WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Права людини і громадянина. Історія ідеї прав людини. Теорія трьох поколінь прав людини (пошукова робота) - Реферат

Права людини і громадянина. Історія ідеї прав людини. Теорія трьох поколінь прав людини (пошукова робота) - Реферат

прав громадян, тоді як у Франції його основним завданням є здійснення об'єктивного контролю (перевірки) застосовуваної норми. Тому в адміністративно-судовій формі захисту прав громадян виділяють її "німецький тип". Адміністративні суди входять до єдиної судової системи, підкоряються лише закону, незалежні в правосудній діяльності як від адміністративних органів, так і від загальних судів. В Україні обговорюється питання про введення адміністративних судів для вирішування публічно-правових спорів неконституційного-правового характеру.
Державна охорона прав людини забезпечується за допомогою інституту омбудсманів (народних захисників), які діють, як правило, при парламентах і органах місцевого самоврядування і розглядають скарги громадян щодо порушення їх прав з боку державних органів. У Колумбії, наприклад, омбудсман діє під керівництвом Генерального прокурора.
Коло повноважень омбудсмана у різних країнах не є однаковим. В Іспанії він, крім захисту прав і свобод людини, здійснює нагляд за діяльністю адміністративних органів, у Франції - оцінює застосування законів з точки зору справедливості, а в Намібії ще й розслідує скарги про надмірне використання природних ресурсів. У цілому інститут омбудсманів - це позаюрисдикційний контроль за тим, чи не порушує адміністративна (або будь-яка інша) практика права людини.
У більшості країн будь-який громадянин може безпосередньо звернутися до омбудсмана. У Франції таке звертання є можливим через свого депутата або сенатора. Омбудсман діє не лише за скаргами громадян, але й за власною ініціативою.
В Україні відповідно до Конституції парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини здійснюють Уповноважений Верховної Радою з прав людини і його представники на місцях. Уповноважений Верховної Ради з прав людини є інститутом позасудового захисту прав і свобод людини.
Коло повноважень Уповноваженого з прав людини поширюється на усі випадки порушень громадянських прав і свобод органами виконавчої влади. Він може зажадати порушення адміністративного провадження стосовно державних службовців, які порушили конституційні права і свободи громадян, має право також перевіряти додержання цих прав в установах пенітенціарної системи (системи установ, у яких відбувають покарання засуджені - тюрми, колонії та ін.), в армії, в установах Міністерства внутрішніх справ.
Дійсне "середовище проживання" для прав людини є можливим при демократії, демократичній правовій державі. Демократія, правова держава та права людини є невіддільними одне від одного. Правова держава - гарантія реальності прав людини у плані її захисту від порушень з боку апарату влади, а права людини - головна умова та ознака демократії, гуманістичний, людський вимір правової державності. Через реалізацію, охорону і захист прав людини, через демократію пролягає шлях до реальної інтеграції України до Європейського і світового співтовариства.
Міжнародний захист прав людини
Права людини регулюються як внутрішньодержавним, так і міжнародним правом. Стаття 55. Конституції України говорить: "Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів європейських і міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна".
Міжнародний захист прав людини набуває, особливо останнім часом, великого значення.
Організаційна структура європейської системи захисту прав людини:
1. Європейська комісія з прав людини (складається з 43 чоловік, що обираються строком на 3 роки).
2. Європейський суд з прав людини - єдиний юрисдикційний орган, який працює на постійній основі - всього 39 суддів (у його складі діє Велика палата - 17 суддів, що займається питаннями внутрішньосудової апеляції);
3. Комітет міністрів Ради Європи - функції обмежуються лише наглядом за виконанням остаточних постанов Європейського суду.
Усі вониє суб'єктами формування європейського права як органічного "сплаву" англо-американського і континентального типів правових систем, їх статутна форма (Європейська Конвенція про захист прав і основних свобод людини, Статути Комісії та Суду, Процедурні правила роботи Комісії та Суду) має прецедентный зміст.
Європейська система захисту прав людини включає дві можливості (два права):
o можливість (право) особи подавати індивідуальні петиції;
o право держав - учасниць Європейської системи захисту прав людини ініціювати провадження у справах про порушення прав будь-яких людей, включаючи іноземців.
Перш ніж подавати петицію, необхідно попередньо вичерпати усі внутрішні засоби захисту, які відповідають загальновизнаним нормам міжнародного права, а також додержання строків давності - від дня винесення остаточного рішення національною владою має пройти не більш ніж 6 місяців.
Петиція повинна бути прийнятною, а саме:
- не може бути анонімною;
- не може повторювати петицію, яка раніше вже аналізувалася судом або є предметом іншої процедури міжнародного розгляду;
- не повинна суперечити за змістом положенням Конвенції або Протоколу до неї;
- повинна бути достатньо обґрунтованою та правомірною. Стадії розгляду справи в Європейському суді:
1 - розгляд питання про прийнятність чи неприйнятність індивідуальних петицій і скарг, поданих у встановленому порядку державами-учасницями Європейської системи захисту прав людини форма - рішення
2 - розгляд справи по суті, включаючи процедуру дружнього врегулювання форма - рішення
3 - вирішення справи, результатом якого є юридичне оформлення Палатою суду форма - постанова
Право сторін на апеляцію здійснюється шляхом її подання до Великої Палати суду протягом трьох місяців від дня винесення постанови звичайною Палатою суду.
Постанова Палати суду є остаточною, якщо:
1) сторони заявили, що не звертатимуться з проханням про направлення справи до Великої Палати;
2) через три місяці після винесення постанови звичайною Палатою відсутнє прохання про направлення справи до Великої палати;
3) комітет Великої палати відхилив таке прохання.
Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні прав і свобод людини
Одним із основних завдань правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ є забезпечення прав, свобод, обов'язків і насамперед безпеки особи.
Реалізація цього завдання відбувається шляхом охорони та захисту прав і свобод особи. Для його досягнення від співробітників органів внутрішніх справ вимагається:
виявлення правопорушників;
розкриття і розслідування злочинів;
припинення правопорушень;
відновлення порушених прав і свобод громадянина;
застосування примусових заходів до правопорушника;
контроль за дорожнім рухом тощо.
Співробітник органів внутрішніх справ має керуватися у своїй професійній діяльності принципом презумпції невинності особи, який закріплено в Конституції України.
Обов'язком співробітників органів внутрішніх справ у випадках обмеження прав і свобод громадянина є:
o при затриманні - роз'яснити привід і підставу такого затримання;
o при застосуванні такого запобіжного заходу, як взяття під варту та ін., - роз'яснити права та обов'язки, що випливають із цього.
Права І свободи законослухняного громадянина забезпечуються органами внутрішніх справ та їхніми посадовими особами у ході спеціальних та індивідуальних
Loading...

 
 

Цікаве