WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Право (1945 — середина 1950-х pp.) - Реферат

Право (1945 — середина 1950-х pp.) - Реферат

Право (1945 - середина 1950-х pp.)
У повоєнні роки право УРСР запроваджується на нових територіях у складі УРСР. Так, у зв'язку з ратифікацією 27 листопада 1945 р. договору між СРСР і Чехословаччиною про Закарпатську Україну та утворення внаслідок цього в її складі Закарпатської області Президія Верховної Ради України наказала запровадити з 25 січня 1946 р. на території Закарпатської області законодавство УРСР.
Український законодавець, виходячи з пріоритету союзного закону, дисципліновано діяв у межах своєї компетенції. Тому в багатьох нормативних актах, прийнятих Верховною Радою УРСР та її Президією, а також Радою Міністрів, обов'язково зазначався їхній зв'язок з відповідними нормативними актами СРСР.
Проте процес демократизації права відбувався надто повільно. Практика застосування законів була далекою від офіційних закликів до неухильного додержання норм права. Закони порушувалися, і часто це робили саме державні органи, службові особи, яких поставлено на сторожі закону.
Вищі органи партії все активніше втручалися в нормотворчий процес.
Цивільне право. Як і раніш, цивільне право в першу чергу спрямовувалось на розвиток та зміцнення права державної власності з метою її збереження і примноження. Характерно, що новий статут КПРС, прийнятий на з'їзді партії, спеціально передбачив необхідність зміцнення державної власності. Між іншим, цей факт свідчить про розширення процесу інтеграції партійних органів і державних структур, посилення праворегулюючої ролі вищих органів партії.
Як і раніш, важливим знаряддям збільшення об'єктів державної власності була націоналізація. Швидко та енергійно вона зап-роваджувалась в західних областях, Буковині та Закарпатті. Націо-налізовувались земля, банки, промислові та комунальні підприємства, великі домоволодіння.
Зрозуміло, націоналізація запроваджувалась за допомогою ад-міністративно-правового регулювання, але націоналізована власність ставала об'єктом цивільно-правового регулювання.
Інший засіб примноження соціалістичної власності влада вбачала в підвищенні ефективності виробництва. Тому цивільне право багато займалося регулюванням господарсько-договірних відносин між підприємствами, господарськими організаціями. В постанові Ради Міністрів СРСР від 26 квітня 1949 p. щодо'укладання господарських договорів засуджувалося ухилення керівників підприємств і установ від укладання таких договорів, підкреслювалася роль договору як виключно правильної форми відносин між господарськими організаціями. Міністерства, центральні установи та кооперативні центри СРСР, а також Рада Міністрів УРСР зобов'язувалися забезпечити укладання господарськими організаціями договорів на 1949 p.
Цивільно-правове регулювання займалося також "збереженням хлібних ресурсів країни". Одна з причин їх тяжкого стану - хибна, недбала і навіть злочинна організація зберігання та транспортування зерна. У 1946 p. було розроблено та затверджено цивільно-правові заходи, які поліпшували порядок здавання виробничниками зерна державі. Було засуджено і скасовано практику приймання зерна, який знаходився на полях і складах колгоспів та радгоспів, під розписки та видачу приймальних фіктивних квитанцій на хліб, ще не зданий державі. Передбачалися заходи щодо удосконалення організації перевезення, зберігання та охорони зерна на складах. Проте в умовах, коли селяни були позбавлені матеріальної заінтересованості в результатах своєї праці, розраховувати на серйозне збільшення виробництва сільгосппродукції було важко.
У повоєнні роки цивільне право не обходить своєю увагою й особисту власність. Так, встановлювалось правило, за яким не підлягали вилученню на покриття недоїмок громадян по податках та неподаткових платежах за жилий будинок, господарські будівлі, худоба, дитячі речі тощо.
Нестача житла, погані житлові умови тяжко відбивалися і на громадянах, і на державі. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 р. "Про право громадян на купівлю та будівництво індивідуальних жилих будинків" та постанова Ради Міністрів СРСР про порядок застосування цього Указу встановлювали єдність регулювання права громадян на жилий будинок. Відповідно до Конституції УРСР 1937 p. кожний громадянин міг купити чи побудувати для себе у місті або селі на праві особистої власності жилий будинок з кількістю кімнат не більше п'яти. Загальна гранична норма такої площі в спорудженому будинку визначалась в 60 кв. м. Якщо забудовник порушував норми, виконком міг зобов'язати його припинити будівництво й знести усе, що було збудовано.
У порядок купівлі-продажу будинків громадян були внесені деякі обмеження. Жилий будинок, що належав громадянину на праві особистої власності, міг стати об'єктом купівлі-продажу за умов, що внаслідок договору у покупця чи його дружини та неповнолітніх дітей буде не більше одного будинку.
Для цивільно-правового регулювання в УРСР велике значення мала грошова реформа, санкціонована постановою Ради Міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) від 14 грудня 1947 p. Реформа скасовувала карткову систему на продовольчі та промислові товари, а також комерційну торгівлю. Натомість уводилися відкрита торгівля, продаж товарів за єдиними державними цінами. Цей порядок удосконалював правове регулювання відносин купівлі-продажу, полегшував організацію державної торгівлі продовольчими та промисловими товарами, забезпечував розвиток цивільного обігу. Проте не слід забувати, що реформа в тій її частині, що змінювала грошову систему, була грабіжницькою. Внаслідок реформи роздріблені ціни були підвищені у середньому втричі. Але в тоталітарній державі тільки так, мабуть, і можна було домогтися зміцнення товарно-грошових відносин.
Проте у 1952 p. в ім'я ідеї стрибка в комунізм Сталін в "Економічних проблемах соціалізму в СРСР" поставив завдання переходу до прямого продуктообміну і відміни оплати за товари та послуги, обмеження, а "потім - й ліквідації товарно-грошових відносин.
Трудове право. На початку періоду, що розглядається, з правового регулювання трудових відносин усуваються обмеження, уведені у зв'язку з воєнним часом. Вже з 1 липня 1945 p. відновлюються чергові та додаткові відпустки, розпочинається видача грошової компенсації трудящим за відпустки, які не були використані у війну. Відмінялися щоденні понаднормові
Loading...

 
 

Цікаве