WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Держава в політичній системі суспільства - Дипломна робота

Держава в політичній системі суспільства - Дипломна робота

агітаційно-пропагандистських матеріалів, виробів із власною символікою та ін.
Релігійні організації мають право для виконання статутних завдань засновувати свої видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні та інші підприємства, а також благодійні установи, що мають право юридичної особи.
Забороняються:
громадські організації і партії програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення (ст..37 Конституції України).
Заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.
Громадські організації діють у рамках правового режиму, встановленого державою.
Якщо держава - це суверенна політична організація всього народу, то партії, інші громадські організації - лише учасники здійснення політичної влади. Вони виражають волю своїх членів, груп людей, певних верств суспільства, діють у рамках закону і не мають державно-владних повноважень [38; с.66-67].
Слід зазначити, що держава, як головна владна і організуюча сила покликана забезпечувати нормальну діяльність всіх недержавних організацій в рамках їх поставлених завдань, сприяти їх розвиткові і вдосконаленню.
Співпраця і взаємодія державних і громадських організацій, трудових колективів, сприяє стабільності суспільного життя встановленню в суспільстві режиму реальної демократії.
Всі організаційні структури політичної системи - державні, громадські організації діють в рамках і на основі законів, які утворюють правовий фундамент державного і суспільного життя.
3.2. Загальна характеристика взаємодії держави з іншими недержавними організаціями
Взаємодія держави з профспілками, молодіжними організаціями, творчими союзами будується при відсутності державного керівництва тоді, як таких громадянських організацій, як комерційна корпорація, ряд добровільних організацій, держава керує. Але це не означає включення громадських організацій в систему державного апарату. Громадські організації - це не "філіали" держави, а самостійні ланки політичної системи, які мають свої самостійні функції, своє соціальне призначення. Всі завдання повинні вирішуватися шляхом врахування заходів по державній лінії і по лінії різних громадських організацій, причому діють вони не ізольовано, а в тісному зв'язку і при постійній взаємній підтримці.
Так, наприклад, молодіжна організація - самостійна суспільно-політична організація, яка використовує своїх членів в практичному управлінні державними і суспільними справами, формує покоління різнобічно розвинутих людей. Молодіжні організації користуються правом широкої ініціативи в обговоренні і постановці перед відповідними організаціями питань роботи підприємств, установ, приймають безпосередню участь у їх вирішенні, особливо, якщо вони стосуються праці, побуту, обучу і вихованню молоді.
На жаль, до недавнього часу профспілки, кооперації, творчі об'єднання (письменників, художників, архітекторів і т.д.), які в інших умовах могли б послужити базою для розвитку громадянського суспільства повністю лишалися б самостійності, входячи в офіціальні структури в якості "важелів" чи "приводів", а людина, індивід опинився б вмонтованим в ці структури в якості якогось незначного "механізму". Його статус як громадянина з визначеним Конституцією об'ємом прав і свобод мало що значив би насправді, ізпроцесу побудови нового суспільства була б виключена його суть - особистість, як найважливіша історична цінність.
Слід зазначити, що виникаючі в українській діяльності суспільні організації і рухи враховують у своїй політичній діяльності фундаментальні людські цінності. Поряд з політичними партіями вони слугують додатковими каналами вираження інтересів і поглядів, формулювання потреб в адрес правлячої верхівки. В силу своєї внутрішньої структури вони були і залишаються практичної лабораторією, так як підвищують політичне сприйняття і потенціал громадян, формують політичних лідерів, готують їх до участі у великій політиці і взагалі стимулюють потяг індивіда до демократії. Але, напевне, найважливіше полягає в тому, що такі автономні організації стають на шлях початкового прагнення державної влади до розповсюдження і централізації своєї держави, до виходу з-під контролю суспільства. Тут вони покликані забезпечити альтернативні канали проголошення політичних поглядів, контроль за законодавчою і виконавчою владою.
Відсутність демократичного контролю управляючих над управляючими майстерно описано Д.Оруеллом в анти утопіях "1984" і "Скотный двор", коли всі рівні, але одні, "более равные", чим інші, заставлять більшість населення за гарантований мінімум споживання розплачуватися повною втратою особистої свободи.
В юридичній літературі немає єдиної думки про те чи є трудові колективи ланкою (компонентом), складовим елементом політичної системи суспільства. Але більшість авторів вважає, що трудові колективи - ланка (компонент) політичної системи, включаються в неї, поскільки виступають активними суб'єктами політичного життя, беруть участь в обговоренні і вирішенні державних і суспільних справ [20; с.248-249].
Слід погодитись із думкою професора З.Млынаржа про те, що недооцінка політичної ролі трудових колективів могла б за деякий час відомстити за себе також, як недооцінка проблематики національностей і їх політичної ролі. Якщо вони не будуть мати можливості проявити себе як суб'єкт офіційної політичної системи, то у випадку наростання соціальної напруженості можуть вийти на політичну сцену (у вигляді масових забастовок, демонстрацій, нових профсоюзних організацій і т.д.). Важливою рисою розвитку політичної системи повинен бути пошук способу, шляхів і форм, котрі б дозволили трудовим колективам здобути статус реального суб'єкта політичної системи, зняти не тільки проблему економічного, але й політичного відчуження робітника [31; с.35].
Трудовий колектив виступав у політичній системі в якості своєрідного суб'єкта, поскільки в ньому можна було побачити всю політичну систему в мініатюрі. Вирішальне значення, яке надавалося трудовому колективу, було обумовлено його своєрідністю, як первинної ячейки соціально-політичного організму. В умовах змінюючого українського суспільства роль трудових колективів у виробничому, суспільному і державному житті, понижується, зменшуються можливості для активної участі її працівників в управлінні підприємствами, організаціями, у втіленні суспільного самоуправління. Функціонування особистості в трудовому колективі проявляються в різних аспектах: як члена партії, як члена трудового колективу, як члена різних громадських організацій. Та й сам принцип побудови громадських організацій був заснований на виробничо-територіальній ознаці. Особистість, як член громадських організацій через трудовий колектив, який очолює адміністрація підприємства, установи, по даний час все ж бере участь в обговоренні і вирішенні державних і суспільних справ.
"В недавньому минулому, тепер,
Loading...

 
 

Цікаве