WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Соціалістична держава (економічна основа, сутність, механізм, функції і форми) - Курсова робота

Соціалістична держава (економічна основа, сутність, механізм, функції і форми) - Курсова робота

історичний тип держави і права. Економічну основу суспільно-економічної формації складає пануюча система виробничих відносин, ядром яких виступають відносини власності. Ця система іменується економічним базисом суспільства. Самою найважливішою особливістю виробничих відносин є їхній матеріальний характер, який виявляється в тому, що їхня система не залежить від волі і свідомості людей. Вона об'єктивна і завжди така, який на даному етапі соціального буття рівень розвитку продуктивних сил (людей, виробляючих матеріальні блага, знарядь і засобів виробництва, використовуваних технологій), хоча кожне окреме виробниче відношення - це відношення вольове, що дозволяє управляючим структурам (наприклад, державі) їх регулювати і упорядковувати. Змінюються продуктивні сили, слідом за ними трансформуються і виробничі відносини. Система продуктивних сил і виробничих відносин, властивих відповідній формації, іменується способом виробництва [16, 397].
Над економічним базисом підноситься суспільна надбудова (соціальні інститути, відносини і ідеї), в яку входять держава і право. Специфіка надбудовних відносин (на відміну від базисних) вбачається в їхній ідеальності, в безпосередній залежності їхньої системи від волі і свідомості людей. Разом з тим зміст надбудовних відносин, не дивлячись на їх ідеологічність, в решті решт визначається існуючим економічним базисом: зміна останнього спричиняє за собою відповідні зміни в надбудові.
Суспільна надбудова (а отже, і держава, і право) володіє відносною самостійністю по відношенню до базису і справляє на нього зворотну дію, яка може бути позитивною, негативною або нейтральною. Іншими словами, люди самі творять свою історію, але тільки в тих формах і в тих межах, які об'єктивно існують на конкретному етапі історичного процесу і задані його економічною основою. Останню обставину варто підкреслити особливо, оскільки супротивники формаційного підходу його нерідко замовчують, безпідставно звинувачуючи дану теорію суспільного розвитку у фаталізмі [8, 168].
Суспільно-економічні формації послідовно змінюють один одного, тому розвиток людського суспільства є природноісторичним процесом переходу від низьких форм соціальної організованості до більш високих. Перехід від однієї формації до іншої відбувається у формі якісного стрибка, перерви поступовості розвитку, що називається соціальною революцією. Вона починається із зміцнення в надрах старої формації нового, більш прогресивного способу виробництва і лише після його перетворення в пануючий призводить перетворення політичної і правової систем: стара надбудова приводиться у відповідність з новим базисом [5, 72]. Причому жодна суспільно-економічна формація не зникає до тих пір, поки вона не вичерпає свого позитивного потенціалу, який зберігається новою формацією і використовується на наступному етапі історії, забезпечуючи її безперервність і спадкоємність.
Державно організоване економічне життя в суспільстві на грунті панівної державної власності на засоби виробництва. Держава-монополіст у спрямуванні й визначенні меж економічного життя. Економічна експлуатація меж економічного життя. Економічна експлуатація з боку держави шляхом постійної недоплати зарплати, що зменшує активність економічного життя.
Обмеження активності економічного життя людини шляхом відчуження від власності. Економічне зубожіння, збідніння мас призводить до вузькості форм економічного життя, його примітивності.
Ігнорування законів економічного життя. Прагнення до вирішення проблем економічного життя командними методами примусу. Ігнорування світових досягнень економічного знання, науково-технічного прогресу. Відсутність розвинених економічних зв'язків по горизонталі.
Відсутність достовірної інформації у сфері вітчизняного і світового економічного життя, певпиcаність у світовий економічний порядок.
Відсутність соціальних груп власників, зацікавлених у розвитку економічного і полі пічного життя. Mілітаризація економічного життя.
Недовговічність тоталітарного режиму політичного функціонування. Монополізація державою політичного життя, його злиття з партійним життям па ґрунті панування єдиної форми державної власності. Монополія па владу номенклатурної бюрократії. Злиття партійного і державного життя.
Політичне гноблення як привласнення волі державно залежної людини, що не дає простору для активного політичного життя. Пасивність політичного життя па основі відчуження людини від політичної влади, власності і від самої себе. У результаті державної залежності людини в економіці формуються політична пасивність, невіра в активний зміст політики. Незнання і неврахування законів політичного життя. Примус і насильство - основні методи політичного життя. Правовий нігілізм.
Несприйняття світових досягнень політичної і правової науки. Приховування політичної інформації, утаювання ознайомлення з нею. Обман, неправда - засоби політичного життя. Міфологія у сфері політичної ідеології. Відсутність зрілих політичних сил, здатних широко активізувати політичне життя па основі усвідомленого громадянського миру, злагоди. Розповсюдження охлократичних ідей, стихія у підході до політичного життя. Створення особливих форм бюрократичного життя, пірамідальної, вертикальної структур політичного управління, не контрольованого знизу. Наповнення політичного життя мілітаристськими устремліннями.
Поступове згортання економічного життя в умовах падіння ефективності економіки. Відсутність відкритих ефективних форм самоорганізації, самоуправління економічного життя в трудових колективах па ґрунті розвиненої виробничої демократії. Активність "тіньового" економічного життя. Нерозвиненість економічної культури економічного життя:
4.2. Економічні відносини у соціалістичній державі.
Економічні відносини у соціалістичній державі мали наступні риси.
- соціально-уніфіковане життя соціалістичного суспільства на основі нівелювання різноманітності соціальнихінтересів, зведення їх до інтересів однієї або кількох соціальних груп. Національна уніфікація життя народів різних національностей.
- подолання відмінностей між людьми індустріальної й сільськогосподарської, розумової і фізичної праці як форм соціального життя, що історично склались.
- обезлюднення великих територій шляхом згортання різних форм соціального життя, переселення, знесення поселень тощо. Розвал сталих, що історично склалися, соціальних відносин в результаті революційних потрясінь, фізичного винищення великої кількості населення, насильницьких засобів переселення, згубності демографічної політики.
- порушення соціальної "екології" історично сталого природного життя соціальних груп па основі їхнього руйнування або навіть фізичного знищення. Привнесення штучно утворених форм життя. Знеособлювання соціального життя.
- розвиток тенденцій розпаду політичного життя, звуження його впливу на економічну та інші сфери життя суспільства, крах політичної системи суспільства як не здатної до активної життєдіяльності. Включення широких мас у пошук нових форм політичного життя. Пошук нових форм політичного життя на противагу реально існуючим. Низька політична культура політичного життя призводить до стихійних форм поведінки,
Loading...

 
 

Цікаве