WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Державно-правова система України у період незалежності. - Курсова робота

Державно-правова система України у період незалежності. - Курсова робота

права власності на знахідку в особи, яка знайшла річ, а також право особи, яка знайшла загублену річ, на винагороду за знахідку в розмірі до 20% вартості речі.
Кодекс значно детальніше врегулював особисті немайнові права фізичної особи. Цьому інституту цивільного права присвячено дві глави ЦК. Чимало змін внесено до порядку спадкування. З'явилися нові форми заповіту, серед яких виділяється секретний заповіт і спадковий заповіт.
Новий Цивільний кодекс розширив коло спадкоємців за законом. Попереднє законодавство встановлювало лише дві черги спадкування за законом. З набранням чинності нового ЦК їх стало п'ять. ЦК був введений в дію з 1 січня 2004р.[3, C. 346-347]
2.2 Трудове право
Необхідність реформування трудового законодавства обумовлена потребами ринкової економіки, існуванням різних форм власності. Нові умови розвитку трудових відносин спричинили потребу посилення законодавчого регулювання охорони праці, боротьби із безробіттям та соціального забезпечення. Верховною Радою з цих питань прийнята низка законів, серед яких: "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992р., "Про основні принципи соціального захисту" ветеранів праці та інших громодян похилого віку" від 16 грудня 1993р., "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на підприємстві і професійного захворювання, які потягнули втрату працездатності" від 23 вересня 1999р. Законом України від 7 березня 2002р. затверджена Державна програма зайнятості населення на 2001-2004 роки.
Регулюванню актуальних питань трудових відносин, соціального захисту працівників присвячені закони"Про оплату праці" від 25 березня 1995р., "Про відпустки від 15 листопада 1996р., "Про порядок вирішення трудових спорів" від 3 березня 1998р.
Подальшого розвитку зазнав інститут колективного договору (Закон України "Про колективні договори і угоди" від 1 липня 1993р.) Кабінетом Міністрів у березні 1993 та березні 1994рр. прийняті Положення, в яких регламентовано укладання контрактної форми трудового договору.
Важливим напрямом реформування трудового законодавства є приведення його у відповідність до міжнародних норм. Верховною Радою ратифіковано близько 50 конвенцій спеціалізованого органу ООН з питань праці - Міжнародної організації праці.[7, С. 385-386]
2.3. Конституційне право
Норми конституційного права знаходять відображення у різних зовнішніх формах, які звичайно іменуються джерелами конституційного права. У сучасній науці конституційного права виділяють дві основні сфери джерел конституційного права: природне право і позитивне право.
Природне право відображає загальнолюдські уявлення про свободу, справедливість, не відчуженість прав людини. Воно має особливо суттєве значення для конституційного права України, що повинне забезпечити охорону свободи людини, виступає критерієм демократизму всієї правової системи України.
Після Другої світової війни приписи природного права знайшли відображення в багатьох міжнародно-правових документах, які закріпляють міжнародні стандарти в галузі прав людини і мають обов'язкову силу для держав - членів світового співтовариства. В Конституції України також закріплені всі найважливіші природні права (право на життя, на недоторканість особи, право територіальної громади на місцеве самоврядування тощо). [13, C. 116]
Це свідчить про те, що приписи природного права набувають чіткої правової оболонки і позитивне право в значній мірі зливається з природним правом. Одночасно роль природного права як гарантії незворотності процесу формування демократичної, соціальної та правової держави. Усвідомлення природного права як джерела конституційного права, його розуміння як вищого імперативу для всіх гілок влади унеможливлює внесення до Конституції та законів України таких змін, які б призвели до ліквідації конституційного ладу, реставрації тоталітаризму в Україні.
Джерела позитивного конституційного права України систематизуються за їх юридичною силою. До них відносяться:
Конституція України, яка є головним джерелом конституційного права, встановлює найбільш важливі норми і принципи, на основі яких здійснюється детальна правова регламентація в різних формах. Деякі норми Конституції України, згідно її ст. 8 (ч. 3) мають пряму дію і не передбачають додаткові регламентації для застосування.
Закони України, що мають найбільшу після конституції України юридичну силу, приймаються Верховною Радою України або шляхом всеукраїнського референдуму і найбільш поширеним джерелом конституційного права України. Звичайно, мова йде лише про ті закони, що містять конституційно-правові норми, наприклад, закони України "Про біженців", "Про правовий статус іноземців" тощо. В свою чергу, в літературі закони за юридичною силою поділяються на конституційні, органічні (додаткові) та звичайні, але Конституція України не встановлює чітких критеріїв такої класифікації:
Інші акти нормативного характеру, що містять конституційно-правові норми і приймаються Верховною Радою України або шляхом всеукраїнського референдуму, наприклад, Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.), яка встановила загальні принципи конституційно-правового розвитку України.
Нормативні укази Президента України, що містять конституційно-правові норми, наприклад, Указ Президента України від 10 червня 1997 р. № 503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності".
Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, що містять конституційно-правові норми, наприклад, Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 140 "Про затвердження Положення про порядок легалізації об'єднань громадян".
Рішення Конституційного Суду України, в яких встановлюється конституційність законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, подається офіційне тлумачення Конституції та законів України, наприклад, Рішення Конституційного Суду України "У справі за конституційним поданням Центральної виборчої комісії щодо офіційного тлумачення положень частин одинадцятої та тринадцятої статті 42 Закону України "Про вибори народних депутатів України" (справа про тлумачення Закону України "Про вибори народних депутатів України) (25.03.98), Рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) (07.07.98).
Міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Такі договори, згідно ч.1 ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства
Loading...

 
 

Цікаве