WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Економічний розвиток Київської Русі - Курсова робота

Економічний розвиток Київської Русі - Курсова робота


Курсова робота
на тему:
Економічний розвиток Київської Русі
?
ПЛАН:
Вступ
1. Історико-економічні основи еволюції державності у східних слов'ян
2. Феодальне землеволодіння. Розвиток сільського господарства
3. Розвиток ремесла
4. Міста і торгівля в Київській Русі
Висновки
Використана література
ВСТУП
У IX ст. в результаті тривалого внутрішнього розвитку східно-слов'янських племен, збагаченого впливами сусідніх народів, склалася одна з найбільших держав середньовічної Європи - Русь. Роль її історичного ядра відігравало Середнє Подніпров'я, де традиції політичного життя сягали ще скіфо-античних часів. У зв'язку з тим, що центром нової держави впродовж багатьох століть був Київ, в історичній літературі вона дістала назву Київської Русі. Широко вживаються також назви Давньоруська держава, Київська Держава, Давня Русь.
Існування відносно єдиної Київської держави охоплює період з IX по 30-ті роки XII ст. Політична форма - ранньофеодальна монархія з елементами федералізму. В 30-х рр. XII ст. вона вступила в період феодальної роздробленості, який характеризувався дальшим розвитком продуктивних сил і виробничих відносин, кристалізацією окремих князівств. Видозмінюючи свою феодальну структуру, Русь проіснувала до 40-х рр. XIII ст. і впала під ударами монголо-татарських завойовників.
Основою давньоруського літописання є "Повість минулих літ", до якої ввійшли давніші літописні твори, написані в Києві в кінці Х - XI ст. Перша редакція "Повісті минулих літ" здійснена літописцем Нестором близько 1111 року.
У "Повісті минулих літ" літописець ставив своєю метою показати звідки походить народ руський і держава Русь з центром у Києві. Ці питання були висунуті політичним життям кінця XI й на початку XII ст. в часи зростаючих князівських міжусобиць - ознак розпаду Київської держави і спроб Володимира Мономаха зберегти єдність руських земель під зверхністю Києва.
Історія Русі розглядається літописцем на широкому тлі з точки зору тодішніх про неї уявлень з певною державною і церковно-політичною тенденційністю. Незважаючи на цю тенденційність, автори літопису дають дуже багато об'єктивно правдивих історичних даних, зокрема і інформацію про соціально-економічний розвиток Русі.
Цікаві дані про взаємини Русі IX ст. з Візантією, зокрема торговельні зв'язки подає "Літопис Аскольда".Ґрунтовний коментар до "Літопису Аскольда" подав М. Брайчевський .
Оригінальним історичним джерелом є "Києво-Печерський патерик", в основі якого лежить листування єпископа Володи-мирського Симона, колишнього ченця Печорського монастиря з ченцем того ж монастиря Полікарпом. "Патерик" містить замальовки давньоруського життя.
Важливим писемним джерелом з історії Київської Русі є "Руська Правда" - звіт юридичних законоположень, чинних на території всієї держави. В статтях "Руської Правди" містяться цікаві дані, що мають безпосереднє відношення до досліджуваної теми. Це матеріали про розвиток сільського господарства, ремесла, торгівлі, грошовий обіг.
Вивчення питань соціально-економічного розвитку Русі неможливе без залучення археологічних джерел. Їх незнання або ігнорування, що, на жаль, також має місце, призводить до значних дослідницьких втрат. Нерідко в історичних працях повторюються висновки, висловлені ще в XIX ст., але давно вже спростовані археологією.
1. Історико-економічні основи еволюції державності у східних слов'ян
В період з V по IX століття н. є. у східних слов'ян виникають передумови формування ранньофеодальної держави. Загальною економічною основою цього процесу стали зміни в структурі продуктивних сил основної галузі господарства - землеробства. Поширюються вдосконалені землеробські знаряддя: однозубе рало з залізним наконечником, плуг з металевим лемешем, соха з залізним сошником. Застосування цих знарядь викликало перехід від примітивного мотижного до орного землеробства. Внаслідок цього площі, зайняті сільськогосподарськими культурами, значно розширились. Водночас покращився обробіток землі. Більш глибока оранка давала можливість знищувати коріння бур'янів, забезпечувала проникнення повітря в розпушену землю, прискорювала процес збагачення гумусного шару, Поліпшення обробітку землі підвищило продуктивність праці хлібо-роба. В результаті в розпорядженні племені, громади, з'явився додатковий продукт, що не споживався відразу, а являв собою певний запас на майбутнє. Його поява викликала значні зміни в структурі внутрішніх родоплемінних відносин. Вожді племен, служителі культу, наближені до них особи одержали можливість відправляти свої суспільні функції, не беручи участь у виробничій діяльності і підтримуючи своє життя за рахунок виділеної їм одноплемінниками частини додаткового продукту.
Надалі, зі зміцненням позицій родоплемінної верхівки, ця можливість реалізується як необхідність, стає традицією. А на відомому ступені розвитку влада, що о сформувалась та зміцніла починає вилучати додатковий продукт за допомогою грубої сили. Таким чином, винищ прошарок, зацікавлений в існуванні постійного суспільного апарату панування над одноплемінниками, апарату влади.
Водночас у східнослов'янському суспільстві У-УІІІ століть ремесла відокремлюються від землеробства.(1)
Цей масштабний, суспільно-важливий процес викликав необхідність регулярного обміну ремісничих виробів на продукти сільськогосподарської праці. І хоч товарне виробництво спочатку було обмеженим і носило випад-ковий характер, згодом обмін стає постійним явищем. З'являється і прошарок людей, що обслуговують цю сферу, - прообраз майбутнього купецтва. Вони були зацікавлені в стабільності і безпеці торгівлі, яку могла забезпечити тільки сильна державна влада. Так поступово на основі всіх перерахованих економічних процесів і явищ відбувалось формування державності. Це був складний, поетапний процес, що включав наступні основні еволюційні рівні: 1)появу племінних союзів (антів, дулібських племен); 2) об'єднання споріднених племен у племінні князювання, очолювані князем і підлеглою йому адміністрацією; 3) утворення територіальних князівств, що включали племінні князювання (Новгородське і Київське князівства);4)об'єднання територіальних князівств у єдину державу - Київську Русь.
Давньоруська ранньофеодальна держава виникла у 882 році. Завершення тривалого процесу формування державності збіглося з варязьким і хазарським вторгненням.
Давньоруська ранньофеодальна держава мала ряд характерних особливостей. Суб'єктом влади був весь князівський рід Рюриковичів - колективно-родове братерство князів. Спочатку кожен член роду одержував пр співволодіння і, відповідно, свою територію. Васальні відносини між князями були відсуті спочатку. Васалітет, поряд з родовим сюзеренітетом, починав і розвиватися тільки з другої половини XI століття, з розширеннямземлеволодіння бояр і молодших дружинників. (2)
Особливою була також доля племінних князівств і їхніх князів. Якщо в договорі Олега з греками 911 рр, відзначались під його патронатом "світлі і великі князі " то через кілька десятиліть (944 рік) вони згадуються вже як "всякое княжье", а в договорі 971 року взагалі відсутні. Територіальний поділ по князівствах скасовується. В ході адміністративної реформи сильними адміністративними одиницями стають погости, волості, міста. Племінна адміністрація зникає. На адміністративні посади призначаються дружинники, а в
Loading...

 
 

Цікаве