WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Держава в політичній системі суспільства - Дипломна робота

Держава в політичній системі суспільства - Дипломна робота

справедливості.
Всі вище названі типології є умовними. Насправді не існує "чистого" виду політичних систем, оскільки всі вони, насамперед, є плодом свідомих зусиль людей, що живуть у певний час і в певному місці. До того ж політична система суспільства - досить специфічне і своєрідне утворення, характер якого визначається історичними, економічними, культурними та іншими умовами.
Політична система в Україні є посткомуністичною. В ній поєднуються елементи старої командно-адміністративної, мафіозної і сучасної демократичної систем.
Для неї характерні такі ознаки:
1) збереження структури і функцій старого адміністративного апарату, елементів тоталітарної культури у вигляді нетерпимості до опонентів двомірної оцінки дійсності і догматизму;
2) великий обсяг мафіозних кланів, розподіл матеріальних і фінансових ресурсів через пільгові податки, кредити, використання бюджетних коштів не за призначенням, створення органами державної влади для збагачення номенклатурних кланів взамін на отримання від них тіньових доходів;
3) поступова реалізація конституційних принципів для створення правових умов розвитку сучасної правової демократії.
Політична система в Україні лише частково забезпечує реалізацію своїх функцій, оскільки її інститути не зазнали глибокої трансформації у сучасну плюралістичну політичну систему, не спрацьовують саморегулюючі механізми ринкової економіки і громадянського суспільства. [11, с. 96]
Розділ 2. Місце і роль держави в політичній системі суспільства
Держава посідає особливе місце в політичній системі, надаючи їй цілісності і стійкості, зорієнтованості на важливі суспільні справи. Вона виконує винятковий і необхідний обсяг діяльності з управління, розпорядження ресурсами суспільства і регулює його життєдіяльність. Держава - основне знаряддя влади, носій суверенітету, тобто необмеженої верховної, неподільної політичної влади. Саме в державі концентрується весь комплекс економічних, соціальних, політичних і культурно-духовних інтересів різних соціальних груп, суперечностей, що виникають між ними, та засобів їхнього подолання і узгодження. [48, с. 512]
2.1 Поняття держави як основного елемента політичної системи суспільства
Поняття "держава" виникло близько трьох тисячоліть тому (стародавня держава Урарту існувала в ІХ-VI ст. до н.е.). Держава виникла як результат процесів, що відбувалися в суспільстві, як реакція на розвиток його потреб.
Держава - політична форма організації суспільства. Держава - основний інститут політичної системи, що здійснює управління суспільством, охорону його економічної та соціальної сфери, культуру. [30, с. 66]
Звичайно ж поняття держави неоднозначне. Під державою розуміється політична організація економічного панівного класу, що має своєю метою охороняти існуючий порядок і придушувати опір інших класів, соціальних верств і соціальних спільностей. Але під державою розуміється й організація великої соціальної спільності верстви. У такому випадку держава тотожна суспільству, народу. Якщо цілісність певних внутрішньо-соціальних зв'язків та інших форм, тобто структура державного апарату, поняття держава тотожно уряду, адміністрації. І, нарешті, під державою розуміється система органів і формально-правових принципів що визначають їх функціонування. Держава - це особливе явище, що виникає на певному етапі розвитку людства, універсальна організація, яка має суверенітет і здійснює владу на певній території. [23, с. 59]
Суть держави виражається в такому понятті, як сукупність її істотних ознак. Поняття "держава" має неоднаковий зміст у різних філософських, соціологічних і політичних теоріях. Так, Аристотель розумів державу як об'єднання вільних громадян для здійснення управління справами суспільства.
В розумінні Канта - держава - це об'єднання багатьох людей, підпорядкованих правовим законам. Сутність держави на його думку, зводиться до максимальної відповідальності державного устрою і режиму принципам права.
Гегель розглядав державу як втілення ідей розуму, свободи і права. Субстанція держави за Гегелем, проявляється як абсолютна влада ідеального цілого над одиничним, особливим і кінцевим, на життям, власністю і правами окремих осіб та їх об'єднань.
Представники класової теорії держави К. Маркс і Ф. Енгельс наголошували на класові сутності державної влади. Держава на їх думку, це комітет, який управляє загальними справами всього класу буржуазії.
Г. Хеллер визначив державу як суспільне об'єднання яке будучи вищою інстанцією, забезпечує впорядковану узгодженість всіх суспільних дій на певній території.
Р. Ісрінг - німецький юрист - розробив соціологічну теорію держави. Згідно погляду Ісрінга, держава - це соціальна організація примусової влади, яка забезпечує вищість суспільних інтересів над особистостями.
К. Шмідт розробив теорію "тотальної держави". Це поняття передбачає перед усім існування владної держави - апарату політичної влади, яка в екстремальних ситуаціях бере на себе весь тягар важливих суспільних рішень.
У вище названих концепціях можна виділити декілька підходів у з'ясуванні істотних ознак держави: морально-правовий, формально-юридичний, соціологічний, класовий і нормативійський і тоталітарний.
Ґрунтуючись на даних підходах можна запропонувати таке визначення держави: держава - це організація суверенної політичної влади, яка в рамках правових норм здійснює управління суспільними процесами і забезпечує безпеку особи і нації. [11, с. 141-142]
В різні епохи формувалися і різні погляди на походження держави.
Патріархальна теорія походження держави була започаткована китайським філософом Конфуцієм і глибоко опрацьована англійським філософом XVIII ст. Р. Фільшером. Згідно цієї теорії, держава виникла в процесі механічного об'єднання родів в племена, племен в більш широкі утворення аж до державних. Влада короля бере початок безпосередньо від прародича Адама, і піддані - лише його діти.
Зачатки теологічної теорії походження держави знаходимо у міфах Стародавнього Сходу, в яких стверджується ідея про божественне походження правителя. В епоху Середньовіччя ця теорія, яка ґрунтувалася на принципі "нема влади не від Бога, існуючі ж влади Богом встановлені", знайшла свій дальший розвиток у працях Т. Аквінського. За Аквінським, порядок відносин панування і підпорядкування, при якому воля осіб у вищий людський ієрархії рухає нижчими верствами населення, встановлений Богом.
У XVII-XVIII ст. виникають різноманітні теорії суспільного договору. Праобразом цих теорій можна вважати погляди китайського філософа Мо-Цзи та грецького філософа епохи еллінізму Епікура. Суть договірної теорії полягає в розумінні походження держави як укладення договору між правителем і підданими. Причини і наслідки укладення договору пояснюються по-різному. Т. Гоббс пояснював укладення договору необхідністю приборкання агресивності людей, які перебували в додержавному періоді у стані "війни всіх проти всіх". Дж. Монк навпаки, підкреслюючи мирний характер відносин в природному стані, пояснював виникнення держави потребою в органах для забезпечення надійного захисту особи.
Ж.-Ж. Руссо виходив із того, що в природному стані люди жили щасливо, і
Loading...

 
 

Цікаве