WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Держава у політичній системі суспільства - Дипломна робота

Держава у політичній системі суспільства - Дипломна робота

забезпечує реалізацію своїх функцій, оскільки її інститути не зазнали глибокої трансформації у сучасну плюралістичну політичну систему, неспрацьовують саморегулюючі механізми ринкової економіки і громадянського суспільства [9, с. 96].
Розділ ІІ Держава - важливий чинник формування політичної системи суспільства
2.1. Держава - основний елемент політичної системи суспільства
Держава посідає особливе місце в політичній системі, надаючи їй цілісності і стійкості, зорієнтованості на важливі суспільні справи. Вона виконує винятковий і необхідний обсяг діяльності з управління, розпорядження ресурсами суспільства і регулює його життєдіяльність. Держава - основне знаряддя влади, носій суверенітету, тобто необмеженої верховної, неподільної політичної влади. Саме в державі концентрується весь комплекс економічних, соціальних, політичних і культурно-духовних інтересів різних соціальних груп, суперечностей, що виникають між ними, та засобів їхнього подолання і узгодження. [17, с. 512]
Поняття "держава" виникло близько трьох тисячоліть тому. Держава виникла як результат процесів, що відбувалися в суспільстві, як реакція на розвиток його потреб. Звичайно ж, поняття держави неоднозначне.
Під державою розумілася політична організація економічного панівного класу, що мала на меті охорону існуючого порядку і придушення опору інших класів, соціальних верств і соціальних спільностей [22, с. 216]
Держава - політична форма організації суспільства, основний інститут політичної системи, що здійснює управління суспільством, охорону його економічної та соціальної сфери, культуру. [25, с. 66]
Але під державою розуміється й організація великої соціальної спільності. У такому випадку держава тотожна суспільству, народу. І, нарешті, під державою розуміється система органів і формально-правових принципів, що визначають їх функціонування. Держава - це особливе явище, що виникає на певному етапі розвитку людства, універсальна організація, яка має суверенітет і здійснює владу на певній території. [19, с. 59]
З появою держави і права в суспільстві виникли нові види суспільних відносин: політичні і правові. Це спонукало до виникнення політичної і правової систем. Держава є одним з найважливіших інститутів будь-якого суспільства, що формувався і вдосконалювався разом із розвитком людської цивілізації. За нинішніх умов державі не знайдено адекватного замінника і, напевне, не буде знайдено в найближчому майбутньому.
Роль держави в організації суспільства і здійсненні політичної влади зумовлена тим, що вона є центром, ядром політичної системи суспільства.
Політика держави охоплює всі сфери життєдіяльності суспільства. В її основі лежать потреби народу, нації, соціальних верств і груп, особи і держави, інших соціальних суб'єктів. Організація суспільства і здійснення політичної влади державою залежать і від того, який зміст вкладається у визначення суспільства. Тут є дві точки зору: широке і вузьке розуміння.
В широкому розумінні суспільство - це частина матеріального світу, що відокремилась від природи і є формою життєдіяльності людей, що історично розвивається.
У вузькому розумінні суспільство - це певний етап історії людства, внутріформаційні чи міжформаційні ступені історичного розвитку чи індивідуальне, окреме суспільство.
Прикладом такого розуміння можуть бути:
а) суспільно-економічна формація;
б) ранньофеодальне суспільство, докапіталістичне суспільство та інші;
в) французьке, радянське, американське чи інше суспільство.
Розглядаючи місце і роль держави у політичній системі, слід зупинитися на проблемі співвідношення держави з громадянським суспільством. Визначальними при співвідношенні держави і громадянського суспільства у більшості країн світу є такі засади: а) держава сприяє створенню громадянського суспільства і підпорядковує свою діяльність його служінню; б) вона забезпечує рівні для всіх можливості у сферах життєдіяльності людей, базуючись на принципі соціальної справедливості; в) чітко окреслює межі свого втручання у справи людини і суспільства. Регулювання суспільних відносин здійснюється за допомогою права, яке диференціюється на публічне і приватне, а виявлення влади обмежене її поділом на законодавчу, виконавчу і судову.
І громадянське суспільство, і держава функціонують для задоволення потреб та інтересів людини. Людина у співвідношенні з громадянським суспільством і державою виступає як особистість і громадянин. Ці два її соціально-політичні статуси повинні повною мірою забезпечувати розвиток індивіда. Для цього кожна правова демократична держава зобов'язана інтенсивно використовувати такий інститут, як народовладдя, і дотримуватися принципу суверенітету народу. Разом з тим сама людина не повинна бути пасивним спостерігачем політичного життя, як це було за радянських часів, коли у теорії політичної системи її суб'єктами вважались виключно відповідні інституції (держава, громадські об'єднання, трудові колективи) [27; с.10].
Як політичний принцип для громадянського суспільства виступає відмова держави від претензій на регулювання всієї багатоманітності соціальних зв'язків, від її тотальної відповідальності за вирішення будь-якої соціальної проблеми. Дійсно, чи може держава брати на себе зобов'язання зробити кожну людину щасливою, здоровою ? Ні. Вона може лише сприяти створенню комплексу умов, реалізація всіх важливих цінностей - справа самої людини.
Тому в умовах громадянського суспільства держава відмовляється від дрібної регламентації поведінки людей на користь вироблення у них відповідного ставлення до свого призначення, можливостям і ресурсам. При чому реальною базою такого ставлення може бути тільки безперечно визнане державою право індивіда на розпорядження тим, що йому належить [11; с.123].
Слід зазначити, що державу не можна ототожнювати з політичною системою, її слід розглядати в якості важливої складової частини цієї системи, яка входить в неї не як сукупність різних органів, а як цілісний інститут.
У вітчизняній і зарубіжній літературі дослідженню питань, які стосуються різних сторін внутрішньої організації і діяльності держави, приділяється значна увага. Держава вивчається в різних аспектах: структурному, функціональному плані, з точки зору його статики і динаміки, з позицій філософських категорій форми, змісту, сутності. Однак при цьому нерідко залишається без уваги ряд питань, безпосередньо пов'язаних з функціонуванням держави, як складового елемента політичної системи суспільства. Розгляд держави в цьому ракурсі дає змогу охарактеризувати державний механізм через втілені ним політичні відносини, що тим самим дає можливість більш правильно виділити місце і роль держави в політичній системі суспільства [7; с.244].
У системі інститутів владовідносин виділяється особлива ланка, якою виступає держава. Досвід показав, що для сучасного суспільства, яке керується принципами гуманізму і демократії, держава є найбільш вдалою системою
Loading...

 
 

Цікаве