WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Форми держави та форми державного устрою - Курсова робота

Форми держави та форми державного устрою - Курсова робота


Курсова робота
Форми держави та форми державного устрою
ПЛАН
Вступ
1. Поняття форми держави
2. Форма правління
3. Форма державного устрою
4. Державний режим
5. Форма Української держави та проблеми її удосконалення
Висновки
Список використаної літератури
ЗМІСТ
Вступ 4
1. Поняття форми держави 5
2. Форма правління 10
3. Форма державного устрою 17
4. Державний режим 20
5. Форма Української держави та проблеми її удосконалення 25
Висновки 33
Література 34
ВСТУП
Україна, ставши на шлях розвитку та становлення дійсно суверенної і незалежної країни, неухильно орієнтуючись на визнані світовою спільнотою демократичні та гуманістичні за своїм змістом і спрямованістю міжнародні стандарти, приступила до формування державних інституцій, місцевого самоврядування, системи національного права. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, визначає Україну як суверенну і незалежну, демократичну соціальну, правову державу. Основоположними принципами такої дер-жави об'єктивно виступають верховенство Права, першочергова соціальна цінність прав і свобод людини і громадянина. Саме тому ст. З Конституції України підкреслює, що "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Слід зазначити, що питання про форму держави набуває особливого значення. Адже вона стосується найважливіших аспектів організації і діяльності держави. Тому вірне розуміння відповідних теоретичних положень, які почерпнуті з аналізу світового досвіду державного правого будівництва, застосування їх адекватно до конкретних умов і національних традицій може суттєво сприяти створенню життєздатної форм й держави, яка забезпечить прогресивний розвиток і розквіт всього суспільства.
Оскільки Україна зараз знаходиться у перехідному становищі, а форма нашої держави тільки набуває конкретних рис, то дана тема видається актуальною.
Для детального розгляду теми зупинимось на таких питаннях:
" поняття форми держави
" форма правління
" форма державного устрою
" державний режим
" форма української держави та проблеми її удосконалення.
1. ПОНЯТТЯ ФОРМИ ДЕРЖАВИ
Історично держава постійно змінювала свою форму. Вона з'явилася ще в рабовласницькому суспільстві і була всебічно охарактеризована древніми мислителями - Полібієм, Сима-Цянем, Платоном, Арістотелем. Зокрема, в серії книг "Політія" під керівництвом Арістотеля було описано 159 грецьких і варварських держав. Ще раніше Платон охарактеризував такі форми влади, як монархія, аристократія, демократія та їхні деформовані прояви - атропію, олігархію, анархію.
Проте ще в давні часи - у країнах Древнього Сходу, Греції та Римі - дослідники державно-правових явищ відчували потребу у визначенні поняття, яке було б достатньо містким і давало б загальну уяву про основні характеристики тієї або іншої держави, про шляхи і особливості здійснення в ній державної влади.
Таким широким поняттям стала категорія "форма держави". Який же зміст відображає поняття "форма держави"? Будь-яка форма - це організація предмету, явища. Причому слід розрізняти внутрішню і зовнішню форми. Гегель так пояснює цю різницю:
"Візьмемо, наприклад, книгу: для її змісту напевно байдуже написана вона чи надрукована, переплетена вона в картон чи в шкіру. Проте це не означає, що (якщо відмежуватись від такої зовнішньої і байдужої форми) саме зміст книги не має форми". І далі, торкаючись внутрішньої форми, Гегель посилається на "Іліаду" Гомера і зазначає, що робить "Іліаду" "Іліадою", - це та поетична форма, яка відображає зміст".
Таким чином, на відміну від зовнішньої, внутрішня форма органічно пов'язана зі своїм змістом. В силу цього вона безпосередньо виражає і втілює собою суть явищ.
Внутрішня форма визначається як побудова або спосіб взаємозв'язку елементів явища.
Після цих попередніх пояснень поняття форми як такої, звернемось до аналізу форми держави, в різні часи різні дослідники якої вкладали у неї неоднаковий зміст.
Арістотель поділяв форми держави в залежності від двох ознак:
1) кількість тих, хто править (один, декілька, багато);
2) в інтересах кого (скількох) здійснюється правління.
За останньою ознакою він розділяв держави на правильні (правління здійснюється в інтересах усіх) і неправильні (правління здійснюється в інтересах тільки тих, хто править). Правильними формами Арістотель вважав: монархію, аристократію і політію; неправильними: тиранію, олігархію, демократію.
Французький просвітитель і правознавець XYIII ст. Шарль Монтеск'є під формою держави розумів лише те, що сучасна наука визначає як державний (політичний) режим, а саме - методи здійснення державної влади. Він визначав такі конкретні форми держави: 1) республіку, в якій організацію і здійснення державної влади визначають такі якості, як доброчесність і рівність; 2) монархію (основа влади - честь); 3) деспотію (основа влади - страх).
Ж.-Ж. Руссо під формою держави розумів структурну організацію вищих державних органів і на цій підставі виділяв: 1) монархію - влада в одних руках; 2) аристократію - влада знаходиться у невеликої групи осіб; 3) демократію - владу здійснюють всі.
Як бачимо, Руссо формою держави вважав ту категорію, яка в сучасному правознавстві називається формою правління. Категорія "форма держави" є одним з найважливіших і містких понять державознавства. Вона покликана констатувати сукупність певного кола загальних ознак і взаємозв'язків, що характеризують державу як суспільний феномен. Ознаки, які в своїй сукупності розкривають найважливішу сутність форм держави, об'єднані в групи, які характеризують її складові частини:
1. Ознаки, що характеризують способи організації державної влади, включаючи порядок її утворення.
Сукупність цих ознак дає нам підставу говорити про форму державного правління. Деякі дослідники, зокрема, царської Росії і перших років після жовтня 1917р. визначали форму держави виключно на основі ознак форми правління. Це давало їм можливість визначити значну кількість державних форм:
а) деспотія - форма, за якої формально не існує державних органів, які б сприяли монархові у здійсненні влади;
б) самодержавство - юридичне існує орган, який сприяє монархові у здійсненні влади (наприклад, Державна Рада, Рада Міністрів);
в) дуалістична монархія - політику уряду визначає монарх;
г) парламентська монархія - політику уряду визначає парламент;
д) парламентська республіка - політику уряду визначає парламент;
е) президентська республіка - політику уряду визначає президент;
є) представницько-безпосередня республіка - здійсненню влади народу сприяє парламент з остаточною законодавчою владою;
ж) чисто-безпосередня республіка -
Loading...

 
 

Цікаве