WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Держава у політичній системі суспільства - Дипломна робота

Держава у політичній системі суспільства - Дипломна робота

абоучасті у політичній владі.
2. Держава виступає як особлива ланка в структурі політичної системи суспільства. Її роль і місце в цій системі не ототожнюються з роллю і місцем, з однієї сторони, правлячої партії, а з іншої - інших ланок цієї системи.
3. Взаємовідносини між державою і громадськими організаціями будуються по-різному, в залежності від місця і ролі тих чи інших суспільних формувань, від характеру їх діяльності, від поставлених перед ними цілей і завдань. Це - співпраця, взаємодопомога, координація, управління зі сторони держави діяльністю деяких суспільних організацій, визначення загального напрямку їх діяльності, нагляд і т.д. При цьому зберігається внутрішня самостійність суспільних організацій, їх відносна незалежність у вирішенні питань на основі принципів самоуправління і самодіяльності.
4. Неприпустимим на сьогодні є абсолютизація ідеологічних чинників, одним з яких є класова ознака політичних партій. Як свідчить історичний досвід, абсолютизація цієї ознаки може призвести до деформації суспільних відносин, до зрощення правлячої партії і держави, перетворення першої на державну партію.
5. Зважаючи на нечіткість формулювання поняття політичної партії у ст.118 Закону України "Про політичні партії в Україні" від 5 квітня 2001р., пропонуємо в якості важливих характеристик політичної партії виокремити такі положення:
- участь у політичному процесі, завоювання та здійснення державної влади - головна мета діяльності будь-якої політичної партії;
- політична партія - це суспільне об'єднання, що має політичну програму, в якій відображаються погляди цієї партії на устрій суспільства та держави, знаряддя, за допомогою якого партія хоче реалізувати свою програму;
- партія діє постійно та має формалізовану організаційну основу.
Теоретичне та практичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження спрямовані на поглиблення знань про політичну систему суспільства, роль держави у політичній системі, її структуру, функції, види, проблеми багатопартійності тощо. Висновки й рекомендації, що містяться в роботі можуть бути використані науковцями та практиками, представниками органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Теоретичні положення роботи можуть сприяти удосконаленню навчального процесу при викладанні курсів теорії держави і права, конституційного права, політології, а також при підготовці відповідних навчальних видань.
Структура та обсяг дипломної роботи. Відповідно до мети, завдань, об'єкта й предмета дослідження дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків та переліку використаних джерел (48 найменувань). Обсяг роботи 76 с.
РОЗДІЛ І ПРОБЛЕМИ РОЗУМІННЯ СУТНОСТІ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА ТА ПІДХОДИ У ДОСЛІДЖЕННІ
1.1. Історичні аспекти становлення та розвитку політичної системи суспільства
Будь-яка держава функціонує в певному соціальному середовищі, залежить від економіки і культури суспільства, його структури, психології і цінностних переваг громадян, які виявляють на них великий вплив.
Розвиток уявлень про державно-правові явища, політику в цілому, в значній мірі зумовлено все більшою деталізацією, поглибленням знань про багатогранність цих зв'язків, прагненням виразити їх у відповідній системі понять.
У ході еволюції політичних знань, поряд із глибоким розумінням сутності, структури і механізму політичної влади, накопичується велика кількість даних про феномени, які мають відношення до політичного, державного життя, впливають і залежать від нього, але не є державно-правовими. Їх коло досить широке: це політичні партії і рухи, політичні цінності і традиції, способи досягнення політичних цілей, правові і політичні орієнтації населення тощо. Причому виявляється, що для позначення всього комплексу даних феноменів поняття "політика" є надто невизначеним, а категорія "держава" - надто вузька і не охоплює всієї багатогранності даних життєвих реалій.
Державно-правові відносини людей - це специфічна сфера соціального буття зі своїми фундаментальними закономірностями, внутрішніми взаємозв'язками, джерелами розвитку і каналами залежності від зовнішнього середовища. В політичній і правовій науці визріває розуміння необхідності введення і активного використання для пояснення політико-правових явищ нового поняття, здатного відобразити цей спектр зв'язків, елементів, відносин.
Можна відслідкувати складну еволюцію підходів до політичної системи суспільства.
Політична система виникла на певному етапі розвитку суспільства внаслідок його поділу на класи та появи держави. У процесі розвитку державно-організованого суспільства політична система стає більш складною та розгалуженою. Тому структура, механізм її функціонування завжди мають конкретно-історичний характер, зумовлений рівнем економічного, соціального, духовного розвитку суспільства та іншими чинниками [1, с. 147].
У суспільстві з протилежними класовими інтересами, як правило, складаються дві політичні системи: пануючого класу і класу пригнічених. Якщо перші складають суб'єкт влади то другі - суб'єкт боротьби проти неї.
Матеріальною основою політичних систем є економічні зв'язки. Вони, безперечно, зубумовлені суспільним поділом праці, в рамках якого набувають стійкості і стабільності політичні відносини. Це означає, що в таких межах виникають державні організації, а саме в них вони стають найбільш оптимальними [2, с. 17].
В умовах рабовласництва політична система виступала, перш за все, як система державних органів. Причому вона включала в себе зв'язки як по вертикалі, так і по горизонталі (створюючи єдність для всіх адміністративно-територіальних органів). І якщо зв'язки по горизонталі при унітарному устрої політичного життя були прерогативою представника вищої влади (намісника монарха), то вертикальні - найвищої влади (монарха). При федеративному і конфедеративному устрої політична система являла собою сукупність зв'язків між державами як суб'єктами федерації і конфедерації.
Поява вже в рабовласницькому суспільстві політичних партій означала формування нової політичної системи - системи партійної. На відміну від системи державних органів, вона з'єднувала не владні органи, а суспільні організації. Взаємодія партійних і державних політичних систем вела до створення третьої їх різновидності - партійно-державної, де обидві системи виступали підсистемами. Це, безперечно, не означало наділення партій владними повноваженнями, але забезпечувало їм більш безпосередній вплив на політику держави.
Однак цілісність політичної системи визначалась межами стійкості економічних зв'язків. Найповніше це проявилося в ранньофеодальний період, коли держава з натуральним господарством могла створити життєздатні державні утворення в межах власності феодала. Саме він виступав в ролі системоутворюючого фактора.
Особливу політичну систему створювала церква. У ролі системоутворюючого суб'єкта виступало папство, а
Loading...

 
 

Цікаве