WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Норми права у системі соціальних норм. Поняття, ознаки і види соціальних норм, їх співвідношення з технічними нормами (пошукова робота) - Реферат

Норми права у системі соціальних норм. Поняття, ознаки і види соціальних норм, їх співвідношення з технічними нормами (пошукова робота) - Реферат

представницької
влади
норми глави держави
норми органів виконавчої
влади
норми громадських об'єднань, комерційних організацій, трудових колективів підприємств
Про суб'єктів правотворчості див. главу 16 "Правотворчість".
Норми
права за дією
у просторі:
загальні
місцеві
Норми права за дією у часі:
постійні
тимчасові
Норми права за дією за колом осіб:
загальні
- поширюються на все населення
спеціальні
- поширюються на певне коло осіб
виняткові
- роблять винятки із загальних і спеціальних норм
Норми права за функціональною спрямованістю (за функціями права):
регулятивні (правила поведінки)
- встановлюють права і обов'язки суб'єктів (наприклад, норма, що закріплює правомочності власника: володіння, користування, розпорядження, чи норма, що визначає порядок шлюбу).
охоронні (сторожі порядку)
- встановлюють способи юридичної відповідальності за порушення прав і невиконання обов'язків, закріплених у регулятивних нормах (наприклад, норма Кримінального кодексу про відповідальність за вбивство).
Регулятивні норми права за характером розпоряджень, що містяться в них:
дозвільні (що надають правомочності)
що зобов'язують
заборонні
- норми, що вказують на можливість здійснювати певні дії, наділяють суб'єктів певними правами (наприклад, подавання)
- норми, що вказують на необхідність здійснювати певні дії, наділяють суб'єктів певними обов'язками (наприклад,
- норми, що вказують на необхідність утримуватися від здійснення дій певного роду, встановлюють заборони (нати позов до суду, одержувати пенсію, розпоряджатися майном чи: право батьків вимагати повернення дітей від будь-якої особи, що утримує дітей у себе не на підставі закону чи судового рішення). Ці норми містять у своєму тексті слова: "вправі", "має право", "може".
представляти митниці необхідні для митного контролю документи; заповнювати і вчасно подавати в податкову інспекцію декларацію про доходи). Ці норми містять слова "зобов 'язаний", "повинний".
приклад, не повідомляти стороннім особам про факт усиновлення дитини; особам, що не досягли 1 8 років, забороняється бути опікунами та попечителями; забороняється зловживати владою). Ці норми супроводжуються словами "забороняється", "не має права", "не може".
Заборонна норма відповідає охоронній нормі, проте їх не слід плутати. У заборонній нормі заборона чинити правопорушення (злочини) має регулятивний характер, оскільки її дотримання пов'язане з недоведенням до правопорушення (злочину), із підтримкою правопорядку. Наприклад, адміністративне-правова норма, що встановлює заборону займатися певним промислом, є заборонною нормою.
Охоронна (кримінально-правова) норма, яка вказує на конкретні злочини і міри покарання, припускає заборону чинити злочини, але не містить заборони, оскільки її застосування розраховане на факт скоєння злочинного діяння, на порушення правопорядку. У разі злочину відбувається порушення не охоронної (кримінально-правової) норми, а регулятивної норми з іншої галузі права: зобов'язувальної, заборонної або дозвільної. Охоронна правова норма не порушується, оскільки умовою, що викликає її дію, служить акт злочину.
Заборона входить до змісту і зобов'язувальної норми. Встановлюючи обов'язок особи здійснювати певні позитивні дії, зобов'язувальна норма містить заборону зробити щось інакше, ніж це потрібно для забезпечення інтересу уповноваженої особи. У разі порушення зобов'язувальної норми відбувається посягання не на заборону (як у заборонній нормі), а на позитивне зобов'язування.
Тричленний поділ регулятивных юридичних норм відповідає тричленному поділу засобів регулювання: дозволяння, заборона, зобов'язування (веління).
На схемі це виглядає так:
Дозволяння
Заборони
Зобов'язування (веління)
Дозвільні (що надають правомочностей) норми
Заборонні норми
Норми, що зобов'язують
Спеціалізовані (нетипові) норми права
Крім зазначених видів загальних норм права є так звані спеціалізовані (такі, що забезпечують, або похідні) норми. Це - нетипові правові розпорядження, тобто розпорядження "нестандартного" характеру, у яких відсутні ті чи інші властивості, ознаки, об'єктивно притаманні класичній моделі норми права.
Ознаки спеціалізованих норм:
1. Мають субсидіарний, тобто допоміжний, характер, допомагають основним нормам додати праву вивершеність і повноту;
2. Самі не регулюють суспільні відносини і як би приєднуються до регулятивних і охоронних норм, створюючи разом з ними єдиний регулятор. Тому щодо основних норм ці норми кваліфікуються як додаткові,
3. Утворюються на основі "первинних", "вихідних" норм, але містять у собі додатково інші розпорядження (вбирають нові регулятивні якості) з метою охоплення нової групи суспільних зв'язків. За характером утворення вони є похідними від основних норм.
Якими є причини створення спеціалізованих норм права? - Необхідність у законодавчому охопленні нових видів суспільних відносин через сформовану і перевірену на практиці систему правового регулювання і можливість їхнього охоплення в повному обсязі без будь-яких принципових протиріч із раніше прийнятими нормами (об'єктивний момент).
Переконаність законодавця в доцільності розвивати, розширювати чинні норми шляхом внесень до них змін і доповнень, а не розробляти принципово нові норми (суб'єктивний момент).
Створення спеціалізованих (допоміжних, або похідних) правових норм дозволяє логічно узгодити весь нормативний масив, уникнути в ньому суперечностей і прогалин.
Схематично шляхи (стадії) розробки спеціалізованих норм можна уявити таким чином.
1. Ідея -" норма -" відносини: тут спеціалізовані норми спрямовані на вдосконалення сформованих суспільних відносин, вже врегульованих певною мірою правом;
2. Відносини -" ідея -" норма: тут необхідно охопитиспеціалізованими нормами усталені суспільні відносини, не врегульовані правовими нормами.
Слід зважити на те, що упорядкування тексту спеціалізованої (допоміжної, або похідної) правової норми неможливо без змін, доповнень гіпотези або (і) диспозиції основної (первинної, вихідної) норми права. У гіпотезі вказуються нові умови дії норми. У диспозиції визначаються інші правила поведінки, які відрізняються від диспозиції основної (первинної, вихідної) правової норми.
Спеціалізовані норми відмежовуються одна від одної в залежності від цільового призначення, виконуваного в процесі правового регулювання.
Розрізняють такі спеціалізовані норми:
Загальнозакріпні норми, або норми-начала
Установчі норми, або норми-принципи
Прогностичні норми, або норми-цілі
Декларативні норми, або норми-оголошення
Дефінітивні норми, або норми-дефініції
Загальнозакріпні норми, або норми-начала - норми, що містять положення, які закріплюють первинні основи суспільного і державного ладу; в узагальненому вигляді виражають певні елементи регульованих відносин. Розвиток цього різновиду норм пов'язаний з ростом законодавчої культури, законодавчих узагальнень, із "винесенням за дужки" деяких загальних моментів. Наприклад,
Loading...

 
 

Цікаве