WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Державність і право на західноукраїнських землях у міжвоєнний період - Контрольна робота

Державність і право на західноукраїнських землях у міжвоєнний період - Контрольна робота

боротися проти польського режиму, а також "уздоровити відносини внутрі нації, викликати в українському народові державотворчі зусилля" . Акції ОУН (терор, саботаж, підпали) стали приводом для масових репресій проти українців, викликали в 1935-1936 pp. судові процеси над членами ОУН.
У більш сприятливому становищі перебували українці Закарпаття.. В 1919 p. Закарпаття опинилося у складі Чехословацької Республіки, у 1928 p. стало Підкарпатським краєм, але без права на автономію. ^Празький уряд 11 жовтня 1938 p. після Мюнхенської змови нарешті надав автономію Карпатській Україні (Підкарпатській Русі) і дозволив їй створити перший автономний уряд, до якого увійшли А.Бродій, А.Волошин та ін.
Згідно з рішенням німецько-італійськото арбітражу у Відні від 2 листопада 1938 p. Карпатська Україна змушена була віддати значну частину своєї території з такими містами, як Ужгород та Мукачево, Угорщині. Після цього столицю Карпатської України перенесено до Хуста.
Навіть у таких важких умовах було зроблено ще один крок до незалежності; 22 листопада 1938 p. прийнято закон Чехословацької Республіки про конституцію Карпатської України. На цій основі автономний уряд розгорнув роботу з підготовки виборів до першого Сейму Карпатської України. На виборах, які відбулися 12 лютого 1939 p. Українське національне об'єднання отримало 92,4% голосів.
15 березня 1939 р. Сейм, до якого було обрано 32 посли, розпочав у Хусті свою роботу і проголосив незалежність Карпатської України, яка ставала республікою на чолі з президентом, вибраним Сеймом. Державною мовою Карпатської України визнавалась українська мова, барви державного прапору - синя і жовта. Президентом Карпатської України обрано Волошина.
Але ще 13 березня 1939 р. хортисти Угорщини за вказівкою Берліна направили в Прагу і Хуст ультиматум про окупацію всього Закарпаття нібито з метою "підтримання порядку". 14 березня відбувся перший напад угорських військ на територію Закарпатської України, а вслід за цим - її повна окупація.
За умовами Ризького договору заборонялось перебування на території Польщі антибільшовицьких організацій. Таким чином, Директорія і уряд Української Народної Республіки і всі їх організації втратили право на легальне існування в Польщі. Вони продовжували своє існування нелегально. Ця обставина мала велике значення, бо підкреслювала національну свідомість українців і їх прагнення мати свою державу.
2. Північна Буковина і Бессарабія
Перш ніж розпочати відкриту агресію проти Франції та Англії Гітлеру потрібно було забезпечити тил на сході. Тому він почав шукати порозуміння з Москвою, яке готовий був купити ціною західних українських і білоруських земель. Це йому вдалося, і 23 серпня 1939 p. був підписаний радянсько-німецький пакт про ненапад.
До пакту входив секретний протокол, в якому Гітлер і Сталін домовилися про розподіл Європи і відповідні сфери впливу та окупації. Так, Литва входила у сферу інтересів Німеччини, а Естонія, Латвія, Фінляндія були віднесені до сфери впливу СРСР. Відповідно до протоколу у випадку збройного німецько-польського конфлікту німецькі війська не повинні були просуватися далі рубежу рік Нарев, Вісла, Сян.
1 вересня 1939 p. фашистська Німеччина напала на Польщу, розв'язавши другу світову війну. За три тижні польська держава перестала існувати. 17 вересня 1939 p. згідно з таємною угодою Червона армія вступила в Східну Польщу і за 12 днів захопила Західну Волинь та Галичину. Але на цьому розподіл суверенної польської держави, а разом з тим і західноукраїнських земель не закінчився. Торгівля чужою територією продовжувалась. Сталіну стало відомо, що Гітлер планує перетворити Литву в протекторат і готується до вторгнення. Тому він запропонував Гітлеру частину Польщі взамін Литви, яка повинна була перейти у сферу впливу СРСР. На цій підставі новий радянсько-німецький договір "про дружбу і кордони" від 28 вересня 1939 p. "устійнив кордони між Німеччиною та СРСР вздовж Сяну та Бугу".
На території Західної Волині і Галичини, яка була зайнята Червоною армією, розгорнулась підготовка до виборів у Народні збори Західної України. 22 жовтня 1939 p. виборці, які голосували згідно з радянськими традиціями за наперед ухвалений список кандидатів, обрали 148 депутатів.
Народні збори Західної України, що відбулися 26-28 жовтня 1939 р. у Львові, проголосили встановлення радянської влади на всій території Західної України, а також звернулись з проханням до Верховної Ради СРСР і Верховної Ради УРСР про прийняття Західної України до складу СРСР і УРСР. Для передачі цього прохання було обрано повноважну комісію у складі 66 чоловік. Було також прийнято Декларацію про конфіскацію поміщицьких і монастирських земель, про націоналізацію банків і великої промисловості.
11 листопада 1939 p. Верховна Рада СРСР прийняла Закон про включення Західної України до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік із з'єднанням її з Українською Радянською Соціалістичною Республікою.
5 листопада 1939 p. Верховна Рада УРСР розглянула заяву повноважної комісії Народних зборів і вирішила "прийняти Західну Україну до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки і возз'єднати тим самим великий український народ в єдиній українській державі".
У секретному протоколі до пакту від 23 серпня 1939 p. Німеччина визнала зацікавленість СРСР у Бессарабії. 1 28 червня 1940 p. Червона армія переходить р. Дністер, а 30 червня виходить на новий кордон з Румунією. За порадою німецької сторони румунська армія відходила організовано, без бою. Так сталінський режим змусив Румунію зректись на користь СРСР Північної Буковини та Бессарабії.
2 серпня 1940 р. Верховна Рада СРСР задовольнила прохання представників Бессарабії та Північної Буковини про прийняття їх до складу СРСР. Було також схвалено закон про включення Північної Буковини і трьох повітів Бессарабії - Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського до УРСР.
Указом від 4 грудня 1939 р. Верховна Рада СРСР встановила новий адміністративний поділ Західної України і утворила 6 областей - Волинську, Рівненську, Львівську, Дрогобицьку, Станіславську. Тернопільську, які було поділено на райони. У 7 серпня 1940 р. у складі УРСР з Північної Буковини і основної частини Хотинського повіту Бессарабії було створено Чернівецьку область, а на основі Акерманського та Ізмаїльського повітів - Акерманську область, яка 3 грудня 1940 р. стала називатися Ізмаїльською.
Включення у 1939-1940 pp. споконвічних українських земель - Західної України, Північної Буковини і населених українцями трьох повітів Бессарабії до складу УРСР, без сумніву, було подією історичної ваги, оскільки вперше за багато століть українці з'єдналися в межах однієї державної структури. Нарешті ідею "злуки" було втілено в життя.
Чимало соціально-економічних заходів було проведено на за-хідноукраїнських землях.
Наприклад, в Західній Україні було проведено конфіскацію поміщицьких земель та експропріацію
Loading...

 
 

Цікаве