WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Форми держави та форми державного устрою - Курсова робота

Форми держави та форми державного устрою - Курсова робота

своїй країні ніякої влади над собою, окрім влади свого народу, до держави, яка служить народу і вважає утвердження й забезпечення прав і свобод людини своїм основним обов'язком, до держави, яка визнає право на існування різних політичних партій, форм власності, в тому числі приватної власності, різноманітних ідеологій, вчень, теорій, до держави, яка сприяє підприємництву і розвитку ринкових відносин.
За сім років незалежності в українській державі відбулися істотні зрушення майже у всіх сферах - політичній, економічній, соціальній, культурній, - але, на жаль, в жодній з них остаточно не сформувались нові суспільні відносини.
Це дає підстави стверджувати, що нині Українська держава має перехідний і змішаний характер. Конституція 1996 р. підбила певний підсумок розвиткунашої держави та створила необхідні передумови для її подальшого поступу, розбудови й утвердження в ній якісно нових рис, притаманних істинно суверенній, демократичній, соціальній, правовій державі, і відповідно, якісно нового державного ладу.
По-друге, державний лад України утверджує в Україні національну державу. Це обумовлено передусім тим, що сучасне державотворення в Україні має в своїй основі реалізацію багатовікової української ідеї створення (поновлення, відродження) самостійної (незалежної, суверенної), соборної (єдиної, унітарної), вільної, демократичної, справедливої, правової, соціальної, розвинутої держави. Разом з тим держава, формуючи політичну українську націю - Український народ, дбає про розвиток етнічної української нації та інших етносів.
Відповідно до Конституції, держава, яка виникла на основі здійснення українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
В той же час Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави.
Державна мова в Україні, державні символи та інші інститути є за своїм походженням переважно національними інститутами етнічних українців.
По-третє, як свідчить процес державотворення в Україні в останні роки, Українська держава утверджується як європейська держава, якій притаманні істотні риси більшості європейських держав та держав світу. Підтвердженням тому є Конституція України 1996 р.
Вона сприйняла значною мірою, хоча й критично, багатовікові досягнення європейської наукової конституційної думки і практики в галузі державотворення. Зокрема, вчення, ідеї, положення про правову державу, про верховенство права, про розподіл державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, про демократію, парламентаризм, місцеве самоврядування, вибори, референдуми та інші форми прямого народовладдя, про конституційне судочинство, правосуддя тощо. Форми нашої держави як за характером правління, тобто організацією державної влади., так і за характером державного устрою обирались при підготовці Конституції 1996 р. з максимальним урахуванням досвіду європейських держав.
По-четверте, Україна з моменту проголошення своєї незалежності виступає як важливий міжнародний фактор, який виливає на інші держави і міжнародні організації й зазнає відповідно значного впливу з їх боку. Це зумовлено, зокрема, її роллю в розпаді колишнього Союзу РСР, її колишнім фактичним статусом: ядерної держави, Чорнобильською катастрофою і ліквідацією її наслідків, поділом Чорноморського флоту, статусом Севастополя та ситуацією в Автономній Республіці Крим, успішною миротворчою місією на території колишньої Югославії, бурхливими і неординарними внутріполітичними і внутріекономічними подіями в Україні, відносинами України зі Сходом і Заходом, з усіма державами та міжнародними і регіональними організаціями: СНД, НАТО, Радою Європи; геополітичним становищем в Європі і світі, тобто статусом України як великої європейської держави та іншими факторами.
Будівництво української держави, утвердження її державного ладу зазнає постійного впливу цих факторів як щодо державних структур, так і щодо їх функцій та завдань.
ВИСНОВКИ
Таким чином, форма держави - це складне поняття, що характеризує державу з точки зору існуючих в ній форми правління, державного устрою та державно-правового режиму. Інакше кажучи, кожна держава, які будь-яке інше соціальне утворення, має бути певним чином організована, побудована, сформована, а здійснення нею влади має відбуватися певними способами, методами. Сутність тієї чи іншої держави проявляється у різних її формах.
Сукупність суттєвих способів організації, побудови і здійснення державної влади, які становлять її суть, відображає поняття "форма держави".
Форма правління - спосіб організації вищих державних органів влади і правління. Серед основних форм правління можна назвати монархію та республіку.
Під формою державного устрою розуміємо територіальну організацію державної влади, поділ її на певні складові частини з метою найкращого управління суспільством: це взаємозв'язок окремих складових частин держави між собою і її спільними вищими органами державної влади. Державний устрій може виявлятись у простій або складній формах.
Державний режим - це спосіб реалізації державою свого призначення в суспільстві. Він складається із системи методів, засобів здійснення державної влади. В залежності від того, які методи здійснення політичної влади запроваджуються і практикуються в державі, можна виділити такі види режимів: демократичний і терористичний.
Згідно із ст. 1 Конституції, Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною і правовою державою. В наступних статтях вона проголошується також унітарною державою (ст. 2) і республікою (ст. 5).
ЛІТЕРАТУРА
1. Алексеев С.С. Теория права. - 2-е изд. перероб. и доп. - М.: Бек, 1995. - 312 с.
2. Венгеров А.Б Теория государства и права: Учебник. - М.: Новвый юрист, 1998. - 624 с.
3. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник / Ред. В.В. Копейчиков. - К.: Юрінком, 1997. - 320 с.
4. Кельман М.С. Теорія держави. Навчальний посібник. Тернопіль, 1997. - 330 с.
5. Конституційне право України: Підручник / за ред. В.Ф. Погорілка. - К.: Наукова думка. - 1999. - 735 с.
6. Нерсесянц В.С. Юриспунденция. Введение в курс общей теории права и государства: Для юр. Вузов и фак-тов. - М.: Норма: Инфра - М, 1999. - 282 с.
7. Теория государства и права: Учебник для вузов / Ред. М.М. Рассалов, В.О. Лучин, Б.С. Эбзеев. - М.: Юнити, 2001. - 640 с.
8. Теорія держави і права / Навчальний посібник. - К.:. Юрінформ, 1995. - 190 с.
9. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. - М.: Юрайт, 2001. - 432 с.
Loading...

 
 

Цікаве