WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Державно-правова система України у період незалежності. - Курсова робота

Державно-правова система України у період незалежності. - Курсова робота

незалежну й рівноправну міждержавну політику. Одним з найважливіших принципів документа є положення про відсутність територіальних претензій один до одного та про непорушність кордонів.
Серед перших зовнішньо-економічних заяв незалежна Україна проголосила відмову від війни як засобу розв'язання міждержавних спорів. Вона декларувала також, що не вважає жодного народу своїм ворогом і не має територіальних претензій до інших держав. За ініціативою української дипломатії 20 березня 1992 р. було підписано Декларацію про незастосування сили або погрози силою у стосунках між країнами - учасниками СНД.
В "Основних напрямах зовнішньої політики України", схвалених Верховною Радою липні 1993 р. підкреслювалося, що перспективною метою української зовнішньої політики членство України в Європейських співтовариствах, а також інших загальноєвропейських структурах. Однак у перші роки незалежності пріоритетними залишалися відносини з державами, що виникли після розпаду СРСР, насамперед із Росією.
Іншою проблемою, яка зачіпала інтереси не тільки України і Росії, а й усього світу, було питання про ядерну зброю, розміщену на території України. Йшлося про 15% ядерного потенціалу колишнього СРСР: 176 міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) та близько 3 тис. Одиниць тактичної ядерної зброї, які потенційно перетворювали Україну на третю після США та Росії військову потугу світу, з арсеналом більшим ніж уВеликобританії, Франції та Китаю разом узятих.
Україна ще в Декларації про суверенітет 1990 р. проголосила свій намір стати без'ядерною державою. Це було підтверджено і після проголошення незалежності.
Розбудова Української незалежної держави, створення її розгалуженої правової системи - складний і тривалий процес, який вимагає великого напруження та зусиль з боку як державних структур, так і громадськості. Уже багато зроблено. Зрушено з місця і розпочато здійснення економічних реформ. Чималими є здобутки у сфері утвердження демократії. Україна стала повноправним членом світового співтовариства. Найважливішим кроком у майбутнє є входження її до Ради Європи. В той же час в процесі державно-правового будівництва існує чимало проблем. Виникали ускладнення у взаємовідносинах між законодавчою і виконавчою гілками влади. Не менш проблемним виявилось й питання про ефективність реалізації чинного законодавства, що істотно відбилося на темпах формування правової держави. Відчувалася нагальна потреба у посиленні контролю з боку судової влади за реалізацією чинного законодавства.
Велику роль в розбудові Української правової держави повинна відіграти нова Конституція, яка була прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 р. Ця історична подія посідає одне з головних місць у новітній історії України, яка віднині міцно стоятиме на грунті демократії і парламентаризму на фундаменті власної Конституції.[18, C. 110-126]
РОЗДІЛ 2
ПРАВОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
Правова система - це комплекс взаємозалежних і узгоджених юридичних засобів, призначених для регулювання суспільних відносин, а також юридичних явищ, що виникають унаслідок такого регулювання (правові норми, правові принципи, правосвідомість, законодавство, правові відносини, юридичні установи, юридична техніка, правова культура, стан законності та її деформації, правопорядок та ін.).
2.1 Цивільне право
Реформування економічної системи в першу чергу забезпечується нормами цивільного законодавства. Були прийняті закони України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991р., "Про заставу" від 2 жовтня 1992р., "Про банкрутство" від 14 жовтня 1992р., "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993р., "Про авторське право і суміжні права" від 4 лютого 1994р. та ін.
11 липня 1995р. Верховна Рада внесла значні зміни до ст. 71 Цивільного кодексу України, яка визначала загальні терміни позовної давності. За новою редакцією загальий термін позовної давності становить 3 роки незалежно від того, хто подає: фізична чи юридична особа.
У 1993р. було прийнято Повітряний кодекс України, в якому поряд з іншими галузевими нормами є ряд цивільно-правових норм.[19, C.374]
Важливою сферою цивільно-правового регулювання стало правове забезпечення процесу приватизації в Україні. Норми приватизаційного права містять закони України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 15 травня 1996р., "Про особливості приватизації в агропромисловому комплексі" від 10 липня 1996р., "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 7 липня 1999р., "Про особливості приватизації підприємств, що належать до сфери управління Міністерством оборони України" від 18 травня 2000р. "Про державну програму приватизації на 2000-2002 роки" від 18 травня 2000р. та ін.
Відбулась інтенсивна розробка нового Цивільного кодексу України. У грудні 1996р. був внесений проект нового Цивільного кодексу. Його доопрацювання тривало пять років. У червні 2001 року парламент прийняв у третьому читанні три книги ЦК України: "Загальну частину", "Особисті немайнові права фізичної особи". У вересні 2001р. Верховна Рада прийняла останні дві книги кодексу "Право інтелектуальної власності" та "Зобов'язальне право". Проте, зважаючи на необхідність детального узгодження правових норм, Президент України відправив на доопрацювання ці акти. 16 січня 2003р. новий Цивільний кодекс був прийнятий. [8, C. 382-383]
Ухваливши Цивільний кодекс, Україна зробила важливий крок до інтеграції в континетальну правову систему. Сфера правового регулювання цивільних відносин значно розширилися, що дало підставу називати збірник Кодексом громадянського суспільства. Кардинальні зміни, щонайперше, торкнулися визначальних принципів, закладених в основу нового Цивільного кодексу. Він базується на таких принципах цивільного права, як справедливість, добросовісність, розумність, свобода договірних відносин. Останній має винятково важливе значення, адже надає право особі укладати будь-яку угоду, зокрема непердбачену законом, якщо вона йому не суперечить.
У ІІІ Книзі Цивільного кодексу обгрунтовано нову для цивільного права України категорію - речеве право. Окрім права власності, що складає основу речового права, кодекс передбачив права на користування чужими речами - землею для сільського господарства та землею для забудови. Кодекс значно детальніше врегулював особисті немайнові права фізичної особи. Цьому інституту права присвячено глави 21 і 22 ЦК.
Повніше і зрозуміліше врегульовано питання спільної власності. Вперше на рівні закону запроваджується інститут часткової власності, де чіткіше визначено перелік можливих суб'єктів спільної часткової власності, а й зобов'язальні відносини. Вперше в національному законодавстві передбачено виникнення
Loading...

 
 

Цікаве