WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Держава у політичній системі суспільства - Дипломна робота

Держава у політичній системі суспільства - Дипломна робота

реальної демократії.
Всі організаційні структури політичної системи - державні, громадські організації діють в рамках і на основі законів, які утворюють правовийфундамент державного і суспільного життя.
Право громадян на свободу об'єднання є невід'ємним правом людини, закріпленим Загальною декларацією прав людини і гарантується Конституцією та законодавством України. Держава сприяє розвитку політичної та громадської активності, творчої ініціативи громадян і створює рівні умови для діяльності їх об'єднань [26; с.1].
Зокрема в ст.36 Конституції України зазначається, що громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадянського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей .
На сьогодні, хоча недержавні об'єднання знаходяться на етапі формування вони стають невід'ємною частиною сучасного життя в Україні.
В Україні процес переходу від тоталітарної держави до демократії західного стилю торкається суспільства на всіх рівнях та вимагає докорінної зміни соціально-політичної та економічної системи в країні та переосмислення стосунків між особою та державою. Ці зміни вимагають докорінної переорієнтації особистих цінностей та відмови від старих поглядів. Паралельно до цих змін у ставленні є створення структур і організацій, спрямованих на захист громадянських інтересів та організацій, що відповідають занепокоєнням громадськості.
Дані соціологічного дослідження говорять, що хоча близько половини населення країни позитивно ставляться до недержавних організацій, багато є непоінформованих та недовірливих, переважно через брак досвіду щодо таких організацій та брак обізнаності з концепцією. До груп, що найбільше підтримують розвиток недержавних організацій, належать дорослі, молодші 55 років та політично заангажовані - зацікавлені в питаннях політики та в уряду, також як і ті, що вважають західноєвропейську країну взірцем для політичного розвитку. Ці дані свідчать, що успіх недержавних організацій може значною мірою залежати від широкої та інтенсивної інформаційної кампанії про недержавні організації в демократичному суспільстві. Подібна кампанія не лише б поінформувала населення про роль недержавних організацій, як захисників інтересів та занепокоєнь громадськості, але могла б дати підтримку громадськості щодо прав на вільні об'єднання, і, таким чином, підсилити їх цінності, які тримають, об'єднують та є підставою демократичного суспільства [31; с.12-13].
Взаємодія держави з профспілками, молодіжними організаціями, творчими союзами будується при відсутності державного керівництва тоді, як такі громадські організації, як комерційна корпорація, ряд добровільних організацій, зазнають впливу держави. Але це не означає включення громадських організацій в систему державного апарату. Громадські організації - це не "філіали" держави, а самостійні ланки політичної системи, які мають свої самостійні функції, своє соціальне призначення. Всі завдання повинні вирішуватися шляхом врахування заходів по державній лінії і по лінії різних громадських організацій, причому діють вони не ізольовано, а в тісному зв'язку і при постійній взаємній підтримці.
Так, наприклад, молодіжна організація - самостійна суспільно-політична організація, яка використовує своїх членів в практичному управлінні державними і суспільними справами, формує покоління всебічно розвинутих людей. Молодіжні організації користуються правом широкої ініціативи в обговоренні і постановці перед відповідними організаціями питань роботи підприємств, установ, приймають безпосередню участь у їх вирішенні, особливо, якщо вони стосуються праці, побуту, навчання і виховання молоді.
На жаль, до недавнього часу профспілки, творчі об'єднання (письменників, художників, архітекторів і т.д.), які в інших умовах могли б послужити базою для розвитку громадянського суспільства повністю були позбавлені самостійності, входячи в офіційні структури в якості "важелів" чи "приводів", а людина, індивід опинився вмонтованим в ці структури в якості якогось незначного "механізму". Його статус як громадянина з визначеним Конституцією обсягом прав і свобод мало що значив би насправді, із процесу побудови нового суспільства була б виключена його суть - особистість як найважливіша історична цінність.
Слід зазначити, що суспільні організації і рухи, які виникають в Україні, враховують у своїй політичній діяльності фундаментальні людські цінності. Поряд з політичними партіями вони слугують додатковими каналами вираження інтересів і поглядів, формулювання потреб на адресу правлячої верхівки.
В юридичній літературі немає єдиної думки про те чи є трудові колективи ланкою (компонентом), складовим елементом політичної системи суспільства. Але більшість авторів вважає, що трудові колективи - ланка (компонент) політичної системи, включаються в неї, поскільки виступають активними суб'єктами політичного життя, беруть участь в обговоренні і вирішенні державних і суспільних справ [28; 30].
Слід погодитись із думкою професора З.Млинаржа про те,що недооцінка політичної ролі трудових колективів могла б за деякий час відомстити за себе також, як недооцінка проблематики національностей і їх політичної ролі. Якщо вони не будуть мати можливості проявити себе як суб'єкт офіційної політичної системи, то у випадку наростання соціальної напруженості можуть вийти на політичну сцену (у вигляді масових забастовок, демонстрацій, нових профсоюзних організацій і т.д.). Важливою рисою розвитку політичної системи повинен бути пошук способу, шляхів і форм, котрі б дозволили трудовим колективам здобути статус реального суб'єкта політичної системи, зняти не тільки проблему економічного, але й політичного відчуження робітника [27; с.35].
Трудовий колектив виступав у політичній системі в якості своєрідного суб'єкта, поскільки в ньому можна було побачити всю політичну систему в мініатюрі. Вирішальне значення, яке надавалося трудовому колективу, було обумовлено його своєрідністю, як первинної ячейки соціально-політичного організму. В умовах змінюючого українського суспільства роль трудових колективів у виробничому, суспільному і державному житті, понижується, зменшуються можливості для активної участі її працівників в управлінні підприємствами, організаціями, у втіленні суспільного самоуправління. Функціонування особистості в трудовому колективі проявляються в різних аспектах: як члена партії, як члена трудового колективу, як члена різних громадських організацій. Та й сам принцип побудови громадських організацій був заснований на виробничо-територіальній ознаці. Особистість, як член громадських організацій через трудовий колектив, який очолює адміністрація підприємства, установи, по даний час все ж бере участь в
Loading...

 
 

Цікаве