WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Форми держави та форми державного устрою - Курсова робота

Форми держави та форми державного устрою - Курсова робота

авторитарний.
Фашистський режим являє собою найбільшу небезпеку для демократичних сил, оскільки широко використовує демагогічні гасла з метою ввести в оману маси. Завдяки цьому фашизм приходить до влади.
Показовим в цьому відношенні є італійський фашизм. На першій конференції фашистів у березні 1919р. були висунуті такі демагогічні вимоги, як скликання Представницьких зборів, прийняття закону про 8-годинний робочий день, встановлення мінімальної оплати праці (життєвий мінімум), запровадженняробітничого контролю над виробництвом і т.п.
Навіть політичні противники фашизму були введені в оману подібними гаслами - вимогами. Тому не дивно, що в 1921 р. робітники, селяни, батраки, моряки торгівельного флоту складали більш 40 відсотків членів фашистських партій. '
В основу фашистської держави закладені два основних завдання: нація (тільки з великої літери) і узгодження класових протиріч шляхом проголошення відміни класової боротьби.
Ось, наприклад, як італійські фашисти експлуатували категорію "нація" в так званій "конституції", яка була прийнята другим з'їздом Союзу Боротьби в травні 1920 р. "Устрій, - проголошувала вона, - підпорядковується моральним і матеріальним інтересам Нації, розглядається з позиції її реальності та історичної перспективи".
Беручи до уваги вплив, який здійснювали комуністичні ідеї на народні маси в 20-х роках, фашисти вмонтували в свою програму демагогічний вислів, який був сформований таким чином: "Фашизм є комунізмом, повернутим в лоно Нації. Це - еволюційний комунізм".
Ведучи мову про фашизм, важливо підкреслити, що він породжує масове зростання расистської, націоналістичної, шовіністичної пропаганди і агітації.
Передусім слід відзначити, що він багато в чому нагадує фашистський режим. Йому також властива соціальна демагогія. Особливо цим уславився сталінський режим. Ось типовий приклад демагогії, який практикувався в ту епоху: "Ни одна из прежних общественно-исторических формаций не может идти ни в какое сравнение с социалистическим строєм по тем колосальньїм возможностям, которьім он обладает для развития производительньїх сил, а следовательно, и для зависящего от них развития науки". І далі: "интеллигенция на собственном опьіте убедилась в великих преимуществах социалистического строя перед капиталистическим. Интеллигенция убедилась, что правда, прогресе - все будушее человечество стоит на стороне Советской власти й только у нас, в Советском Союзе, интеллигенция имеет все необходимое для своего материального й духовного процветания".
Як у фашистській державі, так й в тоталітарній запроваджується "вождизм", культ особи.
Тоталітарний режим характеризується повним пануванням держави над суспільством і особою, одержавленням усіх легальних організацій, не обмеженим законами, і законами, не підпорядкованими повноваженням влади, контролем держави над усіма сферами суспільного життя, відсутністю гласності, ліквідацією прав і свобод, репресіями щодо опозицій та інакомислячих, мілітаризацією суспільного життя, диктатом однієї партії.
Авторитарний режим не настільки різкий, він "більш м'який" порівняно з фашистським і тоталітарним.
Він представлений особою диктатора чи хунти, яка вдається до систематичного насильства з метою зберегти своє панування.
Для авторитарного режиму соціальна демагогія не є притаманною. Як правило, він не запроваджує державну ідеологію і не закріплює панування однієї партії. Це якраз і виключає можливість зрощування державного і партійного апарату.
Проте авторитарний режим не допускає формування і функціонування владних структур держави на демократичній основі. Він може застосувати масові позасудові і адміністративні репресії проти опозиційних сил.
Авторитарному режиму притаманна необмежена влада однієї особи або групи осіб, які непідконтрольні народові, управління здійснюється, як правило, централізовано, спирається на поліцейський та військові апарати.
Завершуючи тему, слід зазначити, що питання про форму держави набуває особливого значення. Адже вона стосується найважливіших аспектів організації і діяльності держави. Тому вірне розуміння відповідних теоретичних положень, які почерпнуті з аналізу світового досвіду державного правого будівництва, застосування їх адекватно до конкретних умов і національних традицій може суттєво сприяти створенню життєздатної форми держави, яка забезпечить прогресивний розвиток і розквіт всього суспільства.
5. ФОРМА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРОБЛЕМИ ЇЇ УДОСКОНАЛЕННЯ
Згідно із ст. 1 Конституції, Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною і правовою державою. В наступних статтях вона проголошується також унітарною державою (ст. 2) і республікою (ст. 5),
Вихідним моментом демократизму держави є проголошення його на найвищому конституційному рівні, що здійснюється Основним Законом і пов'язано з конституційним визнанням державою статусу народу як єди-ного джерела влади, його права реалізовувати свою владу як через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, так і безпосередньо (шляхом виборів, референдумів тощо), та закріпленням виключного за народом права визначати й змінювати конституційний лад України.
Першочергове значення у становленні і функціонуванні демократичної держави має порядок формування органів державної влади (державного апарату), зокрема порядок виборів до органів державної влади та інші засоби їх формування.
Відповідно до Конституції, шляхом вільних і справді демократичних виборів обираються народні депутати України до парламенту - Верховної Ради, Президент, а також органи місцевого самоврядування України.
Вибори до цих органів відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування (ст. 71 Конституції).
Ряд органів державної влади України формується окремо представницьким органом державної влади - парламентом України (обираються безстрокове судді судів загальної юриспруденції тощо) чи Президентом як главою держави (перше призначення на посаду профе-сійного судді на п'ять років суду загальної юрисдикції) або спільно, за взаємною участю: за поданням, згодою одного органу державної влади щодо іншого, на паритетних засадах тощо.
Зокрема, Прем'єр-міністр і Генеральний прокурор призначаються Президентом України за згодою Верховної Ради.
Судді Конституційного Суду України (18 суддів) призначаються Президентом, Верховною Радою та з'їздом суддів України на паритетних засадах (по шість суддів).
Основним показником демократизму держави є наявність виборних представницьких органів державної влади і місцевого самоврядування.
Виборними органами державної клади в Україні є Верховна Рада і Президент.
Виборним представницьким органом державної влади є лише один орган державної влади - Верховна Рада України.
Виборними представницькими органами
Loading...

 
 

Цікаве