WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Держава в політичній системі суспільства - Дипломна робота

Держава в політичній системі суспільства - Дипломна робота

функції.
У функціях держави виражається її призначення, головна роль, яку держава відіграє у вирішенні основних проблем суспільного розвитку.
Функції держави - це основні напрямки її діяльності, які виражають сутність і соціальне призначення державного управління суспільством.
В залежності від специфіки суспільних відносин функції держави поділяються на внутрішні та зовнішні.
Внутрішні функції являють собою основні напрямки діяльності держави, які характеризують її внутрішню політику [15; с.8].
В межах внутрішніх функцій - функція законотворча, зв'язана з підготовкою, розглядом і прийняттям законів; функція економічна, в якій держава виступає як підприємець, що координує економічний процес; функція соціальна - яка вимагає такої організації соціального життя, що створює рівновагу і стабільність соціальних сил; функція захисна, що диктує забезпечення правопорядку і охорону існуючого ладу, крім того культурно-виховна, пропагандистська та ін.
Зовнішні функції держави полягають у її діяльності на міжнародній арені, в її взаємовідносинах з іншими державами.
До зовнішніх функцій належать: захист кордонів, збереження цілісності держави та її незалежності, а також її різноманітних зв'язків в усіх сферах суспільного життя з іншими суб'єктами світового співтовариства.
Аналіз функцій показує, що держава має складну внутрішню структуру, що включає різноманітні державно-правові інститути, організації та установи, наділені владними і управлінськими повноваженнями і які утворюють в сукупності державний механізм [30; с. 372].
Дискусійним є питання про типи держав. Одні автори ототожнюють тип держави з її формою, інші з політичним режимом, треті традиційно дотримуються марксистської методології типологізації держав за суспільно-формаційною ознакою (рабовласницька, феодальна, буржуазна і соціалістична).
В рамках етнічно-територіального аспекту суспільства, в якому простежується хронологія становлення держави як витвору публічних форм організації етнічних спільнот можна виділити такі типи держав: 1) держава-поліс; 2) держава-імперія: 3) національна імперія.
Держава-поліс - особлива форма політичної організації суспільства у античні часи і в період пізнього Середньовіччя. Основою полісної організації був суверенітет вільних власників-громадян, які брали участь у вирішенні державних питань. Полісна політична організація містила елементи державності і громадянського суспільства, тобто не була державою в її сучасному розумінні.
Держави-імперії існували у всіх історичних епохах і тільки в кінці ХХст. Завершується процес їх розпаду.
Імперія - це велика держава, яка об'єднує кілька підпорядкованих центральній владі держав або народів, примусово інтегрованих у єдину систему політичних, економічних, соціальних та духовних взаємозв'язків.
Процес становлення і зародження національної держави почався лише в епоху Нового часу, в період утворення абсолютних монархій і триває по сьогоднішній день. Поняття "національна держава" означає, що суб'єктом державної влади є нація, як етно-політична спільнота.
Існують й інші класифікації типів держав, зокрема - поліцейська держава є уособленням насильства у вигляді біблійного звіра Левіафана. До її атрибутів належать:
- необмеженість державних повноважень;
- пріоритет владних інститутів над законом;
- могутній репресивний характер.
У зміст цього поняття входять всі держави авторитарних і тоталітарних режимів.
Ідея правової держави зародилася в надрах просвітницьких і ліберальних теорій.
Правова держава включає такі ознаки: пріоритет права, підпорядкування всіх державних інститутів і посадових осіб закону; поділ і взаємне збалансування влади; взаємна відповідальність держави перед особою і особи перед державою; конституційний контроль над дотриманням законів; судовий захист інтересів особи.
Зміст соціальної держави виявляється у сприянні становленню таких елементів сучасного суспільства як:
1) солідарна ринкова економіка;
2) соціальна демократія;
3) соціальна етика.
Солідарна ринкова економіка передбачає створення сприятливих умов для включення в ринкові механізми усіх верств населення на мікроекономічному рівні.
Соціальна демократія розкриває органічний зв'язок елементів правової держави з органами самоврядування. Соціальна етика спрямована на досягнення соціальної згоди, подолання психології боротьби [30; с.60-61].
Стосовно поняття "форма держави", то вона розкриває спосіб організації державної влади, структуру і функції державних органів, спосіб їх взаємодії з суспільством.
Форма правління характеризується формальним джерелом влади. У монархічній державі формальним джерелом є влада однієї особи - монарха, а у республіці - народ, або якасьчастина народу.
Республіка може бути парламентською, президентською, президентсько-парламентською. Істотною ознакою парламентської республіки є те, що уряд формується парламентом і є відповідальним перед ним.
Парламентська республіка існує у Італії, Німеччині, Греції, Швейцарії і т.д.
У президентській республіці президент обирається всезагальним прямим або непрямим голосуванням і виконує одночасно функції голови держави і уряду.
Президент повністю володіє виконавчою владою, а парламент законодавчою. Ті два органи здійснюють владу протягом терміну своїх повноважень. Парламент і президент наділені правом взаємного вето на нормативні акти. Класична форма такого правління історично склалася у США, Мексиці, Уругваї, Панамі, Пакистані і т.д.
Існує змішана форма правління - президентсько-парламентська республіка у Франції, Португалії, Фінляндії, Ісландії і т.д.
Президентськ0-парламентська республіка передбачає подвійну підпорядкованість уряду: президентові і парламенту.
Монархічна форма правління також буває різною: деспотичною, станово-представницькою, абсолютною, конституційно-парламентською. Повноваження монарха у сучасних парламентських монархіях аналогічні повноваженням президента у парламентських республіках. Однак між ними існують певні відмінності:
1) президент обирається, а влада монарха є спадковою;
2) монарх - особа надпартійна, символ історичних традицій, є носієм історично-національних титулів (король, імператор).
За формою державного устрою розрізняють унітарну і федеративну держави. Найважливішою ознакою унітарної держави є те, що в ній функціонує єдина система права, єдина конституція, немає окремих державних утворень, а тільки адміністративно-територіальні одиниці.
Федерація - це об'єднання окремих державних утворень, які мають власну конституцію, органи державної влади (парламент, уряд). Федеративними державами є США, Німеччина, Швейцарія, Канада.
Конфедерація - це союз суверенних держав, які об'єдналися на основі союзного договору для досягнення певних цілей у певних галузях суспільного життя.
Основні підходи до проблем державотворення в Україні вироблялися в контексті конституційного процесу. Важливим кроком на шляху розв'язання конституційних проблем було підписання Конституційного договору між президентом і парламентом. Цей договір обмежив повноваження радянських представницьких органів і утвердив виконавчу вертикаль, суть
Loading...

 
 

Цікаве