WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Держава в політичній системі суспільства - Дипломна робота

Держава в політичній системі суспільства - Дипломна робота

свідомість зазнала значних позитивних змін: вона перестає обслуговувати (підтримувати) офіційно-державну лінію в політиці. Разом з тим поки що не вистачає серйозної теоретичної проробки багатьох сучасних політичних проблем. Звідси - відсутність виразних і чітких державних програм.
Масова політична свідомість виражає опосередковано рівень і зміст потреб людей, а також характер їхніх знань про політичну систему - як тих, котрі вироблені різними ідеологіями, так і тих, що здобуті практикою масових соціальних груп.
На масову політичну свідомість впливає багато чинників політичної системи. Фактором тієї чи іншої її еволюції є політичний курс партії; їхня тактико-стратегічна діяльність; різні соціальні зрушення; зміст конкретно-політичної ситуації і т. д.
Сьогодні в масовій політичній свідомості українського суспільства виявляється нестійка рівновага двох протилежних систем цінностей, які умовно можна визначити як демократичну і авторитарну. З одного боку, є підтримка тим змінам, що відбуваються в суспільному житті і які вселяють надію чи навіть впевненість у майбутньому. З іншого - наявність інертності і песимізму, стійке прагнення зберегти хоча б те, що є, і "захистити" себе у невідомому майбутньому. [48, с. 493]
Отже, політична відомість - це система ідеологічних і психологічних елементів, оцінка людиною існуючого політичного буття і вибір варіанта поведінки відповідно до індивідуальних і суспільних інтересів. Ідеологічними складовими політичної свідомості є: ідеї, теорії, концепції, доктрини та ін. А під політичною ідеологією розуміють систематизований вираз поглядів соціальних прошарків і груп, окремих громадян, всього населення країни на політичну організацію суспільства, форму держави, відносини між різними політичними суб'єктами, їх роль у житті суспільства, відносини з іншими державами і націями.
Психологічними складовими політичної системи є: настрої, почуття, звички, емоції людей. А під політичною психологією розуміють узагальнену систему почуттів, звичок, потреб, емоцій, настроїв та уявлень людей відносно політичного життя суспільства. [16, с. 39]
Політична культура - це система знань, уявлень, цінностей і відносин, що функціонують у суспільстві і відтворюють в процесі зміни поколінь.
Політична культура включає ті елементи й феномени суспільної свідомості, а більш широкому розумінні духовної культури тієї чи іншої країни, котрі пов'язані з суспільно-політичними інститутами та процесами і впливають на формування, функціонування і розвиток державних та політичних інститутів, визначають напрямок політичного процесу в цілому та політичної поведінки широких мас населення зокрема.
Подібно до того, як культура визначає і пропонує ті чи інші норми і правила поведінки в різних сферах життя, політична культура визначає і пропонує норми поведінки в політичній сфері. Вона формує керівні принципи політичної поведінки, політичні норми й ідеали, що забезпечують єдність і взаємодію інститутів та організацій.
Політична система і політична культура перебувають у постійній взаємодії, взаємо переплітаються і не можуть існувати одна без одної.
Політико-культурний підхід до аналізу різних політичних систем, інститутів, процесів дає можливість подолати формально юридичне розуміння політики, вийти за межі нормативного уявлення владних відносин у суспільстві. Він дає змогу віднайти глибоко приховане коріння національної самосвідомості, традицій, уявлень, міфів, які супроводжують суспільно-політичну діяльність усіх громадян тієї чи іншої країни.
Труднощі становлення національної державності і демократії в Україні багато в чому зумовлені складністю формування національно-демократичного типу політичної культури. Саме тому наші політики і рядові громадяни, самі того не помічають, мислять і діють за імперативами та стереотипами політичної культури, що склалася у радянському суспільстві багато десятиріч тому. І хоч ця культура більше не існує, процес її розпаду і трансформування може тривати довго. Який час він займе, залежатиме від чотирьох факторів: здатності суспільства до консолідації і єдності у розбудові своєї Української держави; темпів становлення нових економічних і політичних відносин; динаміки зміни поколінь; характеру політичної соціалізації молодіжних груп. [48, с. 497]
В умовах становлення й перетворення українського суспільства закономірно зростає політична свідомість та активність усіх громадян. Проте слід враховувати різкий рівень політичного мислення й свідомості людей. Проблема демократичного перетворення українського суспільства криється не тільки в зростанні політичної активності громадян, але й у її розширенні і поглибленні шляхом розвитку політичного мислення та свідомості до рівня політичної культури. До того ж цей рівень повинен бути досягнутий не тільки кожною соціальною групою в цілому, але й усіма її представниками: мова йде про політичний розвиток особи чи соціальної групи, становленні їх як суб'єктів політичної культури.
Розуміння політичної культури як виду взаємодії політичних і власне культурних явищ, процесів, інститутів, обумовлених усім ходом суспільного розвитку. Дійсно, історично раніше виникла культура, первісно у примітивних, а згодом і в більш складних виявленнях. Лише в процесі довгого історичного розвитку, і перш за все, у підсумку поділу суспільства на класи склалася політична організація суспільства, виникла політика, держава, право. Разом з тим, послідовність виникнення соціальних явищ у часі далеко не завжди робить перше з них визначальним, а друге - визначуваним. Політика виникнувши пізніше культури, справляє визначальний вплив на неї. [8,с. 39]
Політичнийрежим - це система методів і засобів здійснення політичної влади, модель, форма взаємодій державно-владних структур і населення.
Поняття "політичний режим" охоплює не весь зміст поняття "політична система", а лише політико-владний, тобто характер відносин між тими, хто володарює і хто підпорядковується. [25, с. 168]
Сутність політичного режиму визначається тим, що в державі є пріоритетний - права держави чи права особистості, в якій мірі держава визнає, гарантує або обмежує чи фальсифікує права передбачені загальною декларацією прав людини і різноманітними і міжнародними конвенціями.
Характеристика політичного режиму передбачає не тільки юридичні гарантії здійснення прав і свобод громадян, а також ступінь розвинутості структур судового і несудувого захисту цих прав, ступінь зрілості інститутів громадянського суспільства, здатних не дозволити політичній владі виходити за рамки правового поля. Скажімо, сучасні демократичні конституції існують в багатьох слабо- і середньорозвинутих країнах, однак ступінь правового захисту прав громадян недостатній порівняно з високо розвинутими країнами.
Наступною істотною ознакою політичного режиму є розподіл влади між вищими державними органами: главою держави, урядом, парламентом, вищими судовими інстанціями. Тут може існувати режим злиття влади (монархія), режим співпраці влади (парламентська республіка), режим вираженого дуалізму виконавчої влади (президентсько-парламентська республіка).
Політичний режим також залежить від співвідношення повноважень між
Loading...

 
 

Цікаве