WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Держава у політичній системі суспільства - Дипломна робота

Держава у політичній системі суспільства - Дипломна робота

збереження існуючого ладу, чи альтернативний, властивий країнам, які відкинули демократичні засади розвитку суспільства.Найчастіше авторитаризм зустрічається в країнах, які переходять від тоталітаризму до демократії.
До авторитарних режимів можна віднести всі попередні абсолютні, а також сучасні монархії в слаборозвинутих країнах (Йорданія, Марокко, Саудівська Аравія), військові диктатури (здебільшого країни Латинської Америки). Авторитарними були в різні історичні періоди Радянський Союз та Італія.
Демократичний режим - режим, за якого забезпечується право на участь суспільства у вирішенні державних справ, поважаються і охороняються права людини.
Основними ознаками демократичного політичного режиму є наявність Конституції, яка закріплює повноваження органів влади і управління, механізм їх формування, визначає правовий статус особистості та принцип рівності перед законом, а також принцип поділу влади. Для демократії характерним є вільна діяльність політичних і громадських організацій, обов'язкова виборність органів влади та ін. [20, с. 171-172]
Політичний режим України є проміжним, тобто таким, що поєднує в собі різні типи політичних режимів. Після прийняття Конституції в Україні переважають елементи авторитарного демократизму, але існують конституційні передумови демократичного режиму. Політичний режим України можна також вважати режимом опікунської демократії, при якому внаслідок недорозвинутості інститутів громадянського суспільства, недостатніх юридичних механізмів громадянського контролю над владними структурами державна влада виконує дві суперечливі функції: сприяє становленню громадянських інститутів і одночасно гальмує їх розвиток.
Важливими проблемами, що потребують вирішення, для країн колишнього Радянського Союзу, особливо для України, є стабілізація законодавства, легітимний поділ функцій влади та формування сильного центру (як політичного, так і духовного характеру), утвердження демократичної політичної свідомості та культури, переосмислення власного досвіду державотворення тощо. [9, с. 139]
1.3 Класифікація політичних систем
Функціонування політичної системи обумовлене наявністю відносин з іншими політичними системами. Кожна політична система має свої ознаки і характеристики, форми і типи.
З точки зору формаційного підходу політичну систему можна класифікувати як рабовласницьку, феодальну, буржуазну, комуністичну і посткомуністичну; за культурологічною класифікацією її поділяють на західну, східно-православну, латиноамериканську, китайську, японську, мусульманську, індійську, африканську; згідно з теорією трьох стадій існує політична система аграрного, індустріального і постіндустріального суспільства.
У сучасній західній політичній науці вирізняють такі типи політичних систем: військові та громадянські, консервативні й ті, що трансформуються; закриті й відкриті (в основу покладено ступінь і глибину зв'язків з навколишнім середовищем і зовнішнім світом); завершені й незавершені (основний критерій - наявність усіх складників); мікроскопічні, макроскопічні та глобальні, традиційні й модернізовані; демократичні, авторитарні й тоталітарні. [21, с. 73]
Досить поширеною є типологія Ж. Блонделя, який вирізняє п'ять типів політичних систем: ліберальні демократії; комуністичні системи, традиційні (збереження наявних соціальних відносин), популістські (властиві країнам третього світу), авторитарно-консервативні. Американський вчений Г. Алмонд визначив чотири типи систем: англо-американську (характерні риси - прагматизм, раціоналізм, основні цінності - свобода особистості, індивідуалізм, добробут безпека); континентально-європейську (взаємодія політичних субкультур із модернізованими інститутами); до індустріальну, що передбачає перехрещення різних політичних культур і відсутність чіткого поділу владних повноважень; тоталітарну (концентрація влади в руках бюрократичного апарату, монополія правлячої партії, заідеологізованість). Дж. Коулмен поділяв політичні системи на конкурентні, напівконкурентні та авторитарні. [20, с. 153]
Можливий також підхід на основі аналізу типів політичних систем за способом ї масштабом їхнього впливу на суспільство, а також характером здійснення власне своїх основних функцій. Згідно з таким підходом виділяють три типи політичних систем: адміністративно-командну, змагальну, соціо-примирливу.
Адміністративно-командна система характеризується тим, що об'єднання суспільних структур відбувається не завдяки природному процесові боротьби і співпраці соціально-політичних сил, а завдяки бюрократичній централізації, запереченню політичного плюралізму та адмініструванню у розв'язанні всіх політичних проблем:
виняткова роль політичного лідера виражається у культі його особи;
нівелюється громадянський статус людини, обмежуються її права і свободи;
привалює відверте насильство;
панує бюрократія, побудована за принципами феодальної ієрархії з відповідними пільгами і привілеями.
Для змагальної політичної системи характерні політичний плюралізм, вплив на державну владу соціальних сил, жорстока конкуренція політичних сил за владу, наявність різних центрів прийняття політичних рішень, конституційні гарантії прав і свобод особи. Утвердилася така система в умовах вільної конкуренції.
Соціопримирлива політична система має такі ознаки: пріоритет розв'язання соціальних проблем перед завданнями політичними; заміна політичної конкуренції політичною співпрацею; розподіл владних повноважень шляхом колегіальності і консенсусу; врахування більшістю потреб меншості; розпорошення - децентралізація, а не концентрація влади; переважання рішень прямої демократії над представницькою; прагнення владних структур до утвердження соціального миру, соціальної справедливості.
Всі вище названі типології є умовними. Насправді не існує "чистого" виду політичних систем, оскільки всі вони, насамперед, є плодом свідомих зусиль людей, що живуть у певний час і в певному місці. До того ж політична система суспільства - досить специфічне і своєрідне утворення, характер якого визначається історичними, економічними, культурними та іншими умовами.
Політична система в Україні є посткомуністичною. В ній поєднуються елементи старої командно-адміністративної, мафіозної і сучасної демократичної систем.
Для неї характерні такі ознаки:
1) збереження структури і функцій старого адміністративного апарату, елементів тоталітарної культури у вигляді нетерпимості до опонентів двомірної оцінки дійсності і догматизму;
2) великий обсяг мафіозних кланів, розподіл матеріальних і фінансових ресурсів через пільгові податки, кредити, використання бюджетних коштів не за призначенням, створення органами державної влади для збагачення номенклатурних кланів взамін на отримання від них тіньових доходів;
3) поступова реалізація конституційних принципів для створення правових умов розвитку сучасної правової демократії.
Політична система в Україні лише частково
Loading...

 
 

Цікаве