WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Держава у політичній системі суспільства - Дипломна робота

Держава у політичній системі суспільства - Дипломна робота

механізми керівництва і управління, за допомогою якихздійснюється політична влада.
Суб'єкти політики - це класи, нації, соціальні прошарки, різноманітні об'єднання громадян: політичні партії; громадські організації, рухи та інші об'єднання; трудові колективи; кожна людина зокрема, держава.
Політичні партії - це добровільні об'єднання людей, що виражають волю певних соціальних груп, прагнуть здобути або утримати політичну владу чи чинити вплив на політику держави відповідно до своєї програми. [13, с. 36-37]
Важливе значення партій полягає у встановлені взаємозв'язків між корпораціями громадського суспільства і групами депутатів у виборних органах влади. Рішення парламентів, які завжди являють собою форму компромісу між основними депутатськими групами, повинні підкріплюватися готовністю до адекватного компромісу в громадському суспільстві. Таку узгодженість здатні забезпечити партії в тій мірі, в якій вони виражають інтереси корпорацій громадянського суспільства і користуються впливом в парламенті.
Партії не єдині посередники між державою і громадянським суспільством. Схожі функції виконують й інші інститути, які не являються виключно політичними. Це засоби масової інформації, профспілки та інші об'єднання, трудові колективи і т. д. Всі вони належать громадянському суспільству і лише в деяких випадках, коли влада не забезпечує умови для їх нормального функціонування, ці інститути "перетворюються" в політичну систему, вступають у політичний процес.
Партії розділяються владою і великими власниками як формальний, недосконалий і незручний компонент сучасного політичного устрою, який, зазвичай, не можна відкинути і доводиться пристосовувати до своїх потреб. При цьому і самі партії в модифікованому владою і великим олігархічним капіталом вигляді виявилися цілком придатними для обслуговування вузькогрупових і приватних інтересів.
Українська Конституція дуже жорстко обмежує політичну роль партій. Та було б недостатнім зазначити лише те, що партії в Україні мають стандартні умови діяльності, властиві презеденсько-парламенським республікам. Вони не тільки відділені від виконавчої влади, а й значною мірою стали заручниками постійної і нерівної боротьби між Президентом і Верховною Радою [14, с. 8]
Партії не єдині посередники між державою і громадянським суспільством. Схожі функції виконують і інші інститути, які не є виключно політичними. Це засоби масової інформації, профспілки та інші об'єднання, трудові колективи та ін. Всі вони належать громадянському суспільству, і лише в деяких випадках, коли влада не забезпечує умови для їх нормального функціонування, ці інститути "перетворюються" в політичну систему, вступають в політичний процес.
Важливе значення, наприклад, засобів масової інформації полягає у забезпеченні інформаційної комунікації між прошарками населення, у створенні в ньому єдиного інформаційного простору. Політизація засобів масової інформації, перш за все, зумовлена наявністю в суспільстві інформаційних бар'єрів соціального характеру. Але й цей постійно діючий фактор не політизує їх до такої межі, як хід масових політичних компаній: тоді з органів інформації вони перетворюються в засіб політичної протидії. [10, с. 121]
До громадянського суспільства належать і профспілки. Вони займаються, головним чином, соціально-економічними завданнями, однак якщо вони не можуть виконати їх у рамках установлених правил гри, то вимушені їх змінювати. Активізація політичної діяльності профспілок є сигналом, котрий засвідчує неможливість розв'язувати проблеми, що виникають в соціально-економічній системі країни, наявними засобами.
Якщо в суспільстві не спрацьовує законодавчий механізм, якщо відсутні прозорі способи прийняття рішень, якщо пасивні громадяни, то профспілки просто вимушені йти в політику.
Існує чимало прикладів, коли на активну роль в політичному житті претендує і церква. Навіть з її відділенням від держави їх взаємовідносини не припиняються. Користуючись значним моральним авторитетом, перш за все, перед віруючими, церква і вданий час впливає на сторони політичного процесу. Загальновідомий великий рівень політичного впливу релігійних організацій в мусульманських країнах. Велику роль відіграла католицька церква у зміні політичного устрою в Польщі у 80-х роках.
Основою політичної системи є держава. Вона - головне джерело, втілення політичної влади. Без неї втратила б зміст всяка політична діяльність.
Суть держави, її призначення, типологія і багато інших аспектів розкриваються в її взаємодій з громадянським суспільством. Громадянське суспільство об'єднує людей складним переплетенням власних інтересів, які вільно реалізуються. Держава як особливий механізм - примусом.
Громадянське суспільство і держава взаємопов'язані, взаємодоповнюють один одного.
Держава виступає в якості суб'єкта управління по відношенню до громадянського суспільства. А отже, їх взаємозв'язок можна розглядати як прямий і зворотній зв'язок в системі управління. Розбіжності у змісті цих взаємозв'язків, співвідношення двох їх протилежних компонентів породжують принципові відмінності і в характері політичної влади. Вони можуть бути покладені в основу класифікації політичних режимів і систем. [15, с. 118]
Державна діяльність завжди має безпосередньо політичний характер, тому вона повинна відповідати об'єктивним закономірностям політики, спиратися на них. Держава виконує особливий обсяг діяльності по управлінню, розпорядженню ресурсами суспільства, регулює його життєдіяльність та спроможна задовольнити загальносоціальні потреби, для чого має утворену владу, тобто верховну, самостійну та формально незалежну [16, с. 41].
Наступним елементом політичної системи є політичні норми, тобто основні правила та принципи, що регулюють політичні відносини між народами, націями, соціальними групами, партіями, політичними особистостями. З одного боку, політичні норми є засобом оцінки тих чи інших соціальних явищ і процесів, а з другого - закріплюють необхідну поведінку суб'єктів у ти чи інших межах відповідно до конкретної політичної ситуації. Складовими політичних норм є норми права, норми політичних партій і громадських організацій, політичні звичаї і традиції, політичні принципи, моральні норми політичного життя.
Політичні норми передбачають політичну відповідальність суб'єктів політики за їх порушення. Специфіка політичної відповідальності полягає в тому що вона настає не тільки за протиправні дії, але й за політичний недогляд, необачність, нерішучість і таке інше. Така відповідальність може постати у вигляді осуду, позбавлення довіри, відклику депутата. Політичними санкціями є: припинення діяльності, розпуск, відставка, ліквідація громадського об'єднання та заборона діяльності політичної партії, відмова у реєстрації, попередження. [14, с. 38]
У системі нормативного регулювання політичних відносин важлива роль відводиться правовим нормам. Політика і право нерозривно пов'язані між собою.
Loading...

 
 

Цікаве