WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Правовідносини. Юридичні факти. Поняття та ознаки правовідносин - Реферат

Правовідносини. Юридичні факти. Поняття та ознаки правовідносин - Реферат

формулюватися.
Правовідносини, що виникають при виконанні обов'язків
Правовідносини органів внутрішніх справ та їх співробітників виникають, як правило, в галузі публічного права, тобто є субординаційними відносинами (влада - підвладність) - відносинами по вертикалі.
Правовідносини органів внутрішніх справ за сферою поширення можна поділити на дві категорії:
o зовнішні;
o внутрішні.
Зовнішні правовідносини - це відносини між органами внутрішніх справ і громадянами, організаціями, підприємствами, установами, які виникають у ході забезпечення громадського порядку і безпеки особи, суспільства, держави.
Внутрішні правовідносини - це відносини усередині системи органів внутрішніх справ між:а) службами і підрозділами різних рівнів; б) між ними і вищими посадовими особами; в) по лінії "начальник - підлеглий" у службі, підрозділі.
Органи внутрішніх справ можуть вступати й у нетипові для них правовідносини. Вони виникають між несупідрядними органами і мають, як правило, договірний характер.
Нетипові правовідносини органів внутрішніх справ, що виникають у результаті договору:
- договори на охорону об'єктів підрозділами позавідомчої охорони МВС;
- договори на супровід;
- договори на організацію охорони громадського порядку на комерційній основі при проведенні масових заходів;
- договори, пов'язані з реалізацією права засуджених на свободу віросповідання в місцях виконання покарання у виді позбавлення волі та ін.
Види правовідносин у діяльності органів внутрішніх справ за галузями права:
- конституційно-правові;
- адміністративні правові;
- адміністративно-процесуальні;
- кримінально-правові;
- кримінально-процесуальні;
- кримінально-виконавчі;
- цивільно-правові;
- цивільні процесуальні та ін.
Види правовідносин у діяльності органів внутрішніх справ за функціями права:
охоронні - основні; регулятивні.
Суб'єкти правовідносин системи органів МВС:
o органи внутрішніх справ у цілому;
o органи міліції як складова частина органів внутрішніх справ;
o інші структурні підрозділи органів внутрішніх справ;
o окремі посадові особи органів внутрішніх справ. Компетенція органів внутрішніх справ включає:
1. Повноваження (правообов'язки):
а) забезпечення особистої безпеки громадян;
б) попередження і припинення злочинів та адміністративних правопорушень;
в) розкриття злочинів;
г) охорона громадського порядку і забезпечення громадської безпеки, надання допомоги громадянам, посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям і громадським об'єднанням у здійсненні їх законних прав і інтересів.
2. Предмет відання - головний напрямок діяльності, тобто основне функціональне призначення (наприклад, у міліції це охорона громадського порядку).
3. Відповідальність за результати своєї роботи. Діяльність органів внутрішніх справ визначається законами
та іншими нормативно-правовими актами.
Об'єкти правовідносин системи органів МВС - діяльність (поведінка) учасників правовідносин:
а) адміністративно-правових відносин - поведінка громадянина і конкретного співробітника міліції;
б) кримінально-процесуальних відносин - поведінка учасників кримінального судочинства;
в) цивільно-правових відносин, низки адміністративно-правових відносин (організаційно-майнових) - поведінка учасників цих відносин і майно.
Юридичні факти можуть бути класифіковані залежно від правовідносин, в які вступає співробітник органів внутрішніх справ.
Загальні правовідносини органів внутрішніх справ та їх співробітників виникають, змінюються і припиняються на підставі їх компетенції, визначеної нормативно-правовими актами (організація охорони громадського порядку, охорона безпеки, боротьба зі злочинністю, організація роботи особового складу та ін.).
Юридичними фактами в процесі загальних відносин є:
1) заяви, повідомлення, скарги громадян, організацій у зв'язку з правопорушеннями, що готуються або вже вчинені, які органи внутрішніх справ та їх співробітники зобов'язані вирішити і за наявності законних підстав задовольнити інтереси заявників;
2) звернення громадян до співробітників органів внутрішніх справ при реалізації ними своїх прав або виконанні обов'язків, наприклад, при одержанні паспорта, дозволу на прописку, на виїзд у прикордонну зону, на придбання зброї;
3) виявлення або встановлення фактів правопорушень (злочинів, проступків) і осіб, що їх вчинили;
4) договори, які укладають органи внутрішніх справ.
[1] Про правомочність див. "Компетенція державних органів", про юридичну відповідальність - главу "Юридична відповідальність".
[2] В ряді країн нижня границя кримінальної дієздатності є високою (16-17 років), в інших - низькою (8-9 років).
[3] Третейський суд - одна з форм судового захисту прав громадян і організацій, альтернативний засіб вирішення спорів. Відповідно до ст. 12 Арбітражного процесуального кодексу України третейські суди, поряд з арбітражним судом, правомочні розглядати будь-які економічні спори, підвідомчі арбітражному суду, за винятком спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні і виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб. Крім того, третейському суду також не підвідомчі справи про банкрутство. Як процесуальна форма, третейський суд має цілу низку переваг у порівнянні з державними
Література
1. Абрамов А.И. "Слово о законе и благодати" киевского митрополита Илариона как русская историософская реакция на христианско-идеологическую экспансию Византии // Идейно-философское наследие Иллариона Киевского. - М., 1986. - 4.2. - 42-54.
2. Автобіографія Івана Франка // Культура. - 1926. - 4.4-9. - С.42-54.
3. Актуальні проблеми суспільно-політичного розвитку України. - Львів, 1992.-118 с.
4. Андрусяк М. Генеза й характер галицького русофільства ХІХ-ХХ ст. - Прага, 1941.-19 с.
5. Андрусяк Т.Г. Шлях до свободи (Михайло Драгоманов про права людини). - Львів, 1998.-189 с.
6. Апанович О. Українсько-російський договір 1654 року. Міфи і реальність.-К., 1994.-96 с.
7. Барка В. Правда Кобзаря. - Нью-Йорк, 1961. - 289 с.
8. Бачинський Ю. Большевицька революція і Українці. Критичні замітки. - Берлін, 1925.-48с.
9. Бачинський Ю. Україна irredenta. - Берлін, 1924. - 237 с.
10. Бегей І. Юліан Бачинський: соціал-демократ і державник. - К., 2001. - 256 с.
11. Бегей І.І. Політичні інститути суспільства в теоретичній спадщині Юліана Бачинського. - Львів, 1999. - 67 с.
12. Бегей І.І. Юліан Бачинський: з життєпису, політичної та наукової діяльності. -Львів, 1998. -51с.
13. Білецький Л. Руська Правда й історія її тексту / за.ред. Юрія Книша. - Вінніпег, 1993.- 166 с.
Loading...

 
 

Цікаве