WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Тлумачення правових норм: поняття, способи, види - Курсова робота

Тлумачення правових норм: поняття, способи, види - Курсова робота


Курсова робота
на тему:
Тлумачення правових норм: поняття, способи, види
Зміст
Вступ. 3
1. Поняття тлумачення правових норм. 5
2. Способи тлумачення правових норм. 14
3. Види тлумачення правових норм. 26
Висновки. 35
Використана література 36
Вступ
Тлумачення правових норм являє собою малу частку загальної теорії права. Проте значення цієї теорії досить велике, адже без всебічного і глибокого розуміння змісту правових норм неможливе регулювання громадського життя, зміцнення законності. Тлумачення права має соціально - політичну направленість, так як воно зв'язане з вираженням в праві волі пануючого класу. У демократичному суспільстві тлумачення норм права має на меті правильне застосування змісту норм права до конкретного випадку життя. Правильне застосування норм права неможливе без чіткого уявлення про зміст дійсних правових норм, видати новий акт або систематизувати його неможливо без знання дійсної волі законодавця. Тлумачення правових норм - це така стадія застосування права, в якій вже відомі факти про необхідності тлумачення, способи, засоби, форми завдяки яким ця норма буде застосовуватися вірно, яка в свою чергу вимагає глибокої юридичної кваліфікації інтерпретатора.
Проблема тлумачення є однієї з традиційних проблем юридичної науки. Вона має самостійне значення в процесі наукового або повсякденного пізнання державно-правового життя. У сучасному суспільстві виділяються три основні причини тлумачення:
1. недосконалість законодавства;
2. системність права;
3. необхідність дедукції;
Недосконалість законів приводить до двозначності. Тлумачення в цьому випадку може привести навіть до скасування тієї чи іншої норми, що викликає двозначне розуміння закону.
Право - це складна взаємозалежна система. Кожна правова норма не може працювати сама по собі. Наприклад, у процесі усиновлення задіюється і цивільне право і процесуальне і т.д.
Третя причина виникає від того, що закон безособовий. Тлумачення, таким чином, виходить від закону стосовно до приватної особи. Наприклад, при усиновленні діють норми сімейного права, цивільного, процесуального права, що призначені для всіх, але в конкретному випадку працюють для однієї приватної особи.
У такий спосіб можна сказати, що тлумачення являє собою "акт інтелектуально-вольової діяльності по з'ясуванню і роз'ясненню змісту норм права в їх найбільш правильній реалізації", а об'єктом пізнання й інтерпретації є не наміри і мотиви законодавця, що залишилися за межами створеного їм акта, а державна воля, об'єктивно закріплена в писемній формі.
Необхідність чіткого розуміння змісту чинних норм виникає в ході правотворчої роботи. Ні видати новий акт, ні систематизувати наявні не можна без знань справжньої волі законодавця, що одержала офіційне вираження. Процес тлумачення неминучий при реалізації правових норм органами суду прокуратури, арбітражу, інших державних органів, при укладанні угод і договорів господарськими структурами, у діяльності партій, суспільних об'єднань, при здійсненні цивільних юридичне значимих дій і т.д.
1. Поняття тлумачення правових норм
Термін "тлумачення" (інтерпретація) багатозначний. Поняття "інтерпретація" (лат. interpretatio - роз'яснення) розкривається через роз'яснення, розкриття суті якого-небудь явища і вживається неоднозначно. Інтерпретація в широкому значенні (sensu largo) - це можливість позначити знаки, які передаються одним сприйняттям іншому і засвоюються через зовнішні прояви (тексти, жести тощо). Інтерпретація у вузькому значенні слова (sensu stricto) - це роз'яснення неоднозначно зрозумілих суб'єктами пізнавальної діяльності письмових текстів і розкриття їх основоположного змісту.
В гуманітарних науках за допомогою тлумачення позначається спосіб пізнання різноманітних об'єктів людської культури, чи розуміння мовних, письменних джерел. Відомий російський юрист Н.М. Коркунов зазначав: "Тлумачення, як і критика, не становить виключної приналежності юридичних наук, а навпаки, воно зустрічається у всіх науках, які мають справу з письмовими джерелами, наприклад в історії, богословії".
Саме в останньому значенні вживається даний термін, коли річ йде про тлумачення права. Але сам термін "тлумачення права" можна розуміти: по-перше, як певний розумовий процес, спрямований на встановлення значення норми права. В такому розумінні тлумачення права знаходить своє відображення в сукупності способів його інтерпретації. По-друге, під тлумаченням розуміється результат вказаного розумового процесу, вираженого в сукупності суджень, в яких розкривається, відображається зміст тлумачення норм .
В юридичній літературі немає єдиного розуміння у відношенні об'єкта тлумачення, об'єму і виду тлумачення, його наслідків. Одні автори застосовують термін "тлумачення права", інші вважать що тлумаченню підлягає не право чи система норм, а відповідний нормативно-правовий акт і вживають термін "тлумачення закону" чи "тлумачення нормативно-правового акту". Але більшість авторів вживає термін "тлумачення норм права".
В теоретичній літературі немає однозначного розуміння терміну "тлумачення права", "тлумачення норм права", їх об'єму, змісту. Тлумачення права, на думку А.С Шабурова - це інтелектуально-вольова діяльність по встановленню первинного змісту правових актів з метою їх реалізації і вдосконалення. А.С. Погорілкін визначав тлумачення норм права як діяльність державних органів, посадових осіб, громадських організацій, направлену на встановлення змісту норм права, на розкриття вираженої в них волі соціальних сил, які перебувають у владі.
А.В. Осінов визначав тлумачення права як складну і багатогранну діяльність різних суб'єктів, яка являє собою інтелектуальний процес, напрямлений на пізнання і роз'яснення правових норм. На думку В.М. Сирих, "Тлумачення - це пізнавальна діяльність, що реалізується з метою встановлення змісту норми". Р.В. Енгібарян і Ю.М. Краснов пишуть: "Діяльність, напрямлена на встановлення змісту юридичних норм, називається тлумаченням норм права".Це найкоротше визначення норм права яке давали в юридичній літературі.
Тлумачення правових норм є основною запорукою їх правильного застосування і рішення по юридичній справі - раціональний акт органа державної влади, в якості такого пропонував роз'яснення значення юридичного правила поведінки. Якщо право реалізуюча діяльність має офіційний характер, державний орган, який застосовує норму, не тільки роз'ясняє собі її значення, але й тлумачить її усім, кого ця справа стосується .
У процесі тлумачення правових норм відбувається її з'ясування особою, яка реалізує її тлумачення. З'ясування це процес розуміння, осмислення змісту норм "для себе". Кожен хто тлумачить норму права керується своєю правосвідомістю, знанням правил мови, смислу і значення термінів і понять, що використовуються у тексті нормативно-правового акту. За допомогою прийому тлумачення інтерпретатор вивчає норму права, пізнає їїзміст, отримує уявлення про неї. Знання прийомів інтерпретаційної діяльності береже від помилок, поверхневого і одностороннього вияснення смислу норм, допомагає виробляти правильний підхід до їх аналізу. З'ясовуючи смисл і
Loading...

 
 

Цікаве