WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Держава в політичній системі суспільства - Дипломна робота

Держава в політичній системі суспільства - Дипломна робота

громадських організацій, політичні звичаї і традиції, політичні принципи, моральні норми політичного життя.
Політичні норми передбачають політичну відповідальність суб'єктів політики за їх порушення. Специфіка політичної відповідальності полягає в тому що вона настає не тільки за протиправні дії, але й за політичний недогляд, необачність, нерішучість і таке інше. Така відповідальність може постати у вигляді осуду, позбавлена довіри, відклику депутата. Політичними санкціями є: припинення діяльності, розпуск, відставка, ліквідація громадського об'єднання та заборона діяльності політичної партії, відмова у реєстрації, попередження. [16, с. 38]
У системі нормативного регулювання політичних відносин важлива роль відводиться правовим нормам. Політика і право нерозривно пов'язані між собою. Про те право є не тільки вираженням політики, а й закріпленням її. Воно активно впливає на політичну діяльність, ніби зливається з нею. Отже, правові норми - це загально обов'язкові правила поведінки встановлені державою з метою регулювання суспільних відносин, забезпечення всією її силою в тому числі примусовою. Система правових норм на тільки може впливати на політичні відносини у напрямі її зміцнення ї розвитку, а чинити певний деструктивний вплив. На основі політичних і правових норм утворюються регулятори суспільних відносин щодо влади і закріплюються основні принципи діяльності суб'єктів політики.[17, с. 40-41]
Складовою структури політичної системи суспільства є також політичні відносини, тобто врегульовані політичними нормами стосунки між політичними суб'єктами у процесі яких суб'єкти набувають і реалізують права та обов'язки.[16, с. 38]
Політичні відносини показують, яким чином соціальні суб'єкти можуть реалізовувати політичну діяльність через системи політичних інститутів, норм і процедур, визначити засоби і методи, регламентувати цю діяльність. Успіх перебудови політичного життя визначається тим на скільки нові методи політичної діяльності, створені колективним розумом, будуть втілені у практику, якою мірою під їх впливом оновиться функціонування інститутів політичної системи (держави, політичних партій, громадських організацій тощо).
Оскільки політичні відносини - це відносини між індивідами, соціальними та етнічними групами, націями, державами, державою і громадянами, громадянами і їх організаціями щодо влади, вироблення і здійснення політики, то політична діяльність виступає тут формою функціонування політичних відносин. Вона є усвідомленою цілеспрямованою діяльністю соціальних суб'єктів з реалізації своїх політичних інтересів в конкретній політичній діяльності людини, їх соціальних груп, громадсько-політичних об'єднань. [48, с. 479]
Політична діяльність є неоднорідною, в її структурі можна виділити декілька яскраво виражених станів.
Політична пасивність - це вид політичної діяльності, в межах якої суб'єкт (ним може бути як індивід так і соціальна група) не реалізують свої власні інтереси а знаходиться під впливом іншої соціальної групи, відділяючись від політичної самостійності.
Критерієм активної діяльності є можливість впливати на політичну владу чи безпосередньо використовуючи її реалізовувати свої інтереси. Встановлення політичної активності означає формування здібностей діяти виходячи з тих проблем, які існують в будь-якій соціальній групі з протиріччями, які характерні для всього суспільства в цілому.
Політична діяльність розпочинається з того чи іншого інтересу і завершується його реалізацією, тобто практичним результатом. [44, с. 118]
Одним із центральних елементів політичних відносин і політичної діяльності є політичні ролі. Аналіз показує, що якою б стабільною не була б система, політичні ролі її суб'єктів завжди в динаміці.
Політичні відносини тим стабільніші, чим чіткіше будуть визначені і закріплені в законах та нормах (правових, політичних, моральних) ролі, тобто коло прав, обов'язків і відповідальності суб'єктів політичної системи. Тому найважливіше політичне діяння складається з утворення зміцнення і виконання ролей, пов'язаних з поєднанням елементів політичної системи з певними відносинами. Такі ролі - формування політичної системи та її функціонування - відіграють "офіси", сукупність офісів, у даному разі мається на увазі система органів і посад державних, партійних і громадських організацій. [48, с. 479]
Зміст політичних відносин в деякій мірі визначається політичної культурою суб'єктів політичного процесу і суспільства в цілому. Несучи в собі комплекс ідеологічних критеріїв, моделей і стереотипів політики, домінуючих в суспільній, груповій і індивідуальній свідомості, політична культура накладає відбиток на весь стиль політичного життя суспільства. Вона впливає на структуру політичної системи в цілому відчужуючи чи змінюючи ті її елементи, які не входять у відповідні параметри політичних відносин.
Сукупність ідеологічних і юридичних норм являють собою нормативну основу політичних відносин. В ній повинно міститися мінімум внутрішніх протиріч. Тільки при такій умові політична система здатна набути стійкості і повністю забезпечити стійкий розвиток свого суспільства. [51, с. 123]
Важливою складовою політичної системи є політична свідомість і політична культура.
Політична свідомість і політична культура виступають необхідними елементами будь-якої політичної системи суспільства. Будучи відповідними різновидами суспільної свідомості й культури, що мають власний предмет і механізм формування, вони характеризують духовну здатність людини до спеціалізованої політичної діяльності. За допомогою політичної свідомості і політичної культури індивід спроможний адаптуватися у політичному просторі і здійснювати в ньому специфічні функції соціальної взаємодії, політичної участі й управління.
Розуміння політичної свідомості як сукупності духовних явищ, що відображають внутрішній ізовнішній процеси функціонування держави та інших політичних інститутів і структур суспільства, дає змогу так охарактеризувати її структуру:
1) політична психологія і політична ідеологія;
2) політична самосвідомість, політичні знання і оцінки суб'єктом політичної діяльності потреб та інтересів різних суспільних груп і об'єднань;
3) спеціалізована свідомість (передусім партій) і масова політична свідомість, політична свідомість окремих верств;
4) політичні теорії, ідеї, стереотипи мислення, психологічні установки традиції переконання і політичні емоції, настрої, почуття, думки.
Взаємо відносини політичної системи і політичної свідомості залежать від рівня політичної свідомості. Розробка і обґрунтування офіційної політики здійснюється перед усім на державному рівні політичної свідомості, головною рисою якої є відображення загального інтересу правлячих політичних сил і водночас пристосування інтересів мас, суспільної думки до політики. Державна свідомість регулює політичні відносини шляхом вироблення різних законопроектів, програм, рішень, конституцій, поправок до їхніх статей і т. д. Найбільш повно і послідовно вона виявляється у захисті існуючих політичних порядків і принципів управління.
В умовах державної незалежності і демократизації українського суспільства теоретична політична
Loading...

 
 

Цікаве