WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Держава в політичній системі суспільства - Дипломна робота

Держава в політичній системі суспільства - Дипломна робота

закону діяльність будь-яких організацій створених за ознакою ставлення до релігії.
Релігійні організації не виконують державних функцій, вони мають право брати участь у громадському житті, а також використовувати на рівні з громадськими об'єднаннями засоби масової інформації.
Вони також не беруть участь у діяльності політичних партій і не надають політичним партіям фінансової допомоги, не висувають кандидатів до органів державної влади, не ведуть агітації або фінансування виборчих кампаній кандидатів до цих органів.
Щодо співвідношення держави та церкви в Україні, то на думку деяких вчених сучасний етап в життєдіяльності православної церкви бере початок з перебудови, приблизно з середини 80-х років. В основі нових підходів державних органів до релігії лежало поперед визначення помилок концепцій та дій, широко розповсюджених в період Радянської влади. По-перше, відділення церкви від держави трактувалося як відділення її від суспільства і тому її функції законодавчо обмежувалися винятково відправленням релігійного культу. Тепер церква зізнається не тільки релігійною установою, але й соціальним інститутом, покликаним до виконання важливих суспільних функцій, що виходять за межі релігії і традиційно притаманних церквам всього світу. Пор-друге, релігія розглядалася Радянською владою, як чужорідний елемент в суспільному організмі, що підлягає витісненню і відмиранню. А звідси випливала дискримінація церкви в тому числі й віруючих у повсякденному житті. Тепер релігія набула справедливого розуміння як одна з рівноправних форм суспільної свідомості і важливий елемент національної культури, що відображає погляди почуттів мільйонів людей. Держава визнала необхідність створення сприятливих умов для задоволення релігійних потреб віруючих та виконання своїх функцій церквою.
Почало виникати та діяти багато нових релігійних навчальних закладів різних рівнів для підготовки священиків і богословів. Церква володіє правом власності і статусом юридичної особи, створює необхідні їй підприємства і організації, свої виробництва і друкарні, культурно-просвітницькі суспільства, недільні школи, бібліотеки і читальні, крамниці для продажу релігійної літератури, видає багато десятків газет, журналів, використовує для своє мети і загальні засоби масової інформації. Церква має опорні пункти в сфері охорони здоров'я і соціального забезпечення. Тисячоліття Хрещення Русі відзначалося в усій країні не тільки як церковна, але й яку державна подія великого масштабу. Різдво і Пасха стали державними святами. Найрізноманітніші громадянські події, особливо урочисті акти супроводжуються церковним освяченням - відкриття нових підприємств або цехів, проведення ярмарків, конференцій, спуск на воду нових кораблів, багато іншого, як і в царський період, благословляється молитвою священника з окропленням об'єкту "святою" водою.
Демократична, правова держава повинна однаково ставитись до релігії, не надавати жодній із них будь-яких переваг або привілеїв, рівно застосовувати до нихзаконодавство про свободу совісті і віросповідань. Необхідно суворо охороняти світський характер держави від втручання релігій, протидіяти клерикалізації суспільного життя, несумісного з інтересами населення - віруючих і невіруючих. Тільки при старанному дотриманні законодавства і конституційності держава спроможеться забезпечити лояльне співробітництво і невіруючих у боротьбі за поліпшення умов віруючих, за моральне оздоровлення суспільства, за зміцнення справжньо-демократичних основ розвитку [30; с.224-226].
Висновки
Політична система виникла на певному етапі розвитку суспільства внаслідок його поділу на класи та появи держави. У процесі еволюції державно-організованого суспільства політична система стає більш складною та розгалуженою. Тому структура, механізм її функціонування завжди мають конкретно-історичний характер, зумовлений рівнем економічного, соціального, духовного розвитку суспільства та іншими чинниками.
Політична система є центральною проблемою різних наук, зокрема правової, політичної, соціологічної та ін. Вона дає загальне, цілісне уявлення про організацію та функціонування політичного життя суспільства, його структуру тощо.
Матеріальною основою політичних систем є економічні зв'язки. Вони в свою чергу обумовлені суспільним поділом праці, в рамках якого набувають стійкості і стабільності політичні відносини. Але це не означає, що в таких межах виникають державні організації, а саме в них вони стають найбільш оптимальними.
Існують різні підходи у дослідженні політичної системи однак не дивлячись на їх багатоманітність, можна уявити, що вона виступає складним комплексом відносин між класами, націями, іншими соціальними групами і організаціями, особистостями і їх політичними інститутами.
Зокрема існують такі підходи у дослідженні політичної системи, як: інституціональний, функціональний, регулятивний, комунікативний, особистісний та інші.
Аналіз політичної системи дає змогу розкрити її структуру. Для того, щоб правильно визначити структуру політичної системи необхідно знайти критерії відбору ї елементів.
В залежності від критеріїв поділу, до структури політичної системи входять:
1) суб'єкти (носії) політики;
2) політичні норми та принципи;
3) політичні відносини (стосунки);
4) політичні погляди - політична свідомість та культура;
5) зв'язки, що об'єднують названі компоненти.
Більш детальна характеристика елементів політичної системи дається в дипломній роботі, зокрема в першому розділі.
В політичній системі особливе місце належить державі, яка надає їй цілісності і стійкості, зорієнтованості на важливі суспільні справи. Вона виконує винятковий і необхідний обсяг діяльності з управління, розпорядження ресурсами суспільства і регулює його життєдіяльність.
Роль держави в організації суспільства і здійсненні політичної влади зумовлена тим, що вона є центром, ядром політичної системи суспільства.
Держава виступає, як особлива ланка в структурі політичної системи. Її роль і місце в цій системі не ототожнюються з місцем і роллю, з однієї сторони правлячою партією, а з іншої - інших ланок цієї системи.
Держава є не просто найголовнішим об'єднанням громадян, об'єднанням всіх без винятку громадян, всіх членів суспільства, які знаходяться в політико-правовому зв'язку з державою, незалежно від класової, вікової, професіональної та іншої приналежності. Держава є виразником їх загальних інтересів.
Говорячи про місце і роль держави, як особливої ланки в політичній системі суспільства важливе значення має розкриття характеру взаємодії держави з громадськими організаціями, який розкривається в третьому розділі.
Говорячи про взаємовідносини держави і громадських об'єднань, необхідно завжди пам'ятати, що це двохсторонні відносини. Більшість із них опосередковується відповідними нормами права, набуваючи в залежності від того різний характер (державно-правовий, громадсько-правовий, адміністративно-правовий і т.д.). Деякі відносини ще не мають правового вираження, що, звичайно, потребує подальшого вдосконалення законодавства про об'єднання громадян, їх правового статусу, дослідження питань по таких напрямках, як межі втручання
Loading...

 
 

Цікаве