WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Політична система в сучасній Україні - Курсова робота

Політична система в сучасній Україні - Курсова робота

формують розвиток демократичних держав.
Піднесення ролі політичних партій обумовлено такими факторами:
? зростанням політичної активності населення, його різних соціальних груп;
? процесом демократизації владних структур держави;
? політичним та ідеологічним плюралізмом, що обумовлюється, перш за все, різноманітністю форм власності.
У країнах з демократичною політичною системою визнається політична різноманітність і багатопартійність. Політичні партії мають право формувати вищі органи держали шляхом висунення своїх представників в парламент чи до складу уряду. Суспільству відомі два різновиди партійних систем.
Одна з них заснована на монополії правлячих партій. Це досягається шляхом заборони діяльності опозиційних партій або безроздільним пануванням тих з них, які отримують відчутну організаційну чи фінансову підтримку.
Інша - характеризується помітною багатопартійною різноманітністю. До влади приходить партія, яка перемогла на парламентських виборах. Така партійна система втілює дійсний політичний плюралізм, який існує у суспільстві.
У літературі була висловлена точка зору, згідно з якою існують і од-нопартійні системи.
Така позиція є помилковою, оскільки одна партія не може створювати систему.
Нормальне функціонування партійної системи забезпечується правовим регулюванням діяльності партій. Воно зводиться до:
? Ніхто не може бути примушений до вступу в ту чи іншу партію.
? Партії вільно створюються та діють у суспільстві на основі їх статутних документів і після реєстрації у встановленому законом порядку.
? Організація та діяльність партій не повинні порушувати основних прав та свобод людини-громадянина.
? Рішення політичних партій не має обов'язкової сили для органів держави.
? Партії покликані сприяти вираженню політичної волі громадянського суспільства.
? Не допускається утворення і діяльність політичних партій у державних органах та військових формуваннях.
? Дії державних органів і посадових осіб щодо ліквідації багатопартійності, незаконного обмеження діяльності партій, встановлення неправомірних переваг для окремих із них переслідується законом.
? Забороняється діяльність партій, дії яких спрямовані на ліквідацію не-залежності, зміну конституційного ладу, пропаганду війни, розпалювання мітингової, расової, релігійної ворожнечі, нанесення шкоди здоров'ю населення, проти державної безпеки.
Слово "партія" - латинського походження (partio - ділю, розділяю, тобто не група людей, об'єднаних спільністю ідей, інтересів для виконання певної роботи).
Уявлення про ту чи іншу партію дають такі ознаки;
ў мета партії - завоювання і здійснення влади окремо або в коаліції;
ў характер організації партії;
ў зміст ідеології партії;
ў діяльність партії щодо забезпечення соціальної опори, підтримки з боку
населення.
За визначенням німецького соціолога М. Вебера, партії у своєму розвитку пройшли три стадії:
" аристократичне згрупування;
" політичний клуб;
" масова партія.
В. Кремень, С. Базовкін, С. Міщенко, В, Небоженко, П. Ситник, ха-рактеризуючи ситуацію в партійному русі України в період 1991?1993 рр., відзначали "вельми негативні наслідки для всієї партійної системи України перманентного протистояння представницької та виконавчої влади... На 1 липня 199З р. зареєстровано 26 політичних партій, більшість із яких поки що стали досить міцними організаціями... Вони не спроможні вести за собою маси, визначати соціальну базу й зробити свою соціальну діяльність соціальна адресною. Фактично відбувається процес формування декласованого прошарку, для якого особисті проблеми вирішуватимуться вже не в межах демократичних інститутів, а шляхом безпосереднього тиску на органи влади повні.... Народ є фактично департизований".
Сучасні українські політичні партії утворилися раніше, ніж склалися соціальні групи населення, інтереси яких ці партії повинні відбивати. Тому партії не змогли знайти чітких соціальних адрес і виконувати функції посередника у взаєминах між особою та державою.
Можна виділити такі етапи у розвитку української багатопартійності:
Опозиційно - перед державний. Тривав від осені 1989 р до референдуму у грудні 1991. Було створено 12 партій, програми яких (крім КГІРС) характеризувалися загальною декларативністю, ідеєю незалежності, примату приватної власності.
Лояльно-державний. Тривав з грудня 1991 р до початку 1993 р. Це період першої структуризації партій, прийняття Закону України "Про об'єднання громадян".
Етап передвиборчий-1 (1993--1994 рр.). Характеризується наданням партіям можливості висувати своїх представників кандидатами у депутати при збереженні мажоритарної виборчої системи.
Етап партійної трансформації. Це період об'єднання мало чисельних партій та появи нових, який тривав близько двох років і завершився прийняттям 28 червня 1996 р. Конституції України.
Етап партійної реструктуризації (середина 1996 - середина 1997 рр.). Характеризується значним зростанням кількості партій, партійною реорганізацією парламенту, підготовкою законопроектів про партії та вибори.
Етап передвиборчий-2 (осінь 1997 - весна 1998 рр.). Формуються виборчі блоки партій, визначається ідеологія більшості партій, формуються партійні списки, партійні представники впливають на зміни у виборчому законі.
Етап політичних компромісів (весна - осінь 1998 р.). Визначають сфери впливу в парламенті, боротьба за лідерство в комітетах Верховної Ради України,парламентські розколи.
Етап передвиборчий-З (осінь 1998 - осінь 1999 рр.). Підготовка до виборів Президента України і пов'язаний із нею розкол партій.
Етап реалізації політичних угод (зима 1999 - осінь 2000 рр.) Проявився у реструктуризації парламенту, створенні парламентської більшості, нового уряду, підготовка та проведення референдуму, процес імплементації (впровадження) його результатів.
Етап пєредвиборчип-4. Характеризується намаганнями запровадити пропорційну виборчу систему, прийняттям закону України "Про політичні партії", розмежуванням партій у їх ставленні до "касетного скандалу", порушень громадянських прав людини Україні, підготовкою до парламентських виборів-2002.
Здобуття Україною незалежності прискорило процес створення політич-них партій. Особливо цей процес прискорився після 1994 р.; у 1995 р. - офіційно зареєстровано 36 партій, у 1996 р. - 39, 1997 р. - 46, 1998 р. - 52, 1999 р. - 70, на початку 2000 р. - 92, в жовтні 2000 р. - 107. На сьогодні налічується понад 130 зареєстрованих політичних партій.
Характерними рисами посткомуністичного стану еволюції багато-партійності в Україні є:
" остаточно зникає монополія однієї партії на владу;
" намітилася тенденція до утворений політичними партіями блоків,
" коаліцій, об'єднання кількох партій в одну структуру;
" формується кілька головних політичних сил (спрямувань): соціал-комуністичне, центристсько-прагматичне, націонал-демократичне, націонал-радикальне.
Цей етап триває, продовжується еволюція багатопартійності, їхній розвиток і остаточне утвердження залежатимуть від поглиблення процесів соціальної диференціації та структуризації населення.
На підставі вироблення конструктивних програм дій політичні партії ведуть пошук майбутньої соціальної бази. Життєздатність кожної з них, чисельність, місце в партійній
Loading...

 
 

Цікаве