WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Основні риси права під час Другої Світової війни - Реферат

Основні риси права під час Другої Світової війни - Реферат

звання "Мати- героїня" і заснування ордена "Материнська слава" та медалі "Медаль материнства" була радикально змінена система державної допомоги багатодітним матерям, уведена державна допомога на утримання і виховання дітей одиноким матерям, внесені істотні зміни в порядок укладання шлюбу і розлучення. Але слід визнати, що ця допомога була явно недостатня, а медалями та орденами дітей не нагодуєш.
Згідно зі змінами у республіканському законодавстві права і обов'язки подружжя породжував тільки зареєстрований шлюб, розірвання якого можливе лише публічно, через суд. Було скасовано право звернення матері до суду з позовом про встановлення батьківства і стягнення аліментів на утримання дитини. Всі ці заходи, на думку законодавця, повинні були сприяти зміцненню сім'ї, виховувати більш серйозне ставлення до укладання шлюбу і до розлучення.
У містах і селах України залишилось багато дітей-сиріт. На вирішення цієї проблеми були спрямовані кілька документів: постанова Раднаркому УРСР від 15 лютого 1942 р. "Про влаштування дітей, які залишились без батьків", постанова Раднаркому СРСР від 15 червня 1943 р. "Про посилення заходів боротьби з дитячою безпритульністю, бездоглядністю і хуліганством", постанова Раднаркому УРСР від 27 березня 1943 р. "Про організацію допомоги дітям-сиротам, батьки яких загинули в боях з фашистськими окупантами, замордовані або розстріляні фашистськими загарбниками під час окупації районів УРСР", постанова Раднаркому СРСР від ЗО липня 1944 р. "Про заходи боротьби з бездоглядністю і безпритульністю дітей в Українській РСР". Згідно з цими правовими актами на органи державної влади і управління покладалась робота по влаштуванню дітей-сиріт, створенню довідкової системи при НКВС, дитячих будинків, трудо-виховних колоній, створенню надзвичайних комісій при виконкомах та інституту громадських інспекторів. Було вдосконалено порядок усиновлення Указом Президії Верховної Ради УРСР від 24 вересня 1943 р. "Про зміну ст. 44 Кодексу законів про сім'ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану Української РСР".
Трудове право. Надзвичайні умови воєнного часу призвели до необхідності вдатися до трудових мобілізацій і трудової повинності. Трудові мобілізації повинні були забезпечити постійними кадрами підприємства і будови воєнної промисловості та інші галузі народного господарства, що обслуговували потреби оборони. Трудова повинність оголошувалась для виконання важливих державних завдань, що мали оборонне значення, а також будівельних робіт, заготівлі палива, охорони шляхів сполучення, засобів зв'язку, електростанцій та інших об'єктів. Всі ці роботи не потребували спеціальної кваліфікації і мали тимчасовий характер - залучити громадян до трудової повинності дозволялось на строк до двох місяців.
Залученню до праці підлягали чоловіки від 16 до 55 років, жінки від 16 до 50 років. Згідно з союзним законодавством керівництву підприємств дозволялось встановлювати обов'язкові понаднормові роботи тривалістю до 3 годин в день. Скасовувались чергові та додаткові відпустки. Всі робітники і службовці підприємств воєнної промисловості були визнані на період війни мобілізованими і закріплювались для постійної роботи за тими підприємствами, на яких вони працювали. Мобілізованими вважались робітники, службовці та ІТР, що працювали на державних підприємствах і в установах прифронтових районів.
Певне місце серед форм залучення до праці зберігав і трудовий договір. В Україні у відбудовчий період набула поширення така форма залучення робочої сили до промисловості, як робота колгоспників на підприємствах за договорами, укладеними з колгоспами. Так, постанова Раднаркому УРСР від 27 серпня 1944 р. "Про участь колгоспів УРСР у відбудові зруйнованої німецькими загарбниками вугільної промисловості Донбасу" зобов'язувала виконкоми обласних Рад поряд з розвитком шефства над вугільними трестами організувати залучення робочої сили колгоспів до участі у відбудові Донбасу на договірних засадах.
Одним з важливих питань було працевлаштування інвалідів війни. На розв'язання цього питання була спрямована постанова Раднаркому УРСР від 20 квітня 1943 р. "Про трудове влаштування і побутове обслуговування інвалідів Вітчизняної війни".
Земельне право, колгоспне законодавство. Статут сільгоспартілі 1935 p. формально і під час війни залишався основним законом колгоспного життя. В умовах воєнного часу відбувалось подальше іближення колгоспної власності з державною, що набуло нормативного затвердження. До життя були покликані нові державні норми, спрямовані на зміцнення трудової дисципліни та підвищення продуктивності праці в колгоспах. Був збільшений обов'язковий мінімум трудоднів (до 120-150 трудоднів на рік) для дорослого члена колгоспу, для підлітків 12-16 років - не менше як 50 трудоднів на рік.
Багато уваги приділялося організаційно-господарському зміцненню колгоспів, пошуку нових форм і методів підвищення продуктивності колгоспного виробництва. В постанові РНК УРСР від 25 липня 1944 р. "Про хід збирання врожаю зернових культур у колгоспах і радгоспах УРСР" було запропоновано всім колгоспам і радгоспам з метою підвищення продуктивності праці забезпечити організацію збиральних робіт на основі широкого застосування індивідуального та дрібногрупового підряду. З 1943 р. у визволених областях України почалось впровадження додаткової оплати праці колгоспникам за високопродуктивну працю. І хоча в багатьох господарствах у 1944 p. мали місце помилки у використанні цієї доплати, що негативно позначилось на організації праці в деяких колгоспах, 14 березня 1945 р. Раднарком УРСР своєю постановою зобов'язав радянське керівництво надати допомогу колгоспам у проведенні в життя закону про додаткову оплату праці.
Законодавство воєнного часу встановило нові підстави обов'язкової праці в колгоспі. Цей обов'язок був поширений на осіб, мобілізованих на сільськогосподарські роботи з працездатного населення міст.
Певні труднощі в зміцненні колгоспів у відбудовчий період були викликані порушенням системи державних актів щодо користування землею. Постановою Раднаркому УРСР від 23 жовтня 1945 р. "Про відновлення державних актів на безстрокове (вічне) користування землею колгоспів і земельних шнурових книг у колгоспах районів Української РСР, визволених від німецько-фашистської окупації" Наркомзему УРСР було запропоновано не пізніше 1 червня 1945 p. відновити зовнішні межі усіх колгоспів, а також межі між громадськими землями колгоспів та присадибними землями колгоспників, відновити в 1946 p. державні акти на вічне користування землею колгоспів.
Кримінальне право. В умовах режиму воєнного стану підвищилась суспільна небезпечність злочинців, що викликало необхідність посилення карних репресій. Репресивний характер радянського кримінального законодавства в період війни набув особливою значення.
Суттєво зросла суспільна небезпечність державних злочинців, особливо військових: ухилення від військового обліку, відпризову в армію або від виконання обов'язків військової служби, дезертирство. В цю ж категорію підпадало і злісне ухилення від трудових
Loading...

 
 

Цікаве