WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Встановлення фашистської диктатури в Німеччині - Курсова робота

Встановлення фашистської диктатури в Німеччині - Курсова робота


Курсова робота
на тему:
Встановлення фашистської диктатури в Німеччині
?
Зміст
ВСТУП..............................................................................................……....……....3
1. Виникнення і ріст Націонал-соціалістської робітничої партії Німеччини…………………………………………………………………….……5
2. Особливості ідеології та програми фашистської партії в Німеччині……….24
3. "Третій рейх"……………………………………………………………………27
ВИСНОВОК……………………………………………………………..………...40
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................…..………41
ВСТУП
В першій половині 20 ст. німецька держава двічі спробувала реалізувати план всесвітнього панування - в обох випадках безуспішно. 20-30 роки минулого століття таким чином були особливо відповідальними для світового співтовариства, оскільки перед ним стояло визначальне завдання, що полягало у перетворенні Німеччини у ,,мирну" державу, однак було створено сприятливі умови для зародження та розвитку нацистського режиму ,,Третього Рейху".
При цьому центральним інститутом, що призвів до встановлення в Німеччині нового фашистського режиму була Націонал-соціалістська робітнича партія Німеччини (Natlonalsozlallstische Deutsche Arbeiterpartei, НСДАП), що використовуючи недоліки в управлінні післявоєнної Німеччини, зуміла встановити свою абсолютну гегемонію в державі, встановити режим терору та залякування, що визначило історію не лише німецького, але і всіх інших народів Європи.
Саме з'ясуванню передумов та особливостей діяльності зазначеної політичної партії і присвячено дану курсову роботу.
Актуальність даної проблематики полягає в наступному:
по-перше, саме в результаті виникнення та діяльності зазначеної політичної сили було розпочато ІІ світову війну;
по-друге, ще не так давно в самій Україні почало виникати досить багато партій, у тому числі сумнівного характеру, тому слід з'ясувати, якими можуть бути наслідки їх приходу до влади. Окрім того на сьогоднішній час для України стає реальністю поширення фашистської ідеології, свідченням чого являється скандал із газетою ,,Сільські вісті".
Слід зазначити, що належний аналіз будь-яких подій не повинен обмежуватись характеристикою їх змісту, а передбачати аналіз їх передумов. Тому в головній частині даної роботи також встановлюються передумови створення та зростання сили Націонал-соціалістська робітнича партія Німеччини.
Слід зазначити, що при написанні даної роботи було враховано положення наукової літератури, що стосуються розглядуваної проблематики.
1. Виникнення і ріст Націонал-соціалістської робітничої партії Німеччини.
Історія приходу націонал-соціалістів до влади в Німеччині не може бути правильно зрозумілою без ознайомлення з основними віхами НСДАП з одного боку і, з тим політичним фоном на якому розігралася ця історична драма, з іншого. Подібно італійській фашистській партії Націонал-соціалістська робітнича партія Німеччини (Natlonalsozlallstische Deutsche Arbeiterpartei, НСДАП) також виникла в умовах економічної і суспільної кризи післявоєнного років. Муссоліні прийшов до влади усього лише через три роки після утворення своєї партії, але йому знадобилося для її розвитку і зміцнення ще шість років; тим часом Гітлер зміг захопити владу лише через 13 років, але потім, користуючись цією владою, зумів протягом шести місяців усунути усі ворожі йому сили. Таким чином, історія росту НСДАП істотно відрізняється від розвитку фашистської партії в Італії. Безсумнівно, це пояснюється різними умовами, у яких знаходилися ці партії. Німеччина була набагато більш розвинутою індустріальною країною, ніж Італія. У неї не було аграрної проблеми, порівнянної з італійською. Велика частина німецького робітничого руху залишилася під керівництвом соціал-демократичної партії (СДПН) на реформістських позиціях і активно брала участь у придушенні революційних ініціатив лівих соціалістів і комуністів. Пізніше демократичним урядам вдалося перебороти економічну кризу, викликану переходом від військового виробництва до мирного і виплатою репарацій. На початку удалося навіть стримати націоналістичний реваншизм після програної війни, ще більш сильний у Німеччині, ніж в Італії. За післявоєнною кризою з її економічними, соціальними і політичними проблемами наступило видиме, але дуже оманне заспокоєння. Кризові явища, із самого початку властиві Веймарській республіці в економічній, соціальній і політичній сферах, оживилися і підсилилися, коли вибухнула світова економічна криза. І все-таки, з обліком різних тимчасових факторів, у передумовах німецького й італійського фашизму виявляються загальні структурні риси .
На фоні усього цього у одному Мюнхені діє більше 50 політичних формувань кожне з яких прагне прийти до влади і пропагує свою ідеологію і бачення майбутнього Німеччини. Найнебезпечнішими для влади і найсильнішими на той час були КПН (Комуністична партя Німеччини), СДПН (Соціал-демократична партія Німеччини), і швидко набераюча оберти ДАП (Робітнича партія Німеччини). Успіх останньої починався з того, що 7 квітня 1918 року мюнхенський слюсар Антон Дрекслер заснував Комітет незалежних робітників, що ставши філією Північногерманської асоціації сприяння миру. У 1919 році Дрекслер об'єднав свою групу з Політичним робітничим союзом Карла Харера. Нове обєднання одержало назву Німецька робітнича партія (Deutsche Arbeite Partei - DAP). І Дрекслер, і Харер - обоє входили в так зване Обєднання Туле - напівмістичну консервативну організацію. Ця організація і поручила їм створити такий політичний гурток завданням якого було б розширення сфери впливу цієї організації на робітників.
Обєднання Туле, яке нараховувало в Баварії 220 членів, представляло собою ширму створеного в 1912 році Німецького Ордену - закритої містичної організації, члени якої поклонялися старогерманському богу війни і смерті Вотану. Баварське відділення ордену - Обєднання Туле, чия назва була взята із назви острова Туле із германських і скандинавських міфів, було утворене літом 1918 року бароном Рудольфом фон Зеботтендорфом (справжнє ім'я: Адам Альфред Рудольф Глаузер). В його програмі було чітко сказано: "… Сьогодні ми заявляємо, що єврей - наш смертельний ворог і що зі сьогоднішнього дня ми починаємо діяти". Сила Обєднання Туле в Мюнхені у 1919 році була такою, що Зеботтендорф навіть надіслав поліцай-президенту Мюнхена листа, в якому заявляв, що Туле розв'яже відкритий терор, якщо поліція заарештує хоча б одного її члена.
Ось що пише про Обєднання Туле біограф Гітлера Вернер Мазер: "тут було заново заснована націонал-ліберальна партія під керівництвом Генса Дана, тут проводили свої зїзди пангерманісти під керівництвом видавця Лемана, Німецьке шкільне обєднання на чолі з Ромедером, Подорожуючі підмайстри, Союз Молота . Коротше кажучи, не було в Мюнхені ні одного обєднання, яке мало національну окраску, що б не знайшло собі місця в Туле. Обєднання Туле не тільки надавало націоналістичним кругам свій готель "Чотири порироку",
Loading...

 
 

Цікаве