WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Основні риси законодавства (середина 1960-х — середина 1980-х pp.) - Реферат

Основні риси законодавства (середина 1960-х — середина 1980-х pp.) - Реферат

для кодифікації всього законодавства про адміністративну відповідальність. В них були сформульовані положення про адміністративну відповідальність, визначено коло органів і осіб, уповноважених накладати адміністративні стягнення, порядок розгляду і вирішення адміністративних справ. Вперше в радянському законодавстві давалося визначення адміністративного правопорушення (проступку), яким визнавалась протиправна, винна (навмисна або необережна) дія (бездіяльність), що посягає на державний або громадський порядок, соціалістичну власність, права і свободи громадян або встановлений порядок управління, за яку законодавством передбачалась адміністративна відповідальність. Як загальне правило, встановлювалось, що адміністративній відповідальності підлягають особи, яким до моменту вчинення правопорушення виповнилось 16 років. При цьому зберігався принцип, згідно з яким до осіб у віці від 16 до 18 років застосовувалися, як правило, міри впливу, передбачені республіканськими положеннями про комісії у справах неповнолітніх. Основи закріплювали і уточнювали систему адміністративних стягнень (попередження, штраф та ін.), що склалася. Конфіскація, позбавлення прав водія і прав полювання, виправні роботи могли встановлюватися лише законодавчими актами СРСР і союзних республік, а адміністративний арешт - тільки законодавством Союзу РСР. В Основах закріплювалося положення, згідно з яким ніхто не міг бути підданий примусовому впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законодавством. В Україні на базі Основ був розроблений і 7 грудня 1984 p. прийнятий Кодекс УРСР про адміністративні правопорушення.
Цивільне і господарське законодавство. У період, що розглядається, однією з характерних особливостей цивільного права було забезпечення всебічного зміцнення державної та суспільної власності, закріплення за особистою власністю споживчого характеру. При цьому в Конституції СРСР підкреслювалось, що майно, яке перебуває в особистій власності або користуванні громадян, не повинно служити для одержання нетрудових доходів, використовуватися на шкоду інтересам суспільства. В Конституції декларувалося розширення цивільно-правових гарантій охорони особистих не-майнових прав громадян. Так, ст. 57 встановлювала, що громадяни СРСР мають право на судовий захист від посягань на їх честь і гідність. Тим самим розширювалася сфера цивільно-правового ре-гулювання, бо до цього подібні делікти підлягали захисту в кримінально-правовому порядку.
У відповідності з Конституцією СРСР указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 жовтня 1981 p. було внесено зміни і доповнення до Основ цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік. Згодом зміни і доповнення внесено і до цивільного законодавства України.
Особливе значення у цивільному законодавстві надавалося регулюванню зобов'язальних відносин, суть яких полягала у забезпеченні найсуворішої планової та договірної дисципліни, підвищенню ролі прямих договорів з метою стимулювання господарської ініціативи підприємств. Зокрема, на це спрямовувалося Положення про соціалістичне державне виробниче підприємство, затверджене Радою Міністрів СРСР у 1965 p. Підвищені вимоги до договору поставки знайшли своє відображення в Положенні про поставки виробничо-технічного призначення і Положенні про поставки товарів народного споживання, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 10 лютого 1981 p.
Житлове законодавство. На початку 80-х років було кодифіковано житлове законодавство. У 1981 p. прийняті Основи житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік, а у 1983 p.- житлові кодекси союзних республік. В УРСР такий Кодекс був прийнятий ЗО червня 1983 р. У житловому законодавстві визначалися порядок надання громадянам жилої площі, підстави для поліпшення житлових умов (забезпеченість жилою площею на одного члена сім'ї нижче встановленого для даної місцевості рівня, невідповідність жилого приміщення санітарним і технічним вимогам та ін.). У законодавстві також передбачалися категорії громадян, які мали право на першочергове і позачергове одержання житла. Законодавство приділяло увагу питанням збереження житлового фонду, його експлуатації та ремонту. В Основах і ЖК УРСР передбачалась відповідальність службових осіб і громадян за неналежне використання житлового фонду та інші порушення житлового законо-давства.
Сімейне законодавство. Радянське сімейне законодавство про шлюб і сім'ю декларувало зміцнення сім'ї, охорону інтересів матері та дитини, здоров'я молодого покоління. Про ці та інші завдання говорилося в Основах законодавства Союзу РСР і союзних республік про шлюб і сім'ю, прийнятих 27 червня 1968 p., а також у виданому у відповідності з ними 20 червня 1969 p. Кодексі про шлюб та сім'ю УРСР. Увага зміцненню сім'ї приділялась і в Конституції УРСР 1978 p. Шлюбно-сімейне законодавство визнавало законним тільки шлюб, укладений в органах ЗАГСу. Лише такий шлюб породжував права і обов'язки подружжя. Релігійний обряд одруження не мав юридичної сили. Виходячи з цілей шлюбу, законодавство чітко визначало умови вступу до шлюбу (взаємна згода, досягнення шлюбного віку, неперебування в іншому шлюбі, дієздатність, відсутність близької спорідненості), а також порядок укладання шлюбу (спільна письмова заява, пред'явлення документів, які посвідчують особу, закінчення відповідного строку після подачі заяви з метою перевірки серйозності намірів тих, хто вступає до шлюбу, урочистість укладання шлюбу тощо). КпШС УРСР встановлював, що шлюб громадян України з іноземними особами, а також шлюб іноземних осіб поміж собою в УРСР має укладатися на загальних підставах.
КпШС УРСР допускав припинення шлюбу шляхом розлучення, передбачаючи розірвання шлюбу в судовому порядку. В той же час у випадках, передбачених в законодавстві, допускалось розірвання шлюбу в органах ЗАГСу.
КпШС УРСР визначав також особисті та майнові права подружжя. Підтверджувалась спільність майна, надбаного подружжям під час шлюбу. Вони мали рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя також користувалися рівними правами на майно в тому разі, якщо один із подружжя був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
КпШС УРСР визначав і основні обов'язки батьків по вихованню дітей, особисті та майнові права батьків і дітей, порядок усиновлення (удочеріння), опіки і піклування.
Трудове законодавство. У період, що розглядається, трудові відносини регулювали передусім прийняті 15 липня 1970 p. Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю. Вони містили не тільки загальні принципи, які були вихідним положенням для наступного законодавства СРСР і союзних республік, а й норми, що безпосередньо регулювали певну групу трудових відносин. Питання праці робітників і службовців, не передбачені Основами, могли регулюватися законодавством СРСР і союзних республік у межах їх компетенції. Відповідно до Основ Верховна РадаУРСР 10 грудня
Loading...

 
 

Цікаве