WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Право (1945 — середина 1950-х pp.) - Реферат

Право (1945 — середина 1950-х pp.) - Реферат

роботи. Держава відмовилася від трудових мобілізацій та трудової повинності.
Важливими джерелами робочої сили стали організований набір робітників за договорами господарських організацій з колгоспами та колгоспниками і державні трудові резерви. За Указом Верховної Ради СРСР від 19 червня 1947 p. збільшився контингент осіб, які призивалися для навчання у системі державних трудових резервів. Вперше до навчання в системі трудових резервів призивалися жінки.
Зберігав чинність Указ від 26 червня 1940 p., згідно з яким радянські трудівники все ще не мали права самовільно залишати роботу. Але у травні 1949 p. право переходу на іншу роботу за місцем проживання було надано вагітним жінкам та матерям, що мали дітей віком доодного року.
Радянські люди і в мирні дні працювали по-фронтовому. Перемога створила атмосферу загального піднесення, великої цілеспрямованості. Закон передбачав деякі матеріальні та моральні стимули до праці. У ряді виробництв уводився новий вид заохочування - виплата додаткової винагороди за вислугу років і бездоганну трудову діяльність. Сумлінна служба та вислуга у важливіших
галузях промисловості стали підставою для нагородження робітників орденами і медалями.
За постановою Ради Міністрів СРСР від 4 лютого 1947 p. поновилося укладання колективних договорів між адміністрацією підприємств і установ, з одного боку, та ФЗМК - з другого. Головний зміст цих договорів полягав у взаємних зобов'язаннях сторін по виконанню планів і поліпшенню матеріально-побутових умов працівників, їхнього культурного обслуговування.
Проте тоталітарний режим продовжував застосовувати примусову дармову працю ув'язнених у таборах, і чисельність таких в'язнів зростала.
Колгоспне право. В основі колгоспного права перебувала ідея, що сільгоспартіль - єдина правильна форма господарства для соціалістичного суспільства. Тому головна увага приділялася правовому регулюванню організації та діяльності цих артілей.
Відбудова колгоспів на звільненій від ворога території розпочалася ще в роки війни. Умовою цієї відбудови була допомога держави колгоспам УРСР сільськогосподарськими машинами, худобою, насінням, фуражем, а також допомога колгоспів інших районів країни, які не постраждали у війні. Відбудованим господарствам надавалися пільги по поставках сільгосппродуктів.
У західних областях уперше було здійснено земельну реформу, за якою безземельних і малоземельних селян наділяли землею та інвентарем. Заможні селяни обкладалися великими податками. Проте за короткий час (1947-1948 pp.) тут приступили до повсюдної організації сільгоспартілей. При цьому не вдалося уникнути порушень темпів колективізації та принципу добровільності.
Безпосередньо керівництво колективізацією покладалося на поли-відділи при МТС. У 1949-1950 pp. масова колективізація в західних областях УРСР завершилася, було утворено 4,6 тис. колгоспів та радгоспів замість 1,5 млн. одноосібних господарств,
У повоєнний період з'являється нова лінія "удосконалення" організації колгоспів - мається на увазі їх укрупнення. Влітку 1950 p. розпочався широкий рух за об'єднання дрібних колгоспів у великі.
Вже наприкінці 1950 р. в УРСР було 19295 колгоспів, тобто на 42% менше, ніж на початку того ж року.
Укрупнення штучно форсувалося. В основному воно завершилося у 1953 p. Але далеко не в усіх випадках вдалося створити багатогалузеві, високомеханізовані господарства, як планувалося, не завжди нові укрупнені колгоспи перевершували колишні. Нерідко рентабельні господарства були занапащені.
У пошуках виходу із такого становища удавалися до сумнівних рішень. 19 квітня 1948 p. з'явилася розгорнута постанова Ради Міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) про заходи щодо поліпшення організації, підвищення продуктивності та упорядкування оплати праці в колгоспах. Вона встановлювала основну форму артільної праці - бригаду. Досі нею була ланка. Бригада складалася з кількох ланок. За бригадою закріплювалися її постійний персональний склад, а також земельні ділянки, худоба, сільгоспмашини, будівлі на строк повної сівозміни. Усі ці заходи мали на меті підвищити відповідальність кожного члена бригади в цілому, сприяти зростанню продуктивності їх праці. Насправді ж йшлося про те, щоб пов'язати колгоспників системою кругової поруки.
Постанова лицемірно прагнула ліквідувати низькі норми оплати за трудодні, зрівнялівку в нараховуванні трудоднів, марне їх витрачання (наприклад, на утримання управлінського апарату).
В той же час зберігалися умови, які ускладнювали стан колгоспників, ставили їх в нерівне становище з іншими групами населення. Так, колгоспники, як і раніш, не мали паспортів, і це закріплювало їх за колгоспом, надавало їх праці у колгоспі примусового характеру. За свою нелегку працю вони не одержували еквівалентної винагороди. Низькі заготівельні та закупівельні ціни на продукцію колгоспів встановлювалися волюнтаристським шляхом, вони не покривали витрат на виробництво. 16 лютого 1952 p. Рада Міністрів СРСР встановила, що розподіл натуральних і грошових прибутків колгоспників слід провадити в останню чергу. Також не можна не згадати, що зберігали чинність норми про кримінальну відповідальність за невиконання обов'язкового мінімуму трудоднів, хоча надзвичайні обставини, що викликали цю норму до життя, давно минули. Ці явища сприяли збереженню налагодженої системи пограбування села. І при тому Сталін наполягав на підвищенні податків на селян ще на 40 млрд. крб. А це була сума, яку селяни ніколи не одержували за всю продукцію, яку вони віддавали державі.
Багато постанов партії та держави засуджували практику порушень колгоспної демократії як шкідливу для ленінізму, проте, ці порушення стали загальним правилом.
Залежність колгоспів від МТС істотно підривала їх самостійність й демократичні устої організації. Сталін був рішучим супротивником передавання машин колгоспам від МТС, так що значна частина допомоги держави колгоспам йшла через МТС. Лютневий (1947 p.) пленум ЦК КПРС поклав на райкоми партії всю повноту відповідальності за стан і розвиток колгоспів, вони мали глибше вдаватись в усі деталі колгоспного життя. Проте, а може саме внаслідок цього, на початку 50-х років розвиток сільського господарства затримався, намітилось відставання усіх його галузей. І однією з
Loading...

 
 

Цікаве