WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Загальне поняття права, об'єктивне та суб'єктивне право - Курсова робота

Загальне поняття права, об'єктивне та суб'єктивне право - Курсова робота

спираючись на які суб'єкт досягає повного і безперешкодного здійснення своїх прав. Гарантії суб'єктивних прав поділяються на: економічні, політичні, ідеологічні та юридичні.
Економічні гарантії - це сукупність економічних чинників (матеріальні цінності суспільства, ринкова економіка, досконала система економічних відносин і т. ін.), які сприяють повній і безперешкодній реалізації суб'єктивних прав.
Політичні гарантії - це сукупність політичних чинників суспільного і державного життя (політична система суспільства, плюралізм та гласність у здійсненні політичного життя тощо), що забезпечують повну і безперешкодну їх реалізацію.
Ідеологічні гарантії - це сукупність ідеологічних і світоглядних принципів, що обумовлюють першочергові цінності і непорушність суб'єктивних прав, їхню повну і безперешкодну реалізацію.
Юридичні гарантії - це сукупність тих правових інститутів, що забезпечують можливість реалізації суб'єктивних прав, а також захищають і охороняють їх від будь-яких обмежень і порушень.
Соціальна цінність суб'єктивних прав з економічної точки зору вбачається у тому, що їх наявність:
а) відображує можливості держави матеріально забезпечувати реалізацію певнихсуб'єктивних прав;
б) забезпечує суб'єктам можливість активної участі в економічному житті суспільства і тим самим сприяє зміцненню його матеріального становища.
З політичної точки зору соціальна цінність суб'єктивних прав виявляється у тому, що вони:
а) є мірою досягнутого в суспільстві прогресу щодо встановлення дійсного демократизму, визнання і забезпечення свободи особи;
б) забезпечують громадянам активну участь у всіх сферах суспільного життя і тим самим активізують соціальне-політичне життя суспільства; в) фіксують певні повноваження, стимулюють суспільне корисну поведінку суб'єктів.
Соціальна цінність суб'єктивних прав з ідеологічної точки зору полягає у тому, що вони:
а) є втіленням пануючих у суспільстві поглядів на демократію, гуманізм, права особи;
б) виступають дійсним засобом пропаганди досягнень суспільства у гуманітарній сфері;
в) є інструментом викриття перекручень дійсних досягнень суспільства у гуманітарній сфері.
З юридичних позицій соціальна цінність суб'єктивних прав вбачається у тому, що вони:
а) є правовим інструментом розвитку демократії у суспільстві на основі принципів гуманізму і свободи особи;
б) визначають систему взаємних юридичних прав та обов'язків держави і особи;
в) виступають регулятором поведінки громадянина шляхом фіксації певних еталонів поведінки, які відповідають інтересам суспільства;
г) є інструментом поєднання порядку і організованості з активністю і самостійністю поведінки громадян.
Під особистою цінністю суб'єктивних прав слід розуміти те значення, що має для громадянина, його розвитку, задоволення інтересів і потреб наявність і реалізація певних повноважень, що виходять з тих або інших суб'єктивних прав.
Цінність суб'єктивних прав для особи з економічної точки зору вбачається у тому, що вони надають можливість вимагати від держави відповідного матеріального забезпечення у реалізації повноважень, що випливають з того або іншого суб'єктивного права.
З політичної точки зору цінність суб'єктивних прав для особистості виявляється у тому, що вони:
а) уможливлюють визначення реального положення особи як вищої цін-ності у державі і суспільстві;
б) вказують особистості, в яких сферах і в якому просторі держава розглядає його як вирішальну силу політичних процесів у суспільстві.
Цінність суб'єктивних прав для особистості з ідеологічної точки зору вбачається у тому, що вони дають змогу індивіду уявити, якою мірою в них виражено принципи демократії, гуманізму, справедливості, що мають загальнолюдську цінність.
З юридичної точки зору цінність суб'єктивних прав щодо особистості вбачається у тому, що вони: а) є засобом упорядкування суспільних відносин і дозволяють громадянину планувати свою поведінку і прогнозувати поведінку інших суб'єктів; б) визначають систему конкретних повноважень громадянина у найважливіших сферах суспільних відносин; в) є юридичним інструментом набуття громадянином тих чи інших соціальних благ; г) слугують основою системи юридичних та інших засобів забезпечення участі громадян у найважливіших сферах соціальних відносин.
Висновок
Право - соціальне явище. Воно породжено суспільством, і зрозуміти його можна лише розглядаючи як частину соціального організму.
Суспільна еволюція - природно-історичний процес, і право включене в нього як його складове. Говорити про державне і правове будівництво, про реформи політичної і юридичної систем виправдано лише в тій мері, у якої їхньої зміни відповідають закономірному ходу історії. Кожна ступінь у розвитку права має свої соціально-історичні передумови. Яка би зробленими ні були самі по собі Конституція й інші закони, якими б ідеальними ні представлялися політичні системи, вони залишаться незатребуваними народом і не почнуть працювати, якщо не будуть відповідати суспільним умовам і культурі мас.
Розвиток суспільства здійснюється нерівномірно, і немає єдиного центра, що визначав би об'єктивні закони еволюції, одноразово й однаково діючі у всіх регіонах земної кулі. Ні Європа, ні Америка, ні Азія не можуть служити загальнообов'язковим зразками. Будь-яка реформа в будь-якій країні відправляється насамперед від того, що в цій країні є, і реформатори користуються тільки такими коштами, що знаходяться в їхньому розпорядженні. Кожна епоха є продовження попередній навіть тоді, коли наступний етап є, здавалося б, лише радикальним запереченням попередніх суспільних форм. Завтрашній день держави і права неминуче зв'язаний із учорашнім днем тієї країни, у якій вони формуються.
Світ, суспільство упорядковані. В основі їхньої еволюції лежать універсальні закони. Однак у кожній країні вони діють по-різному, переломлюючи через призму унікальної національної своєрідності і неповторного історичного досвіду народу. У кінцевому рахунку, очевидно, усі країни пройдуть стадію ринкового господарства, але в кожній країні капіталізм буде своїм: у США - американським, у Великобританії - англійським, у Німеччині - німецьким, а в Україні - українським.
Теорія держави і права, як і всяка наука, - узагальнення світового досвіду державно-правового розвитку. І вивчення права допоможе відрізнити істину від оман, помилок, маніловщини та кон'юктури.
Література :
Алексеев С.С. Общая теория права - М.: Юрид.лит., 1981-1982. - Т.1,2.
Бабаев В.К. Теория современного советского права. - Н.Новгород, 1991.
Кленнер Г. От права природы к природе права. - М.: Прогресс, 1988.
Сурилов А.В. Теория государства и права: Учебник. - К.; Одесса, 1989.
Явич Л.С. Общая теория права. - 1976.
Loading...

 
 

Цікаве