WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → «Руська правда» - збірник норм давньоруського права - Курсова робота

«Руська правда» - збірник норм давньоруського права - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
з історії держави і права
"РУСЬКА ПРАВДА" - збірник норм давньоруського права
Зміст:
Вступ……………………………………………………………………………………..1
Розділ І : "РУСЬКА ПРАВДА" - збірник норм давньоруського права……………..3
Розділ ІІ :Цивільне право за "Руською правдою"……………………………………6
2.1. Статут Володимира й Устав Ярослава Мудрого…………………………….…..10
2.2. Право власності…………………………………………………………………….13
2.3. Зобов'язальне право………………………………………………………………..17
2.4. Договір обміну,купівлі-продажу,позикі………………………………………….18
2.5.Закупництво. …………………………………………………………………….….21
РОЗДІЛ ІІІ : Спадкове та сімейне справо…………………………………………… 24
Висновок…………………………………………………………………………………34
Список використаних джерел…………………………………………………………..38
?
Вступ:
Актуальність теми дослідження полягає у детальному вивченні цивільного права за "Руською Правдою". Руська Правда - справжній пам'ятник права в історії російської та української культури, а в оточенні інших законодавчих пам'ятників, вона представляється зрозуміліше, ясніше і величніше. Знання історії права своєї країни допомагає зрозуміти як історичні події, що відбувалися в країні, так і витоки сучасного права. Проте не можна забувати, що в законі встановлювалася лише належна поведінка людей. Часом норми, закріплені в законі, і їх реальне втілення на практиці були вельми різними. Проте, зіставлення одного закону з іншим , з історичними джерелами, та і сам аналіз того або іншого закону, дозволяють з високою мірою достовірності відновити істинну картину суспільства. "Руська Правда" є офіційним актом княжого права. В самому її тексті містяться посилання на князів, що приймали або змінювали закон (Ярослав Мудрий, Ярославичи, Володимир Мономах)."Руська Правда"- пам'ятник феодального права. Вона всесторонньо захищає інтереси пануючого класу і відверто проголошує безправ'я скованих трудівників - холопів, челяді.Цивільне право в "Руській Правді "описане достатньо чітко і докладно для свого часу.
Теоретичною основою дослідження були теоретичні роботи вітчизняних і зарубіжних вчених: Карамзина, Мейера, Ясинського, Яковкіна та інших.
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є детальне вивчення цивільного права за "Руською Правдою".
Ця мета конкретизована у комплексі науково-дослідницьких завдань.До них належать:
- розкрити принципи розподілу влади тих часів;
- з*ясувати основні закони та їх особливості "Руської Правди" ;
Об*єктом дослідження є кодекс законів "Руська Правда" .
Предметом дослідження є цивільне право в "Руській Правді ".
Методологічною основою дослідження: цивільного права в "Руській Правді"стало комплексне поєднання загальнонаукових і спеціальних дисциплін.
Системний метод застосовувався ,зокрема, в аналізі понять "права людини","цивільного права ","феодальний лад " і полягав у залученні категоріального апарату теорії систем держави і права . На підставі методу прогнозування формулювалися висновки щодо побуду та прав громадянина в феодальні часи згідно цивільного права в "Руській Правді ".
Структура та обсяг роботи. Відповідно до мети, завдань, об*єкта й предмета дослідження курсова робота склаається зі вступу, трьох розділів, висновку, та переліка використаних джерел з декількох найменувань.
Розділ І: "РУСЬКА ПРАВДА" - збірник норм давньоруського права.
"РУСЬКА ПРАВДА" - збірники норм давньоруського права, складені переважно в 11-12 ст.; найважливіше джерело для вивчення суспільних відносин, історії та правової системи Київської Русі. Питання про її походження, а також час складання найдавнішої частини "Р.п." є спірним. Деякі автори відносять його навіть до 7 ст. Однак більшість дослідників пов'язують "Найдавнішу правду" з ім'ям Ярослава Мудрого. Дискусійним залишається питання про місце видання цієї частини "Р.п.". У літописі вказується Новгород, але багато дослідників називають Київ. Початковий текст "Р.п." до нас не дійшов. Однак відомо, що сини Ярослава в другій пол. 11 ст. істотно доповнили та зобмінули його, створивши т.зв. "Правду Ярославичів".
Сьогодні відомо 106 списків "Р.п.", складених у 13-17 ст., що їх прийнято поділяти на три редакції - Коротку, Розширену та Скорочену. Кожна з редакцій відображає певні етапи розвитку суспільних відносин у Київській державі. Коротка редакція "Руської правди" (43 статті) є найдавнішою (11 ст.). Вона складається з "Правди Ярослава" або "Найдавнішої правди" (ст. 1-18), "Правди Ярославичів" або "Статуту Ярославичів" (ст. 19-41), "Локону вірного" (ст. 42) та "Урока мостникам" (ст. 43). "Правду Ярослава" складено у 1030-х роках (за деякими дан. --- бл. 1016). Норми "Найдавнішої правди" відображають суспільні відносини ранньосередньовічного періоду. Зберігається, хоч із значним обмеженням, інститут кривавої помсти, предметом правового захисту є переважно життя, тілесна недоторканність і честь дружинної знаті, її військове спорядження і челядь, відсутні норми, спрямовані на захист феодального землеволодіння, "Правду Ярославичів" складено у 1050-60-х роках. Майже всі її норми спрямовано на захист князівського маєтку, земельної власності князя тощо. У ній чітко виражено специфіку середньовічного права як права-привілею. Так, за вбивство селянина чи холопа сплачувався штраф 5 гривень, за князівського дружинника - 80 гривень. Щодо складання Розширеної редакції "Р.п.", яка є пам'яткою розвинутого середньовіччя, серед дослідників немає єдиної думки.
Її створення відносять до часу князювання Володимира Мономаха або його сина Мстислава. Розширена редакція "Р.п." (121 ст.) включала перероблені та доповнені норми її Короткої редакції, всебічно відстоювала інтереси земельної аристократії, захищала її власність на землю, закріплювала безправ'я холопів, які перетворювалися на кріпаків, визнавала обмеження майнових та особистих прав різних категорій залежного населення. Скорочену редакцію "Р.п." більшість дослідників розглядає як найпізнішу, створену на основі Розширеної редакції у 15 (навіть 17) ст. Законодавство цього періоду мало досить розвинену систему цивільно-правових норм. У статтях "Р.п." говориться про встановлення права власності не тільки на землю та угіддя, але й на рухоме майно: коней, знаряддя виробництва та ін. Відомі такі види договорів: міна, купівля-продаж, позика, поклажа, особистий найм. Найповніше був урегульований договір позики, що було наслідком повстання київських низів у 1113 проти лихварів. Володимир Мономах, покликаний боярами, щоб внормувати ситуацію, вжив заходи щодо впорядкування відсотків з боргів, дещо обмеживши свавілля лихварів. Об'єктом позики були не лише гроші, але і хліб, мед. Багато уваги приділено кримінальному праву. За "Р.п." поняття злочину трактувалось як "обида", незалежно від того, чи це нанесення матеріальної, фізичної або моральної шкоди. Суб'єктами злочину могла бути будь-яка людина, крім холопа. За дії холопа відповідав його власник. Система покарань була досить проста ім'яка. Найбільш серйозними покараннями були потік і розграбування, коли майно злочинця підлягало конфіскації, а винний виганявся з общини або перетворювався на холопа. Найбільш поширеними були грошові покарання --- вира і продажа. Перша сплачувалася на користь князя за вбивство у розмірі від 5 до 80 гривень, друга --- за ін. злочини в розмірі від 3 до 12 гривень. Смертна кара не записана
Loading...

 
 

Цікаве