WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Виникнення і розвиток держави та права США - Реферат

Виникнення і розвиток держави та права США - Реферат

десант захотів і спалив більшу частину Вашингтона (серпень 1814 p.). У 1814 р. у м.Гент було підписано договір, який відновлював довоєнні позиції сторін.
На ґрунті розбіжностей інтересів штатів у першій половині ХІХ ст. утворилися дві партії, які діють до сьогодні Демократична та Республіканська, "Демократи" виступали за надання широких автономних прав суб'єктам федерації. "Республіканці", навпаки, виступали за цілісність США.
Колонізація земель на заході Америки призвела до появи нових штатів. При досягненні населенням певної території визначеної кількості, Конгрес США давав цим землям статус автономії. Автономія очолювалася губернатором, який призначався Президентом США за згодою Сенату. Коли автономна територія хотіла вступити до складу США, то вона спочатку одержувала від Конгресу згоду на прийняття конституції. Умовою вступу до США була республіканська форма правління і гарантії дотриманий прав людини. Після цього Конгрес видавав постанову про прийняття в склад США, і ПрезидентіСША видавав урочисту декларацію.
ІІроте були випадки, коли окремі території самі утворювали штати, не питаючи згоди Конгресу. Штати також утворювалися через відокремлення від іншого штату, шляхом відокремлення від Мексики.
Виникнення нових штатів загострювало протиріччя між ними з причини існування рабства. Конфлікт між прихильниками та противниками рабства був вирішений так: північніше 36030" північної широти і західніше ріки Міссурі рабство заборонялося.
Республіканська партія, яка ставила за мету скасування рабства, перемогла у 1860 р. на виборах до Конгресу. Президентом було обрано Авраама Лінкольна, який теж був противником рабства. У грудні 1860 р. представники південних штатів зібралися на конгрес і прийняли рішення відокремитися від США, бо не могли погодитися із можливістю відміни рабства. У березні 1861 р. вони прийняли "Конституцію Конфедеративних штатів Америки". Заколот розділив країну на дві частини із своїми президентами і конгресами. У громадянській війні перемогли північні штати. У 1865-70рр. південні штати один за одним приймалися назад до складу США.
Хоч рабство і було відмінене, але становище негрів було дуже невизначене, і колишні рабовласники незабаром скористалися цим. У всіх південних штатах були прийняті так звані "Чорні кодекси" або "Закони про учнівство колишніх рабів". Згідно з ними, всі негри, які не досягай 18 років, віддавалися будь-якому білому "для підготовки до вільного життя". Господарі мали годувати й одягати негрів, але мали право користуватися їхньою працею та застосовувати "помірні тілесні покарання".
Конгрес під приводом попередження зіткнень чорного і білого населення, запропонував законопроект про ряд обмежень для негрів, а саме: їх проїзд дозволявся у особливих вагонах, поселення у підведених кварталах, навчання - у визначених школах і т.д. Цим було покладено початок політики сегрегації.
Сегрегація (від лат. segregatio - відокремлюю) - це одна із крайніх форм расової дискримінації, що полягає у примусовому відокремленні кольорового населення від білого. Сучасне міжнародне право відносить сегрегацію до найважчих міжнародних злочинів.
Адміністративно-територіальний поділ і органи управління
Перші поселення пуритан, які проживали у північно-східних штатах, через сувору природу та боротьбу із корінним населенням, змушені були селитися групами (таун) і управлялися зборами чоловіків. На півдні колоністи створювали великі маєтки-плантації, які знаходилися далеко одне від одного. Ці маєтки об'єднувалися у графства, які управлялися з'їздами плантаторів. Із збільшенням чисельності населення, графства поділили на дистрикти та приходи.
Після адміністративної реформи 1787 р. на півночі виникають крім таунів ще й округи. Тауни групувалися у графства, де органами управління були "Бюро наглядачів"", "Бюро комісарів" та ін. Після громадянської війни посадові особи графств (суддя, шериф, землемір, збирач податків) почали обиратися населенням.
У містах з населенням до 10 тисяч осіб органами управління був мер міста і двопалатна місцева рада.
4. Правова система США
Вона характеризується тим, що па територію кожного штату одночасно поширюється дія двох правових систем - своєї власної та загальнодержавної (федеральної). Американська система права включає багато норм англійського права.
Основними джерелами американською права є: 1) Конституція СІПА; 2).федеральні закони; 3) конституції та закони окремих штатів.
Для судів усіх інстанцій обов'язковими вважаються рішення Верховного Суду США. Кожен штат приймає свої закони з запитань цивільного, кримінального, трудового та процесуального права. Тому у кожному штаті є своя правова система.
Принципи недоторканості приватної власності США є непорушним. П'ята поправка до Конституції США передбачає, що "...ніхто не може бути позбавлений власності. Без законного судового розгляду приватну власність не можна відбирати на громадські потреби без справедливої винагороди". Навіть держава не має права відбирати майно у приватної особи без відповідного акту компетентного органу і за умов справедливої винагороди. Спадщину можуть одержати навіть найвіддаленіші родичі, які навіть не знали про існування спадкодавця.
У продовж усієї епохи промислового капіталізму в США офіційно держава не втручалася у відносини, пов'язані з трудовим наймом. Трудові відносини розглядалися як сфера приватних інтересів, в які публічна влада не втручалася. Але коли страйковий рух набув значних обсягів, то втрутився державний апарат.
Американська судова практика визнає англійську систему класифікацій злочинів, а саме: 1) зрада; 2) тяжкі кримінальні злочини; 3) проступки, що караються у кримінальному порядку. Кожен штат мав свій кримінальний кодекс, у яких була відсутня загальна частина. У 1909 р. було прийнято федеральний кримінальний кодекс, у якому передбачено відповідальність за шпигунство, заколот, підробку грошей, торгівлю наркотиками.
У 1911 р. було прийнято кодекс про судочинство, в якому зафіксовано презумпцію невинуватості. Суд при розгляді справи виходить із презумпції невинуватості, а збір доказів покладався на поліцію. Якщо заарештованого змушували давати свідчення до приходу його адвоката, то суд міг визнати його невинуватим у скоєнні злочину.
Державна зрада та інші тяжкі кримінальні злочини розглядаються за участю присяжних. Коли підозрюваний визнає себе винним, то справу розглядав лише суддя, без присяжних.
Loading...

 
 

Цікаве