WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Питання держави та бездержавності в концепціях громадівського соціалізму (пошукова робота) - Реферат

Питання держави та бездержавності в концепціях громадівського соціалізму (пошукова робота) - Реферат

Подолинського - О.С.), тим більше праця виконувалась не самим хазяїном грунту. Замість нього працювали або невільники - здебільшого полонені вороги, або й наймити зі своїх людей, бідних чи боржників. ... У деяких містах навіть сам уряд будував заводи і торгував деяким товаром..." [223, с. 106].
С. Подолинський вважає, що головною тенденцією у розвитку держави є прагнення до максимальної концентрації у своїх руках всієї повноти влади. Ця тенденція була нерозривно пов'язана з прагненням приватних власників встановити монопольний контроль за виробництвом, що політична влада використовувала на свою користь. Все це вирішувалось за рахунок інтересів - економічних і політичних - працюючих мас. Так в роботі "Ремесла і фабрики на Україні", досліджуючи історію розвитку господарсько-майнових та політичних відносин, він говорить щодо за часівукраїнського середньовіччя: "Господарські порядки в містах при Магдебурзькому праві були взагалі на користь купців і цехових майстрів порівняно з робітниками і простими людьми. Усюди було дозволене виключне право (монополія) (видічення С. Подолинського - О.С.), на яке ремесло за плату, число таможень і кордонів зростало з кожним роком, цехи закріплювались усе тісніше" [223, с. 121].
Підтримуючи приватних власників, держава всіляко придушувала найменші спроби працюючих мас досягти емансипації. "Держава прагнула сконцентрувати у своїх руках усі суспільні сили, боючись найменшого прояву опозиції. Для підтвердження цієї думки Подолинський посилається на приклад розвитку міст у країнах Західної Європи і виникнення спілок міських громадян. Подолинський підкреслює, що експлуататорській державі споконвіку властиве придушення свободи народу, острах розвитку його самосвідомості і т.п." [254, с. 170].
Одночасно, поряд з розвитком держави, продовжували існувати та виникали нові форми самоорганізації суспільного життя - віча, цехи, споживча кооперація, робітничі спілки і т.п., а, отже, громадівська форма організації співжиття людей не зникала вповні. Це, на думку С. Подолинського повинно було сприяти більш легкому переходу до громадівського соціалістичного ладу в недалекому майбутньому.
Ідеалом суспільного ладу майбутнього для С. Подолинського є громада. Зміст, який він вкладає в це поняття дещо відрізняється від трактування М. Драгоманова. Якщо для останнього визначальним чинником існування громад було добровільне бажання індивідів до колективної форми співжиття та моральні засоби регулювання, то для С. Подолинського - колективна власність на засоби виробництва. Спільність власності повинна забезпечити рівноправність членів громади - не лише політичну, а й економічну. Адже без останньої перша перетворюється на порожню декларацію, вважав вчений. Утворення цієї власності також є результатом добровільної згоди людей на створення громади. При цьому, якщо М. Драгоманов протиставляє громаду державі, то С. Подолинський вважає її базисною ланкою майбутньої державної організації, наголошуючи на тому, що майбутня соціалістична держава будуватиметься "з низу" на добровільних федералістичних засадах.
""Громада" - це орган самоврядування народу. Такий її державно-політичний зміст. "Громада", як політична основа демократичної держави, виступає в Подолинського органом самоврядування народу у всіх його справах. Її діяльність не обмежується ні чисельністю населення, ні територією. "Громадою" може бути село, "громадою" називає Подолинський і певний адміністративно-господарський район і навіть цілу державу ("громада - великий чоловік, із ним і цар не справиться"). Зрозуміло, мова йде про союз "громад" сільських і міських. Отже, "громада" - це організація виробничо-адміністративна, політична ланка держави. "Громада" керує всіма питаннями сільського і міського життя, власністю, виробництвом і розподілом" [254, с. 201].
С. Подолинський не малює детального плану побудови майбутнього суспільства, вважаючи, що конкретні форми організації суспільного життя народ може вирішити сам після перемоги революції. В різних громадах форми організації співжиття їх членів можуть різнитись. Вчений вважає, що після перемоги революції право, в його традиційному розумінні, як писаний закон, що регулює відносини людей в різних сферах суспільної життєдіяльності відімре і буде замінене звичаєвим правом. У кожній громаді функціонуватимуть свої власні, базовані на існуючих традиціях, в т.ч. і національних, та поглядах і прагненнях членів громад. Спільними для всіх громад мають бути лише технічні норми, що забезпечуватимуть адекватність обміну продуктами праці між різними громадами та їх об'єднаннями.
Громада була спільним ідеалом для українських революціонерів другої половини XIX ст., але зміст який вкладав в це поняття С. Подолинський було найбільш близьким до марксистської асоціації вільних виробників. Як наголошує В. С. Дмитриченко "Особливу увагу українські соціалісти 70-х і початку 80-х років XIX ст. приділяли громаді, яку вони розглядали як найменшу економічну одиницю та народний орган політичного самоуправління. С. А. Подолинський взагалі вважав, що майбутня громада поєднає в собі законодавчу, виконавчу та судову функції. Він підкреслював, що громада повинна стати державною одиницею, яка б забезпечувала економічну і політичну рівність всіх громадян майбутнього суспільства" [58, с. 190].
Поєднання в громаді законодавчої, судової та виконавчої функцій влади С. Подолинський вважав можливим і необхідним саме тому, що громада виступала виразником інтересів всіх своїх членів, а не якоїсь їх частини. І тому загроза узурпації влади та її концентрації в руках частини суспільства втратить в майбутньому свою актуальність, а отже і розділення влади не потрібне. Більше того, щоб не виникало штучних суперечностей між гілками влади вони повинні бути об'єднані. Подібною аргументацією керувалась і більшовицька партія будуючи радянську адміністративно-політичну систему. Правда поєднали вони лише виконавчу та законодавчу гілки влади, зберігши за судовою видимість незалежності.
Поєднання гілок влади в майбутньому громадівському суспільстві С. Подолинський вважав можливим тому, що він передбачав, що в діяльності громад будуть максимально використовуватись форми безпосередньої прямої демократії: всі найважливіші питання повинні вирішуватись на загальних зборах членів громади, обрані народом і з народу урядники керуватимуть лише поточними справами, а у випадку виникнення якихось непорозумінь вони виноситимуть питання на загальний розгляд всіх членів громади. Забезпечити сталість демократичної організації суспільства повинна була і ліквідація професійної армії, на зміну якій повинне було прийти загальне озброєння народу, або, як писав С. Подолинський, "козацтво". Вільний і озброєний громадянин є найкращим застереженням для всіх хто може захотіти узурпувати владу і використати її у власних егоїстичних інтересах.
Будучи близьким соратником М. Драгоманова С. Подолинський, однак, у своїй концепції
Loading...

 
 

Цікаве