WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Держава у політичній системі суспільства - Дипломна робота

Держава у політичній системі суспільства - Дипломна робота

С.Ю., в Україні, Росії та інших пострадянських державах слабкість демократичних традицій, соціальна інерція незалежності державної влади від суспільства, низька його структуризація, вкрай повільний розвиток національного підприємництва, зубожіння робітничого класу, інтелігенції та багатьох інших верств населення зумовлюютьтруднощі у розвитку політичних партій: відірваність багатьох з них від своєї соціальної бази, а часто і повна її відсутність; прагнення керівництва деяких політичних партій шукати опору не стільки в соціальному середовищі, скільки у владних структурах. Це породжує неспроможність політичних партій виконувати притаманні їм функції; несприйняття значною частиною населення політичних партій як політико-правових інституцій, необхідних для задоволення первинних потреб, реалізації громадянських, соціально-економічних, екологічних та інших прав [35, с. 205-206].
Водночас Конституція України визначила Україну як демократичну державу. Така характеристика нашої країни є одним із найважливіших напрямів її модернізації [36, с.139]. Вона передбачає розвиток багатопартійності, чітке конституційно-правове регулювання статусу політичних партій.
Виникнення і розвиток багатопартійності, започаткування участі політичних партій у формуванні органів державної влади, є, по-перше, перешкодою узурпації влади державою; по-друге, однією з гарантій реалізації конституційного права громадян України брати участь в управлінні державними справами; по-третє, одним із політико-правовоих засобів здійснення представницької форми народовладдя; по- четверте, результатом втілення у життя права громадян України на свободу об'єднання у політичні партії. Закріплене у ст. 36 Конституції України це право є можливістю задовольняти первинні потреби громадян в політико-правовій сфері відносин. Ю.М.Тодика до первинних потреб відносить також цінності конституційного ладу - справедливість, благополуччя та інші [3, с.21-23]. За допомогою політичної партії найбільш суттєві первинні потреби перетворюються на інтерес соціальних верств, за умови оволодіння політичною партією державною владою - на загальний політичний інтерес.
Якщо політична партія не виражає соціального чи іншого суттєвого групового інтересу, тобто не має соціальної бази, вона втілює свої вузькопартійні інтереси і неминуче приречена на поразку. Білоруський вчений М.Ф.Чудаков вважає хибним обмежувати характеристику політичної партії лише класовою ознакою [38, с.91]. Водночас не варто про неї забувати. Ще під час буржуазних революцій у Західній Європі виникали буржуазні партії, які боролись за політичну владу для буржуазії. У другій половині ХІХ ст. Створювались робітничі та селянські політичні партії. Їх боротьба за права пригноблених, проти всевладдя буржуазії сприяла конституційному закріпленню загального, рівного виборчого права, ускладненню соціальної структури суспільства, формуванню в країнах Західної Європи соціальної держави, підвищенню життєвого рівня праціюючих за наймом верств населення, розширенню участі в управлінні справами робітників, селян, жінок та ін. Сьогодні не зменшується значення ідеологічних чинників, одним з яких є класова ознака політичних партій і навпаки. Тому класова ознака політичних партій існуватиме доти, доки існуватимуть класи, соціальні прошарки, що мають свої інтереси, які відбивають політичні партії. Але як свідчить історичний досвід, абсолютизація цієї ознаки може призвести до деформації суспільних відносин, до зрощення правлячої партії і держави, перетворення першої на державну партію.
3.2. Правові основи багатопартійності та її вплив на політичну систему суспільства в Україні
Цілком очевидним є те, що свідоме і цілеспрямоване реформування попереднього соціалістичного ладу і перехід до принципово нових начал організації і функціонування суспільства, його політичної системи передбачають активну роль права як системостворюючого фактора становлення основних інститутів громадянського суспільства.
Світовий досвід розвитку партій як структур громадянського суспільства і як частини політичної системи свідчить про наявність явно вираженої тенденції до їх правової інституціоналізації, тобто до перетворення їх "в правовий інститут шляхом все більш широкого регулювання правом комплексу відносин, пов'заних з утворенням, організацією і діяльністю партій"[39, с.5] В останнє дисятиліття ця тенденція особливо яскраво проявилася в правотворчій діяльності в постсоціалістичних державах, більшість із яких прийняла спеціальні закони про політичні партії. Це, як правило комплексні нормативні акти, що охоплюють порядок утворення політичних партій і реєстрацію їх статутів, права партій і гарантії їх реалізації, обов'язки партій і механізми контролю за їх діяльністю, форми участі партій у виборах, порядок призупинення, припинення і заборони діяльності партій тощо.
Точкою відліку на шляху формування правових основ української багатопартійності стало скасування ст.6 Конституції колишнього СРСР. Це позбавило КПРС статусу "керівної і спрямовуючої сили радянського суспільства, ядра його політичної системи" і відкрило можливість для участі інших політичних партій до вироблення державної політики, в управлінні державними і суспільними справами.
Вирішальну роль в утвердженні реальної багатопартійності і подолання всевладдя комуністичної партії зіграла та обставина, що для депутатського корпусу, для широкого спектру політичних об'єднань боротьба з КПРС злилася з боротьбою проти диктату союзного центру.
Після поразки КПРС процес становлення багатопартійності в Україні вступив в якісно нову стадію. Якщо раніше політична активність партій і рухів різноманітної орієнтації була переважно спрямована проти КПРС, з якою ототожнювався союзний центр, то тепер вони змушені шукати нову основу для самовираження і самоідентифікації.
Регламентація правового статусу політичних партій і громадських організацій в новітніх умовах започаткована Законом України "Про об'єднання громадян" від 16 червня 1992р.[40]. Партії тільки народжувались, лише проявлялися їх ознаки, що відрізняло їх від громадських організацій. На тому етапі законодавець не виокремив регулювання їх статусу в окремому законі. Поряд з цим невпинний процес розвитку багатопартійності зумовив заходи, що сприяли підвищенню ролі партій у політичній системі України. Вже в Законі України "Про вибори народних депутатів України", який був прийнятий 18 листопада 1993 року, політичні партії визначились як суб'єкти висунення претендентів у кандидати в народні депутати України.
У 90-х роках ХХ ст. відбувся не тільки процес розвитку політичних партій, зростання їх ролі, а й формування атмосфери терпимості, яка є однією з найважливіших передумов дієвості такого принципу конститційного ладу, як політичний плюралізм. Це - розв'язання політичної кризи кінця 1994 - початку 1995 рр. Шляхом прийняття Конституційного договору між Верховною Радою України і Президентом України, що за своєю природою був
Loading...

 
 

Цікаве