WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Держава в політичній системі суспільства - Дипломна робота

Держава в політичній системі суспільства - Дипломна робота

реальному громадянському суспільству, орієнтована на людину і служить йому для задоволення суспільних і зокрема особистих потреб. [51, с.123-125 ]
Специфіка функціонування будь-якого суспільства виявляється через функції політичної системи.
Політична система в суспільстві виконує ряд функцій: владно політичну, національної інтеграції, стабілізації соціально-політичного життя, соціально-політичної модернізації, управління, правову.
Владно-політична функція. Суть її зводиться до механізму формування, використання і підтримки влади відповідно до рівня політичної культури та інтересів суб'єктів політичного процесу.
Механізм розподілу влади в політичній системі залежить від типу політичного режиму, змісту форм взаємодії суб'єктів політичного процесу, а також від ступеня цивілізованості інших систем суспільства, геополітичного становища, тенденцій світового розвитку.
Політична система з точки зору механізму формування влади може характеризуватися:
1) рівновагою жорсткої конкуренції і конструктивної співпраці у здобутті та використанні владі;
2) дисбалансу розподілу влади між офіційними державними чинниками і прихованими інтересами;
3) недорозвинутими формами конкуренції та співпраці;
4) відсутністю рівних умов для реалізації інтересів групових суб'єктів політики при здобутті влади;
5) перманентною насильницькою боротьбою за владу.
Отже, політична система розвинутих суспільств функціонує на засадах балансу жорсткої конкуренції і конструктивної співпраці у розподілі влади або з перевагою механізмів консенсусу над механізмами противаг. Політичні системи інших країн характеризуються недорозвинутими формами конкуренції та співпраці або руйнівною боротьбою за владу.
Функція національної інтеграції. Політична система забезпечує інтеграцію елемент а народностей у націю. При цьому політична система здійснює національну інтеграцію в рамках імперії держави і національної держави. В рамках імперії - держави політична система забезпечує національну інтеграцію шляхом примусу і насильства надаючи народові метрополії певні привілеї та позбавляючи народи колоній права на вираження своєї етнічної ідентичності.
В рамках національної держави політична система здійснює національну інтеграцію декількома шляхами:
1) насильницьким шляхом об'єднує етнічно споріднені території (як це мало місце в Німеччині за часів Бісмарка) навколо центральної влади;
2) витворює нову політичну націю етнічно - строкатого населення колишньої колонії шляхом консолідації на принципах громадянства;
3) формує націю на основі корінного етносу, позбавляючи некорінні етноси громадянських прав;
4) формує націю на основі корінного етносу і намагається приєднати території сусідньої держави, де живуть етнічні "родичі".
Національна інтеграція сьогодні можлива тільки за умови врахуваннями політичними чинниками специфіки різноманітних інтересів (релігійних, соціальних, ідеологічних) і створення відповідного механізму консолідації соціально-політичних сил, подолання партикуляризму і клановості.
Функція стабілізації соціально-політичного життя. Стабілізаційна діяльність політичної системи полягає у її здатності з'ясовувати причини різноманітних конфліктів (класових, групових, міжетнічних, між партійних, міждержавних), попереджати їх поглиблення, знаходити вихід із конфліктних ситуацій шляхом досягнення компромісів, становлення консенсусу.
Для стабільності політичної системи потрібні такі умови:
- наявність механізмів досягнення і збереження постійної рівноваги суспільно-політичного життя;
- своєчасне випередження і витіснення в політичній системі елементів, що порушують її нормальне функціонування;
- постійне оновлення внутрішніх структур системи;
- зв'язок внутрішньополітичних елементів із світовим політичним життям.
Функція соціально-політичної модернізації. Суть її зводиться до того, що політична система реформує усі сторони суспільного життя. Якщо політична еліта не наділена відповідним реформістським потенціалом, то перехід від однієї системи до іншої супроводжується затяжними катаклізмами, стагнаційними процесами, постійним відтворенням старих структур, способів мислення і поведінки. Вибір шляхів модернізації суспільного життя, пошук особливих варіантів розвитку системи виявляють здатність до самооновлення, рішуче поривають з віджитими традиціями.
Функція управління. Передбачає систему органів (державних, партійних і громадських), що становлять апарат управління суспільством. Бюрократичний апарат дедалі більше професіоналізується та спеціалізується. Виникає небезпека переродження його у самостійну політичну силу, яка протистоятиме обраним народом або певними партіями, політичним органом. У зв'язку з цим американський вчений Ж. Лапаломбора підкреслює, що перехід від однієї політичної системи до іншої можна полегшити якщо вивчити механізми функціонування бюрократичного апарату. Кожне перехідне суспільство неминуче стикається з проблемою формування, використання адміністративних кадрів, вироблення ефективного політичного контролю за їхньою діяльністю.
Правова функція. Політична система формує право і функціонує у його рамках. Правотворча функція політичної системи залежить не лише від законодавчого органу держави, а й від здатності всіх суб'єктів політичного процесу (партій, громадських організацій, груп тиску) досягти згоди щодо вироблення таких правових норм, які б сприяли стабілізації суспільства, гармонізації інтересів суспільних груп.
Без високої правотворчої здатності суб'єктів політичного процесу політична система перестає діяти в рамка правового поля, стає засобом бюрократичного свавілля і беззаконня. [11, с. 83-85]
В літературі виділяють інші функції політичної системи: екстракціонну, пов'язану із вилученням із громадського суспільства його ресурсів; політичного рекрутування і символізації, які виражаються у формуванні лозунгів, правил, символів, які спрямовують поведінку людей в політиці.
Нездатність реалізації політичною системою своїх функцій викликає її кризис: коли встановлені в суспільстві норми регуляції політичних відносин не сприймаються його членами в якості авторитетних, а структура державних інститутів створюється всупереч традиціям та історичному досвіду народу. [44, с. 121]
1.2 Структураполітичної системи
Аналіз політичної системи дає змогу розкрити її структуру. Це внутрішня організація цілісної системи специфічного способу взаємозв'язку і взаємодії компонентів, що її утворюють; стійка впорядкованість елементів; закон зв'язку між елементами.
Для того щоб правильно визначити структуру політичної системи необхідно знайти критерії відбору її елементів. Основними вимогами в даному випадку буде їх внутрішня впорядкованість (організаційний критерій) і політична спрямованість діяльності (політичний критерій), яка повинна бути виражена нормативно у відповідних уставах, програмах, положеннях, що відображають мету створення політичної організації її соціальне призначення, основну сферу діяльності та ін. (програмний критерій). [20,с. 239]
Кожна система суспільства, в тому числі й політична система, являє собою цілісну, впорядковану єдність і взаємодію
Loading...

 
 

Цікаве