WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Встановлення фашистської диктатури в Німеччині - Курсова робота

Встановлення фашистської диктатури в Німеччині - Курсова робота

партії. Протезалишалися багато невирішених питанньособливо по двох тісно зв'язаних питаннях: чи повинна НСДАП дотримуватись своєї колишньої путчистської тактики і чи слід їй, для залучення робітників, висунути революційно діючі цілі. Гітлер після багатьох проволів і невдач на виборах своєї партії вирішив відмовитися від путчистської тактики фашистського зразка і додати своєму образу дій хоча б видимість парламентської політики. Він має намір зруйнувати демократію лише за допомогою влади, досягнутої парламентським шляхом, після чого, як він відкрито попереджав, "полетять голови" . З цього часу поинається новий етап партії НСДАП, починається її нова політика. Керівництво переїдає у з пивних барів у новий штаб в Мюнхені, починається широкомасштабна агітація і пропаганда, залучення великої буржуазії і інтелігенції до партії. За наказом Гітлера утворюються спеціальні загони СС і реорганізовується СА.
На виборах у рейхстаг 20 травня 1928 року НСДАП одержала лише 2,6% голосів і 12 місць. Це було усе ще на два місця менше, ніж одержала "народна, партія за чотири роки до того, на грудневих виборах. Але число членів, що зростало, НСДАП указувало вже на її підйом. Робітники як і раніше були в ній мало представлені, але, поряд з ремісниками, дрібними підприємцями, службовцями і студентами, у неї вдавалося залучити усе більше представників академічних професій, чиновників і головним чином селян. Це був результат пропаганди, що особливо підсилилася в сільських місцевостях, а також у малих і середніх містах. У 1929 році на виборах у різні муніципальні органи і ландтаги НСДАП одержала значно більше 10% місць. Ще більш вражаючих успіхів домігся Націонал-соціалістський союз німецьких студентів на виборах у Загальні студентські комітети університетів і вищих школ. Вже в 1929 році він одержав у середньому більш 30% поданих голосів. Про безсумнівний підйом НСДАП свідчив і той факт, що в 1930 році вона нараховувала вже 240 000 членів - майже винятково чоловіків. І все-таки значна частина громадськості була уражена величезним успіхом НСДАП на виборах у рейхстаг 14 вересня 1930 року, що одержала 18,3% голосів і 107 місць (прибл. 6,5 млн. голосів) і відразу перетворилася в другу по силі партію після Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). Це був значний крок вперед.
Але одних місць в Рейхстазі не вистарчало фюреру для того щоб здійснити свої плани по піднесенню арійської нації, і тепер коли Гітлер отримав громадянство (26 лютого 1932р.) він неодмінно висувається в президенти. Проте все-таки перемогти вибори Гітлер так і незміг, переможцем став цього разу колишній президент Гінденбург (Гітлер набрав тільки трохи більше 30% голосів). Тоді Гітлер вирішив піти хитрістю. Після того як президент відмовив Гітлеру у посаді канцлера його партія блокувала Рейхстаг, після чого довелося проводити вибори знову (31 липня 1932р.) на яких НСДАП набрала вже 230 місць і стає самою великою партією в парламенті (соціал-демократи - 133, комуністи - 89 мандатів). Цей стрибкоподібний ріст був насамперед прямим, але також і непрямим наслідком світової економічної кризи". При цьому за НСДАП голосували переважно представники середніх прошарків, яким приходилося миритися зі зниженням доходів і які з великою чи меншою підставою побоювалися зубожіння; тим часом промислові робітники продовжували пручатися, хоча все-таки, по нових підрахунках, робітники доставили націонал-соціалістам майже 20% отриманих ними голосів. Однак успіх НСДАП на виборах пояснювався не тільки економічними проявами кризи, вплив яких був до того ж не настільки прямолінійним. Це підкреслюється вже тою обставиною, що безробітні, у кінцевому рахунку сильніше всього порушені наслідками економічної кризи, у переважній більшості голосували за Комуністичну партію Німеччини (КПН). Крім того, успіхи НСДАП не скрізь був однаково великими. Вони були вкрай малі в сільських місцевостях з католицьким населенням, тим часом як у сільських областях протестантської півночі і північного сходу вони були особливо великі . НСДАП ніколи не вважала себе переважно, і тим більше винятково, партією дрібнобуржуазної орієнтації; більш того, вона ніколи не відмовлялася від домагань залучити до себе і представляти всі прошарки населення, у тому числі робітників, спочатку мало податливих на її пропаганду. Виборчими успіхами вона була зобов'язана не тільки соціальним вимогам і навмисно мрячним економічним цілям своєї програми. Настільки ж привабливими виявилися націоналістичні й антисемітські пункти цієї програми, а також стиль її політики, що відповідав емоціям людей із усіх соціальних прошарків. Багатьох залучала до НСДАП не її програма, а зовнішній образ цієї партії, що ототожнюється із силою, згуртованістю і специфічної мужністю. Особливо це стосується молоді чоловічої статі. Справді, часто випускають з уваги, що НСДАП, подібно НФП (Національної фашистської партії Італії) і іншим фашистським рухам, була у своєму активному ядрі чисто чоловічим союзом, що представляв привабливі в той час чесноти - товариство, юність і підкреслено солдатське, агресивне поводження.
Настільки ж однобічним і настільки ж невірним, як теза дрібнобу-ржуазності, був інший погляд, розповсюджений у той час і навіть у наші дні, відповідно до якого НСДАП являла собою не що інше, як знаряддя, оплачуване і направлене промисловцями.
Незважаючи на таку перемогу і численні залякування Гітлера Гінденбург всеодно вперто не допускав Гітлера до посту канцлера. Тоді націонал-соціалістична партія знову зриває засідання рейхстагу. Цього разу президент Хінденберг вже неможе терпіти, звільняє Шлейхера і призначає 30 січня 1933 року на підставі статті 48 Веймарської конституції Гітлера рехканцлером Німеччини. Проте цього йому було мало. Ініціюючи підпал Рейхстагу, який буцімто зробили комуністичні терористи він просить у президента надання йому особливих повноважень для стабілізації ситуації в країні. Проте Хінденберг не спішить до такого значущого кроку, а посилається на одобрення рейхстагом цього рішення, чого і хитрим способом Гітлеру вдалося. З цього моменту і почався найдраматичніший момент в історії Німецього народу - період Третього Рейху.
Потрібно ще дещо сказати і про НСДАП. Саму ту НСДАП яка була до встановлення Третього Реху, бо партія значно змінилася і не грала в подальший час вже такої вирішальної ролі.
Для підйому націонал-соціалізму вирішальне значення мали не кризові явища в економіці й у суспільному житті, не сприйнятливість значної частини дрібної буржуазії і не готовність окремих ведучих промисловців робити НСДАП матеріальну підтримку - набагато важливіше були помилки нефашистських і антифашистських суспільних сил і партій Німеччини.
Комуністична партія Німеччини (КПН) і Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) виявилися нездатні витягти уроки з помилок братерських італійських партій, що намагалися перешкодити підйому і приходу до влади фашизму. І хоча вони могли і повинні були знати по італійському досвіді, що чекає їх у випадку
Loading...

 
 

Цікаве