WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → «Руська правда» - збірник норм давньоруського права - Курсова робота

«Руська правда» - збірник норм давньоруського права - Курсова робота

Археографічний був знайдений Археографічною комісією.
Усі списки Руської Правди залежно від їх змісту діляться на три редакції: Коротка Правда, Поширена Правда і Скорочена Правда (Ск. Пр.). Ці редакції створювалися у різні часи, і тому відбивають соціально-економічні та політичні відносини ранньофеодальної держави у динаміці. У копіях списки Руської Правди не поділені на пронумеровані статті (лише деякі з них мають назви охоронних частин документа); пізніше у науковій і навчальній літературі такий поділ був здійснений.
Давньою редакцією Руської Правди є її Коротка редакція, яка відображає соціально-економічні відносини, державну організацію і руське право періоду становлення феодального ладу. Її текстологічний аналіз дозволяє відновити фрагменти давньоруського права. Кр. Пр. поділяється на кілька частин: Правду Ярослава (статті 1-18), Правду Ярославичів (статті 19-41), Покон вірний (ст.42), Урок мостників (ст. 43). Часом появи Правди Ярослава вважають 10-30-ті pp. XI ст., а Правди Ярославичів - 50-60-ті pp. XI ст. Виникнення Кр. Пр. як єдиного збірника дослідники відносять до кінця XI або до початку XII ст.
Створення Поширеної редакції Правди пов'язується з князюванням Володимира Мономаха або його сина Мстислава. Пр. Пр. чітко поділяється на дві частини: "Суд Ярославль Володимиричь" (статті 1-52) і "Устав Володимирь Всеволодовича" (статті 53-121). Джерелами її були Кр. Пр. і статут Володимира Мономаха (про стягнення процентів і про закупи).
Третя редакція Руської Правди - Скорочена - з'явилася у другій половині XII ст. Більшість дослідників розглядають її як переробку одного із списків Пр. Пр., зумовлену потребами уже централізованої Руської держави, і датують час її складання - XV ст.
Руська Правда - найважливіша пам'ятка феодального права. Її норми закріпляли привілейоване становище феодалів та їхнього оточення, посилено захищали життя пануючого класу. Підтвердження цьому - статті про відповідальність за убивство, нанесення образи, про право на спадщину та ін. Окремі частини Руської Правди виникли в найбільш складні моменти історії Київської Русі, коли в країні загострялась класова боротьба, виливаючись у народний рух. Тому за змістом Руської Правди можна простежити, як феодальні відносини визначали характер і форми класової боротьби, а класова боротьба впливала на зобміну державного устрою і еволюцію права.
Руська Правда виникла на місцевому грунті і була результатом розвитку юридичної думки в Київській Русі. Було б помилковим вважати давньоруське право збіркою норм інших держав. У той же час Русь знаходилася в оточенні інших держав і народів, що так чи інакше впливали на неї і на яких впливала вона. Є підстави вважати, що норми Руської Правди відбилися на розвитку права західних слов'ян. Руська Правда мала величезний вплив і на становлення більш пізніших пам'яток права північно-східних слов'ян, таких як, наприклад, Псковська судова грамота, Судебник 1497 p.. Судебник 1550 p. і навіть деяких статей Соборного уложения 1649 p.
Цивільне право в Російській Правді описано достатньо чітко і докладно для свого часу.Право власності відрізняється своєю розвиненістю .Система зобов'язань достатньо проста. Спадкове право висловлено досить детально і знає всі види спадкоємства. Сімейне право будувалося на основі церковних норм, тому законодавець активно використовував церковні норми і заповіді.
Руська Правда, у всіх її редакціях і списках, є пам'ятником величезного історичного значення. Впродовж декількох століть вона служила основним керівництвом при судовому розгляді. В тому або іншому вигляді Руська Правда увійшла до складу абопослужила одним з джерел пізніших судних грамот: Судної грамоти Пскова, Двінськой статутної грамоти 1550 року, навіть деякої статі Соборного Укладення 1649 року. Довге вживання Руської Правди в судових справах пояснює нам появу таких видів просторової редакції Руської Правди, які піддавалися переробкам і доповненням ще в XIV і XVI вік.
Київська Русь - це колиска трьох братських народностей: росіян, білорусів і українців. Хоча Руська Правда і княжі церковні статути виникли в столиці Руської держави, в Києві, їх не можна вважати тільки пам'ятниками Київської землі. Руська
Правда не тільки узагальнила розвиток права всієї Руської держави з IX століття, але і вплинула на розвиток правових норм інших російських земель в період розпаду Київської держави. У численних працях Руська Правда розглядалася в самих різних аспектах: юридичному, історичному, лінгвістичному.
Знання історії права своєї країни допомагає зрозуміти як історичні події, що відбувалися в країні, так і витоки сучасного права. Проте не можна забувати, що в законі встановлювалася лише належна поведінка людей. Часом норми, закріплені в законі, і їх реальне втілення на практиці були вельми різними. Проте, зпівставлення одного закону з іншим і з іншими історичними джерелами, та і сам аналіз того або іншого закону, дозволяють з високою мірою достовірності відновити істинну картину суспільства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Багалій Д. Нарис історії України. - К., 1994.
2. Бойко О.Д. Історія України. - К.: Академія, 1999.
3. Бочарников Д.М. Грушевський про історію створення та кримінальне право "Руської Правди" // Право України. - 1996. - №11. - 65-69.
4. Будзилович І. Деякі особливості розвитку державності, права і функцій церкви у Київській Русі // Право України. - 1999. - №1. - С. 127-132.
5. Версток В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронолог. Довідник. - К.: Наукова думка, 1995.
6. Грабовський С., Ставрояві С., Шюгар Л. Нарис з історії українського державотворення. - К., 1996.
7. Грушевський М. Історія України. - К.: Либідь, І991.
8. Донцов Д. Історія розвитку української державної ідеї. - К., 1991.
9. Історія держави і права України. Частина 2: У двох частинах / А. Й. Рогожин, М. М. Страхов, В. Д. Гончаренко та ін.; За ред. А. Й. Рогожина. - К., 1996.
10. Історія України / В. Ф. Верстюк, О. В. Гарань, О. І. Гуртій та ін.; Під ред. В. А. Смолія. - К.: Альтернатива., 1997.
11. Історія держави і права України: У 2-х т. / За ред. В. Я. Талія, А. Й. Рогожина. - Том 1. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2000.
12. Зайцев Ю. Історія України. - Львів: Світ, 1998.
13. Єфименко О. Історія України та її народу. - К., 1994.
14. Лановик Б.Д., Матейко Р.М. Історія України. - К.: Знання, 1999.
15. Коваль М.В., Кульчицький С.В., Курносов Ю.О. Історія України. - К.: Райдуга, 1992.
16. Крип'якевич І. Історія України. - Львів, 1992.
17. Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.Й. Історія держави і права України. - Львів, 1996.
18. Кушинська А. Елементи звичаєвого права в "Руській Правді" // Історія України. - жовтень 1999. -С. 5-6.
19. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності. - Львів, 1995.
20. Рибалка І.К. Історія України. Ч.2. -X.: Основа, 1997.
21. Руська Правда // Журнал "Хроніка 2000". - 1998. - №27-28. - С. 41.
22. Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української конституції. - К., 1993.
23. Смолій В.А. Історія України. - К.: Альтернатива, 1997.
24. Субтельний О. Україна історія. 3-те вид. - К.: Либідь. 1993.
25. Шевчук В.П., Тараяенко М.Г. Історія української державності. - К., 1999.
Loading...

 
 

Цікаве