WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Реалізація норм права. Правозастосування. Поняття і основні форми реалізації норм права (пошукова робота) - Реферат

Реалізація норм права. Правозастосування. Поняття і основні форми реалізації норм права (пошукова робота) - Реферат

фактичних обставин справи, у ході судового процесу, на інших стадіях.
Ознаки акта застосування норм права такі.
1. Приймається на основі нормативно-правового акта і спирається на певну норму права, тобто є законним і обґрунтованим.
2. Виходить від компетентних органів держави в особі їх посадових осіб і являє собою категоричне, офіційно-владне, обов'язкове для виконання веління, яке охороняється примусовою силою держави.
3. Адресується чітко визначеним суб'єктам, тобто є персоніфікованим, індивідуальним.
4. Поширює норму права на конкретну юридичну ситуацію (виключається поширення на подібні випадки), вичерпує себе одноразовим застосуванням, тобто розрахований на один раз.
5. Має певну, встановлену законом форму документа (наказ, рішення, вирок, розпорядження), якщо це письмовий акт (а їх більшість). Містить чітко позначені реквізити: назву, підпис, дату. Має сувору структуру: вступну, описову, мотивувальну і результативну частини.
6. Може бути оскаржений чи опротестований ким-небудь із зацікавлених осіб.
Акт застосування норм права - найпоширеніший вид правових актів. Як і нормативно-правовий акт, він має юридичну силу, носить державно-владний обов'язковий характер.
Одночасно правозастосовний акт відрізняється від нормативно-правового акта за низкою зазначених вище ознак: приймається на основі нормативно-правового акта; персоніфікований; поширює норму права на конкретний випадок (одноразовий); містить у собі обов'язок підкоритися - виконати сформульоване у справі рішення.
Правозастосовний акт, як правило, забезпечує виникнення і розвиток правовідносин у конкретній ситуації. Без таких юридичних фактів не може реалізуватися конкретна правова норма.
Як і нормативно-правовий, правозастосовний акт може виходити від тих самих органів і посадових осіб -- Президента, Кабінету Міністрів, міністерств і відомств України, органів місцевого самоврядування. Наприклад, Верховна Рада України встановлює нове почесне звання "Заслужений діяч юстиції" - це нормативно-правовий акт. Через три дні видається Указ Президента України про присвоєння конкретній особі цього звання. Це акт застосування норм права. Він індивідуальний. Та сама правова форма може бути наповнена різним змістом. З зазначених двох форм права - закону і указу - лише закон має нормативний характер.
Однак у форму указів Президента України можуть убиратися як нормативно-правові акти, так і індивідуальні розпорядження - залежно від змісту (див. про укази Президента України в главі "Державні органи влади України").
Види актів застосування норм права
Види актів застосування норм права класифікуються за різними критеріями.
За формою зовнішнього вираження:
1) письмовий акт (таких більшість). Письмовий акт може бути, як мінімум, двох видів:
а) окремий документ (вирок суду);
б) резолюція за матеріалами справи (затвердження прокурором обвинувального висновку);
2) усний акт (виклик понятих);
3) конклюдентний акт - акт дії (наприклад, застосування працівниками міліції табельної зброї або застосування жестів міліціонером-регулювальником дорожнього руху).
За способом прийняття:
1) колегіальні;
2) одноособові.
За суб'єктами прийняття:
o акти парламенту;
o акти глави держави;
o акти виконавчих органів;
o рішення загальних судів;
o акти арбітражу;
o акти нотаріату;
o акти прокурорського нагляду;
o акти місцевих (муніципальних) органів влади;
o акти керівників підприємств, військових частин тощо;
o акти уповноважених органів громадських організацій тощо. Акти застосування норм права приймаються практично всіма органами держави.
За юридичною формою:
o укази;
o постанови;
o розпорядження;
o накази;
o ухвали (суду та ін.);
o протести, подання, розпорядження, вироки, рішення.
За функціями у правовому регулюванні (або функціями права):
1) регулятивні -- офіційно підтверджують або визначають права та обов'язки сторін, викладені в диспозиції регулятивних норм (наприклад, свідоцтво про реєстрацію шлюбу);
2) охоронні - встановлюють міру юридичної відповідальності відповідно до санкції охоронних норм (наприклад, квитанція про сплату штрафу).
За галузевою належністю:
1) кримінально-правові;
2) адміністративно-правові;
3) цивільно-правові та ін. (крім процесуальних). За юридичними наслідками:
1) правовстановлюючі (про призначення директора, про присвоєння звання);
2) правоконстатуючі (свідоцтво про шлюб; свідоцтво про смерть);
3) правоприпиняючі (протест прокурора з приводу незаконного виселення громадянина Г.);
4) правозмінюючі (заміна арешту підслідного на підписку про невиїзд);
5) правоскасовуючі (винесення судом рішення про ліквідацію акта, про втрату ним юридичної сили).
За значенням у юридичному процесі:
- основні акти, що містять завершене рішення у справі (вирок, рішення суду);
- допоміжні акти, що забезпечують прийняття основних актів (постанова і порушення кримінальної справи).
За характером індивідуальних велінь (розпоряджень):
Дозвільні
Зобов'язуючі
Заборонні
Прогалини в праві і способи їх усунення. Аналогія закону і аналогія права. Субсидіарне застосування норм права
При проходженні другої стадії застосування норм права, а саме: при встановленні юридичної основи справи - виборі та аналізі юридичних норм, виникають ситуації, коли правозастосувач не знаходить норм, які регулюють встановлені факти.
Прогалина у праві[1] - це повна або часткова відсутність у чинних нормативно-правових актах необхідних юридичних норм.
Прогалина у законі - це повна або часткова відсутність необхідних юридичних норм у даному законі. Причини прогалин:
1) невміння законодавця відобразити в нормативних актах усе різноманіття життєвих ситуацій, які вимагають правового регулювання (первісна прогалинність);
2) невміння законодавця передбачити появу нових життєвих ситуацій у результаті постійного розвитку суспільних відносин, здійснити щодо них певні законодавчі дії (подальша прогалинність);
3) технічні помилки законодавця, допущені при розробці законів і у використанні прийомів юридичної техніки.
Прогалини в праві виникають, як правило, там, де єсуперечливість норм однакової сили, коли одна з них "знищує" іншу.
Прогалини в законодавстві повинні усуватися в процесі правотворчості шляхом внесення змін і доповнень до законів, видання нових, досконаліших юридичних актів.
Невірно вважати прогалинами такі випадки:
o кваліфіковану мовчанку законодавця, коли він умисно залишає питання відкритим, утримується від прийняття норми, відносить вирішення справи за межі законодавства;
o свідоме віднесення питань на розсуд правозастосувача, коли законодавець розраховує на конкретизацію його законодавчої волі правозастосовними та іншими правовими актами.
За наявності прогалини в законі законодавець пропонує правозастосувачу різну поведінку.
За наявності прогалини в галузі кримінального законодавства і законодавства про адміністративні правопорушення виходом для юриста-практика є відмова у порушенні провадження в справі, тобто ухвалення виправдувального
Loading...

 
 

Цікаве