WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Основні риси законодавства (середина 1960-х — середина 1980-х pp.) - Реферат

Основні риси законодавства (середина 1960-х — середина 1980-х pp.) - Реферат

Основи лісового законодавства Союзу РСР і союзних республік. Вони мали служити підвищенню продуктивності лісів, поліпшенню їх відтворення і посиленню охорони, забезпеченню раціонального використання лісних ресурсів, подальшому зміцненню економіки. Лісове законодавство передбачало відповідальність службових осіб і громадян за незаконну порубку і пошкодження дерев і чагарників, недодержання правил пожежної безпеки в лісах, знешкодження лісової фауни та ін.
25 червня 1980 p. Верховна Рада СРСР прийняла Закон про охорону атмосферного повітря та про охорону і використання тваринного світу. Усі вище названі законодавчі акти увійшли до єдиної системи природоохоронного законодавства, покликаного захищати землю та її надра, води і ліси, тваринний світ і атмосферне повітря.
Кримінальне законодавство. У період, що розглядається, в країні міцніла тенденція, яка намітилась ще на початку 60-х років, на посилення кримінально-правового примушування як методу управління суспільством. Завдання кримінального законодавства, як і раніше, мало багато в чому репресивний характер. Це виражалось, наприклад, у прийнятті 23 липня 1966 p. Президією Верховної Ради СРСР указу "Про кримінальну відповідальність іноземців і осіб без громадянства за злісне порушення правил пересування на території СРСР". Відповідно до цього були внесені зміни і доповнення до КК УРСР.
Найбільш значні й важливі зміни до радянського кримінального законодавства вніс Закон СРСР "Про внесення доповнень і змін до Основ кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік", прийнятий 11 липня 1969 p. Цим Законом до Основ були внесені статті 23 та 44 про особливо небезпечного рецидивіста і незастосування умовно- дострокового звільнення, змінені статті 23, 44, 45, 47 про правила визначення виду виправно-трудової установи засудженим до позбавлення волі, про умовно-дострокове звільнення від покарання, про погашення судимості та ін. Відповідні зміни і доповнення були внесені також до КК УРСР.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 червня 1970 p. "Про умовне засудження до позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці" в радянському кримінальному праві введено новий інститут - умовне засудження до позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці, визначені підстави і умови його застосування до засуджених. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 травня 1972 р. "Про внесення доповнень і змін до Основ кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік" було введено поняття злочину, який спричинив особливо тяжкі наслідки (ст. 23). Основи доповнювала також ще ст. 7 , де давалося визначення поняття тяжкого злочину і наводився вичерпний перелік його видів.
Досить суттєві зміни і доповнення до кримінального законодавства СРСР і УРСР було внесено указами Президії Верховної Ради СРСР від 8 лютого і 15 лютого 1977 p. Цими законодавчими актами вводилося відбування покарання в колоніях- поселеннях для осіб, які вчинили злочин з необережності, розширювалося коло засуджених, до яких могли застосуватися умовно-дострокове звільнення і заміна невідбутого покарання більш м'яким. Основи були доповнені статті 23 та 44 про умовне засудження до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці та про умовне звільнення із місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці. У кримінальному законодавстві вводився новий інститут - відстрочка виконання вироку щодо неповнолітніх засуджених. Пізніше, у 1982 p., можливість застосування відстрочки виконання вироку до позбавлення волі була поширена і на повнолітніх осіб. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1980 р. до складу зґвалтування як особливо обтяжуюча обставина вводилося зґвалтування малолітніх, до яких відносилися дівчата, котрим не виповнилось 14 років. Відповідні зміни і доповнення були внесені і до КК УРСР.
У зв'язку з прийняттям Конституції СРСР 1977 p. і необхідністю приведення кримінального законодавства у відповідність з нею указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 серпня 1981 р. "Про внесення доповнень і змін до Основ кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік" до останніх були внесені зміни і доповнення, головним чином термінологічного характеру.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 червня 1981 p. "Про посилення відповідальності за хуліганство" було підвищено кримінальну відповідальність за це діяння, встановлено стислі строки розслідування і судового розгляду справ про хуліганство. Встановлювалась більш сувора відповідальність за хуліганство, особливо пов'язане із застосуванням або спробою застосування зброї.
З метою скорочення застосування покарання у вигляді позбавлення волі та посилення боротьби з рецидивною злочинністю указами Президії Верховної Ради СРСР від 26 липня і 15 жовтня 1982 р. до Основ кримінального законодавства та інших законодавчих актів СРСР були внесені відповідні зміни і доповнення, суть яких в основному полягала у збільшенні строку робіт до двох років, підвищенні розміру штрафу, запровадженні нового правила про можливість скасування умовного засудження в разі порушення в період випробувального строку обіцянки зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довести своє виправлення, а також у зміні умов, за яких призначалося покарання за правилами ст. 36 Основ кримінального законодавства у випадках вчинення нового злочину умовно засудженим, звільненим з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, а також засудженим, до якого була застосована відстрочка виконання вироку та 'ін. У зв'язку із цим значні зміни і доповнення було внесено до КК УРСР.
На посилення боротьби з розкраданням державного і громадського майна був спрямований указ Президії Верховної Ради СРСР від 3 грудня 1982 p., згідно з яким особи, що вчинили дрібне розкрадання державного або громадського майна, поряд із притягненням до адміністративної чи кримінальної відповідальності або застосуванням до них заходів громадського впливу адміністрацією за узгодженням з профкомом могли позбавлятись повністю або частково премій, винагород за підсумками річної роботи підприємств (установ), пільгових путівок в будинки відпочинку або санаторії, їм могло бути перенесено чергу на одержання жилплощі.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 квітня 1985 р. "Про внесення змін і доповнень до Основ кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік та Основ виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних республік" було введено відбування покарання у вигляді позбавлення волі у виправно-трудових колоніях-поселеннях для осіб, які вчинили не умисні злочини, змінено деякі положення закону про умовно-дострокове звільнення.
У КК України найбільш поширеним кримінальним покаранням було позбавлення волі, яке розглядалося як універсальний засіб досягнення мети кримінального покарання, як панацея від практично абсолютної більшості злочинів. Однак такий підхід призвів до переповнення виправно-трудових установ, які з причин об'єктивногохарактеру не забезпечували повністю
Loading...

 
 

Цікаве