, М. Томенка, В. Трипольського, Ст. Фіша та інших.

В своїй роботі я використав ці джерела, а також Конституцію України та конституції зарубіжних держав, підручники з теорії держави і права В. Котюка і Р. Ромашова та конституційного права А. Орлова і В. Чиркіна та інтернет-сайт офіційного представництва Президента.

Для того, щоб перейти до розгляду власне інституту президентства необхідно визначити об'єкт, предмет та методи роботи.

Об'єкт роботи: інститут президентства як елемент сучасних політичних систем світу.

Предмет роботи: інститут президентства в політико-правових системах державного правління. Метою роботи є розкриття сутності та особливостей функціонування інституту президентства в умовах розвитку державно-владних систем світу.

Методи роботи: в ході виконання роботи було використано такі методи: описовий (для розкриття історії виникнення і розвитку інституту президентства), системний (для аналізу особливостей політичних систем), інституціональний (для дослідження інституту президентства в контексті світового досвіду державного правління та місця і ролі глави держави в Україні), порівняльний (для виявлення спільного, особливого і специфічного в розвитку інституту президентства в Україні і світі).

1. Інститут президента у світовому вимірі

1.1. Поняття інституту глави держави

Перша згадка про главу держави, як частину механізму державної влади з'явилася у працях видатних філософів античності – Платона і Аристотеля. У своїх працях відомі мислителі розглядали проблеми різних форм правління і співвідношення найвищих органів державної влади, проте визначення глави держави залишилось поза їх увагою.

На перший погляд поняття "глава держави" є більш ніж зрозумілим і не дає підстав для дискусії. Здавалося б, що складного правильно сформулювати поняття глави держави? Проте спроби будь-якого дослідника дати єдино правильне визначення були розкритиковані, а таке формулювання визнано неправильним, або таким, що не охоплює всю специфіку і глибину питання. Проблема такого визначення полягає у тому, що поняття "глава держави", що застосовується до конкретної національної правової системи асоціюється виключно з главою такої системи. Так, дореволюційні дослідження, присвячені інституту глави держави, пов'язані виключно з правовим становищем монархів, хоча інститут президентства вже був відомий державі і праву того періоду1.

В юридичній літературі вже давно наголошується, що необхідне чітке з'ясування змісту поняття "глава держави" і уніфікація його вживання. Тим часом, ні в теорії держави і права, ні в конституційному праві, ні в нормативно-правових актах, не склалося загальноприйнятого поняття глави держави.

В різних джерелах це поняття вживається в різноманітних значеннях. По-перше, "глава держави" часто визначається як вища державна посадова особа, яка є верховним представником держави2. При цьому "глава держави" ставиться над існуючою тріадою в системі поділу гілок влади (законодавчою, виконавчою, судовою) і, таким чином, не належить до жодної з них, отримуючи особливий статус з додатковими повноваженнями. По-друге, в президентських республіках поняття "глава держави" вживається як синонім поняття "глава виконавчої влади". По-третє, "глава держави" визначається як державний орган, передбачений конституцією і чинним законодавством, і водночас вища посадова особа держави, гарант державного суверенітету, територіальної цілісності держави, дотримання національної конституції, прав і свобод людини і громадянина.

Виходячи з цих визначень, можна виділити наступні базисні ознаки поняття "глава держави":

  • Займає найвище місце в ієрархії державних посад, отже є вищою посадовою особою держави.

  • Здійснює верховне представництво держави, як у внутрішньополітичному житті, так і на міжнародній арені.

  • Є носієм, перш за все, виконавчої влади, що здійснюється ним одноосібно або спільно з урядом.

Перш ніж визначити поняття і сутність "глави держави" розглянемо погляди на даний інститут в різних правових системах та формах державного правління. Конституційно-правовий інститут глави держави в країнах сучасного світу зазвичай складається з норм, що визначають місце і роль глави держави в державному механізмі і його взаємини з іншими органами держави, закріплюють повноваження глави держави, встановлюють порядок усунення глави держави з його посади і припинення його повноважень, передбачають юридичну відповідальність глави держави за державну зраду і порушення конституції. Передбачені конституцією, вони, як правило, конкретизуються чинним законодавством.

У багатьох сучасних державах глава держави є або главою виконавчої влади, або її невід'ємним елементом. Так, наприклад, згідно з Конституцією США 1787 р. (розділ 1 ст. II) "виконавча влада здійснюється президентом Сполучених Штатів Америки", Конституція Греції 1975 р. (ст. 26, п.2) проголошує суб'єктами виконавчої влади президента і уряд3. Таким чином, глава держави розглядається як елемент виконавчої влади.

Інакше інститут глави держави розглядався в контексті соціалістичних держав. Оскільки не визнавався принцип поділу гілок влади, глава держави і уряд розглядалися не в рамках єдиного механізму державної влади (як в більшості інших держав), а поділяли на дві різні групи державних органів. Уряд при цьому вважався найвищим виконавчим і розпорядчим органом державної влади, що очолює систему органів державної влади. "Глава держави" виступав додатковим елементом виконавчої влади.

Проте не можна прирівнювати поняття "глава держави" і "глава виконавчої влади", оскільки в деяких країнах глава держави є невід'ємною частиною парламенту, а, отже, належить і до законодавчої гілки влади. Так, в дослівному значенні британської конституції "парламент – триєдиний орган", що складається не тільки з двох палат, але й включає в себе й монарха. Главою ж виконавчої влади є глава уряду.

Loading...

 
 

Цікаве