WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Встановлення державності України 1991 року - Реферат

Встановлення державності України 1991 року - Реферат

партіяматиме федеративну побудову. Проте результатом з'їзду, внаслідок розколу, стало проголошення двох партій - Соціал-де-мократичної партії України (СДПУ) та Об'єднаної соціал-демокра-тичної партії України (ОСДПУ).
У жовтні 1989 p. відбувся Всеукраїнський з'їзд екологічної асоціації "Зелений світ". Через кілька місяців розгорнула свою роботу ініціативна група по створенню "партії зелених" України. Установчий з'їзд партії працював 28-30 вересня 1990 p. Метою "зелених" є духовне й фізичне відродження українського народу, забезпечення йому права на життя в екологічно чистому середовищі.
Голосно заявила про себе Українська республіканська партія (УРП) на чолі з Л.Лук'яненком, відомим політв'язнем, народним депутатом України. Основи УРП заклала Українська Гельсінська спілка. Головною метою УРП є створення "Української Незалежної Соборної держави". Серед засобів, якими партія намагається досягти поставленої мети, є не тільки парламентські, а й позапарламентські - бойкотування рішень уряду, організація страйків та акцій громадської непокори.
У червні 1990 p. була створена Українська селянське- демократична партія (УСДП). В її програмних документах підкріслюється, що вона покликана організувати потужний механізм захисту соціально-політичних інтересів селянства, сприяти поглибленню прогресивних процесів відродження селянського господарства. УСДП виступає за побудову незалежної самостійної Української народної держави, де загальнолюдські цінності переважатимуть над класовими.
У квітні 1990 р. у Львові на базі Українського християнсько-де-мократичного фронту організовано Українську християнсько-демократичну партію (УХДП). її основна мета - проголошення утворення демократичної Української держави європейського взірця.
7 серпня 1990 p. заявив про себе ініціативний комітет зі створення Партії слов'янського відродження (ПСВ). Своєю найпершою метою партія проголосила досягнення повної державної незалежності України. Перспективна ж мета ПСВ - утворення міжнародної організації слов'янських держав, побудова "спільного слов'янського дому".
У жовтні 1991 p. відбувся установчий з'їзд Соціалістичної партії України (СПУ). З'їзд проголосив, що СПУ "сповідуватиме ідею побудови справедливого соціалістичного суспільства, в якому праця й талант людини будуть оцінкою і мірилом її добробуту та суспільного авторитету". СПУ виступає за національне відродження, за суверенну Україну, в економічній сфері - за пріоритет суспільних форм власності. Лідером СПУ став народний депутат України О. Мороз.
Поряд з цими партіями заявили про себе Українська христи-янстька партія жінок. Українська націонал-ліберальна партія, партія "Третя республіка" та ін.
У вересні 1990 р. в Києві відбувся установчий з'їзд Селянської спілки України. Ця самоврядовна, масова громадсько-політична організація об'єднує на добровільних засадах представників усіх верств селянства, працівників народної освіти, науки й культури, охорони здоров'я й побуту. Головною метою спілки є захист інтересів селянства, піднесення його добробуту, культурно-освітнього й духовного рівня, забезпечення пріоритетності соціального розвитку села. На базі спілки у січні 1992 p. була створена Селянська партія України.
Набували розвитку й робітничі організації: Всеукраїнське об'єднання солідарності трудящих (ВОСТ), Українське товариство робітників (УТР), Вільні профспілки трудящих, Регіональний союз страйкових комітетів Донбасу та ін.
Виникли організації й національних меншостей, які компактно проживають у республіці. Найбільш активно проявили себе Організація кримсько-татарського національного руху та Національний рух кримсько-татарського народу. Вони виступають за утворення в Криму національної автономії.
Самодіяльні угруповання, громадсько-політичні організації та рухи активно створювалися молоддю України. Перш за все слід відзначити Спілку незалежної української молоді. Українську студентську спілку, Студентське братство.
Зміни, що відбувалися в країні, основним змістом котрих була демократизація суспільного життя, зокрема розвиток гласності і політичного плюралізму, а також послаблення влади КПРС - стрижня адміністративно-командної системи управління, обумовили необхідність реформування державного апарату як в центрі, так і на місцях. Ця робота почала розгортатись перш за все на союзному рівні. Досить радикальним кроком у реформуванні держапарату було прийняття 15 березня 1990 p. Ill з'їздом народних депутатів СРСР постанови про обрання М.Горбачева Президентом СРСР. М.Горбачев став президентом країни, одержавши лише 59,2% від списочного складу з'їзду народних депутатів СРСР. Запровадження інституту президентства в країні було логічним втіленням у практику державного будівництва теорії розподілу влади, що передбачало функціонування трьох самостійних гілок влади, в тому числі й виконавчоїЗамітною подією в державно-правовому житті УРСР було прий-няття Верховною Радою республіки 27 жовтня 1989 p. Закону "Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР". У преамбулі цього Закону зазначалося, що зміни до Конституції УРСР вносяться з метою розвитку демократії, самоврядування народу, удосконалення виборчої системи, структури, діяльності Рад народних депутатів, органів правосуддя та відповідно до Закону СРСР "Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) СРСР". Прийняття Закону від 27 жовтня 1989 p. означало певне зрушення у бік розвитку представницької демократії в Україні. Це було пов'язано у першу чергу з демократизацією виборчої системи. Закон, зокрема, забезпечував перехід до реальної, а не тільки проголошеної альтернативності висування кандидатів у депутати. Істотні зміни було внесено в розділ 12 Конституції УРСР, що регламентував організацію і діяльність Верховної Ради республіки. Чіткіше визначалась компетенція Верховної Ради, предмети виключного відання цього вищого органу влади УРСР. Робота по удосконаленню держапарату України тривала й у 1991 р. Так, Законом від 21 травня 1991 p. були змінені і доповнені статті Конституції про структуру вищої виконавчої влади республіки. Посада голови Ради Міністрів замінялась посадою прем'єр-міністра, Рада Міністрів стала називатися Кабінетом Міністрів - урядом України - найвищим органом державного управління республіки. 13 травня 1991 p. був прийнятий Закон "Про перелік міністерств та інших центральних органів державного управління Української РСР". Значною подією стало запровадження в Україні поста Президента УРСР. З цього приводу Верховна Рада УРСР прийняла 5 липня 1991 p. такі закони: "Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін і доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР", "Про Президента Української РСР", "Про вибори Президента Української РСР". Вибори Президента України призначалися на 1 грудня 1991 p. Таким чином, запровадження поста Президента УРСР було новим кроком по створенню в республіці державного апарату, побудованого на принципах розподілу влади.
24
Loading...

 
 

Цікаве