WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Недостатки закону про вибори народних депутатів України - Реферат

Недостатки закону про вибори народних депутатів України - Реферат

у кількості понад 150000 примірників, де вміщує-ться лише текст, погоджений з політичною партією, без вимоги публікації ві-домостей про кандидатів списку політичної партії (п.п.1, 3 Статті 33 Закону).
в) Якщо в одному випадку, в одномандатному виборчому окрузі, до ви-борчого бюлетеня вносяться повні відомості про кожного кандидата (п.4 Статті 40 Закону), то в іншому випадку, в багатомандатному загальнонаціональному окрузі, - такі відомості вносяться до виборчого бюлетеня лише щодо п'яти кан-дидатів з 225-ти, внесених до списка (п.3 Статті 40 Закону).
Таким чином, Закон встановлює принципово відмінні вимоги щодо ін-формування виборців про кандидатів у депутати для різного типу виборчих округів. Практична відсутність інформації про кандидатів у депутати в багато-мандатному виборчому окрузі у порівнянні з обов'язковим інформуванням про кандидатів у депутати в одномандатному виборчому окрузі є очевидним пору-шенням конституційного принципу рівного виборчого права (Статті 71, 76 Конституції України).
Закон встановлює нерівні можливості для кандидатів у одномандатних і багатомандатному загальнонаціональному виборчих округах у часі проведення передвиборної агітації. Якщо в одномандатних виборчих округах висування кандидатів починається за 90 днів до виборів і закінчується за 60 днів до дня виборів (Стаття 22 Закону), а реєстрація кандидатів закінчується за 45 днів до дня виборів (Стаття 24 Закону), то в багатомандатному - відповідно за 170, 120 і 100 днів до дня виборів (Статті 21 і 23 закону). Відповідно до цих термінів починається передвиборна агітація. Тобто, кандидати в багатомандатному за-гальнонаціональному виборчому окрузі мають можливості проводити передви-борну агітацію в 2-3 рази більше часу, ніж кандидати в одномандатному вибор-чому окрузі. Враховуючи, що, відповідно до п.3 Статті 20 Закону, одна особа може балотуватися одночасно в одному одномандатному і багатомандатному округах, різні кандидати, які балотуються в одному одномандатному виборчо-му окрузі мають завідомо і суттєво нерівні можливості у часі (тривалості) про-ведення передвиборної агітації в залежності від того, чи є вони одночасно кан-дидатами у багатомандатному загальнонаціональному виборчому окрузі. Це є очевидним порушенням конституційного принципу рівного виборчого права (Статті 71, 76 Конституції України).
ІІ. Закон не відповідає Конституції України (Статті 71, 76) в частині проведення виборів народних депутатів на основі "прямого виборчого права".
п.10 Статті 41 закону визначає, що голосування в багатомандатному за-гальнонаціональному виборчому окрузі здійснюється шляхом позначки у ви-борчому бюлетені, "яка засвідчує наміри виборця, у квадраті проти назви полі-тичної партії, виборчого блоку, за який він голосує". Тобто, Закон встанов-лює, що в багатомандатному виборчому окрузі голосування здійснюється не за конкретних кандидатів, а - за політичну партію, виборчий блок партій. Пря-мим результатом голосування є не обрання того чи іншого кандидата депута-том, а - лише визначення мандатів, що підлягають розподілу між списками пар-тій і блоків. Враховуючи, що:
- законом встановлений порядок отримання мандата депутата кандида-том у багатомандатному загальнонаціональному виборчому окрузі не внаслідок отримання ним певної кількості голосів виборців, а в результати складної сис-теми перерахунків і розподілу мандатів (Стаття 43 Закону), в якій визначаль-ними є не тільки і не стільки кількість голосів виборців, а подолання 4%-ного бар'єру голосів і, найголовніше, - місце в списку кандидатів (п.11 Стаття 43 За-кону).
- законом встановлено (Стаття 22 Закону), що "порядок розташування кандидатів у списку визначає політична партія, виборчий блок партій", тобто вирішальний вибір, який визначає отримання мандатів депутатів конкретними кандидатами з списку, здійснюють не виборці під час голосування, а - партія під час формування списку кандидатів,
- законом практично не передбачається інформування виборців про кон-кретних кандидатів у депутати в багатомандатному загальнонаціональному ви-борчому окрузі (Статті 24, 33, 40 Закону), - очевидним є те, що виборці у бага-томандатному загальнонаціональному виборчому окрузі не обирають безпосе-редньо народного депутата України. Їх вибір опосередковується. Посередни-ком між виборцями і конкретними кандидатами є політичні партії і виборчі блоки, які через різні виборчі механізми і процедури трансформують волевияв-лення виборців у наділення мандатами депутата конкретних кандидатів. Тобто, вибори у багатонаціональному виборчому окрузі не є прямими, безпосередні-ми, що прямо і очевидно порушує фундаментальний конституційний принцип прямого виборчого права (Статті 71, 76 Конституції України).
Відповідно до Статті 40 Закону до бюлетеня для голосування по багато-мандатному виборчому округу вносяться назви політичних партій з зазначен-ням прізвища та інших даних лише 5 (п'яти) кандидатів із внесеного списку. В той же час, відповідно до методики розподілу мандатів депутатів (Стаття 43 Закону) політична партія, виборчих блок можуть одержати не 5, а 50, 100, на-віть 150 і більше мандатів. Тобто, голоси виборців, які орієнтувалися лише на 5 кандидатів від партії, блоку партій, використовуються для наділення манда-тами десятків і, навіть, сотні інших кандидатів, які не зазначалися у виборчому бюлетені, про яких не знали виборці і за яких, зрештою, вони не віддавали своїх голосів.
Більше того, відповідно до п.13 Статті 43, при розподілі мандатів депута-тів у багатомандатному загальнонаціональному виборчому окрузі "пропускаю-ться кандидати, обрані в одномандатних виборчих округах", і дуже ймовірним при цьому є одержання депутатських мандатів у одномандатних виборчих округах саме тими 5-ма кандидатами, які зазначаються в бюлетені для голосу-вання від списку політичної партії, виборчого блоку партій. Тобто, "вибори" у багатомандатному загальнонаціональному виборчому окрузі виглядатимуть так: голови виборців подані за одних кандидатів, зазначених у бюлетені, а ман-дати розподілені серед зовсім інших кандидатів, жодного з яких виборці не знали і за жодного з яких не голосували, що очевидно порушує фундаменталь-ний конституційний принцип прямого виборчого права (Статті 71, 76 Консти-туції України).
В Законі відсутні процедури голосування виборців за конкретних канди-датів у депутати в багатомандатному загальнонаціональному виборчому окрузі (як це, наприклад має місце у виборах за пропорційною системою в інших кра-їнах). Виборець не має жодної можливості відати свою перевагу жодному з конкретних кандидатів, йому надана можливість висловлюватися голосуван-ням лише щодо списків кандидатів політичних партій, виборчих блоків партій. А,оскільки вибори є виборами народних депутатів України, а не вибором тих партій, блоків партій, які мають ділити мандати депутатів, то такі вибори, без-перечно, не є прямими, що очевидно порушує фундаментальний принцип пря-мого виборчого права (Статті 71, 76 Конституції України).
Відповідно до п.6 Статті 43 закону голоси виборців, подані за той чи ін-ший список кандидатів у депутати в багатомандатному загальнонаціональному виборчому окрузі, які не перевищують 4% від загальної кількості поданих го-лосів, не дають права на одержання депутатських мандатів кандидатам відпові-дного списку. А через
Loading...

 
 

Цікаве