WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Недостатки закону про вибори народних депутатів України - Реферат

Недостатки закону про вибори народних депутатів України - Реферат


Реферат на тему:
"Недостатки закону про вибори народних депутатів України"
Закон України "Про вибори народних депутатів України" прийнятий Верховною Радою України 24 вересня 1997 р. і відповідно до статті 55 цього Закону та Статті 94 Конституції України набирає чинності з дня опублікуван-ня. Цей Закон є неконституційним, оскільки він не відповідає Конституції України (Відомості Верховної Ради України (ВВР) 1996, № 30, ст. 141), зокре-ма таким її положенням:
Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Кон-ституцією, не є вичерпним. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняті нових законів або внесенні змін до чин-них законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Стаття 36. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єд-нання громадян чи обмежений у правах за належність або неналежність до по-літичних партій або громадських організацій.
Стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлінні державни-ми справами, у всеукраїнському та місцевому референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядуван-ня.
Стаття 71. Вибори до органів державної влади та органів місцевого са-моврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямо-го виборчого права шляхом таємного голосування.
Стаття 76. Конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п'ятдесят народних депутатів, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 4 роки.
1. Закон не відповідає Конституції України (Статті 71, 76) в частині про-ведення виборів народних депутатів України на основі "рівного виборчого права".
Закон встановлює нерівні можливості для громадян України щодо вису-нення кандидатом у багатомандатному загальнодержавному і одномандатному виборчих округах. Якщо при висуненні в одномандатному виборчому окрузі право громадянина України на висунення реалізується як через партії, блоки партій, так і шляхом самовисунення, то висунення в багатомандатному загаль-нодержавному окрузі можливе, відповідно до Статті 22 Закону, лише через партії, блоки партій. Механізм висунення незалежних кандидатів, поза партія-ми, блоками партій, самовисунення в багатомандатному загальнонаціонально-му окрузі відсутній. Тобто, висунення кандидатів у багатомандатному загаль-нонаціональному окрузі поставлено в залежність виключно від рішень партій. Це не тільки дискримінує абсолютну більшість громадян України, які не мають жодного відношення до партій, у реалізації їх конституційного права "віль-но... бути обраним до органів державної влади" (Стаття 38 Конституції Украї-ни), оскільки обумовлює її рішеннями партій, блоків партій, а й є фактичним порушенням конституційної заборони обмеження громадян у правах у зв'язку з незалежністю до партій (Стаття 36 Конституції України). Нерівноцінний, нері-вно доступний, неоднаковий порядок висунення кандидатів у багатомандатно-му загальнонаціональному і одномандатному виборчому округах, а також нері-вні права громадян України у зв'язку з їх відношенням до партій, блоків партій на висунення в багатомандатному загальнонаціональному виборчому є очевид-ним порушенням конституційного принципу рівного виборчого принципу рів-ного виборчого права (Статті 71, 76 Конституції України).
Закон встановлює нерівні можливості для громадян України в балоту-ванні в кількох виборчих округах. Один, відповідно до п.3 Статті 21 Закону, може балотуватися одночасно в двох округах - багатомандатному загальнодер-жавному і одномандатному, а інший - лише в одному, одномандатному. Адже якщо громадянина не висунуто в кандидати в депутати в списку партії, вибор-чого блоку, то він має можливості висунутися (шляхом, зокрема, самовисуван-ня) лише в одному одномандатному виборчому окрузі, оскільки не існує меха-нізму висунення до багатомандатного загальнонаціонального округу незалеж-них кандидатів, поза партіями, самовисунення. Одночасне балотування одних кандидатів лише в одному виборчому окрузі (без можливості балотуватися в двох), а інших - одночасно в двох виборчих округах (тобто, з "підстраховкою") є очевидним порушенням конституційного принципу рівного виборчого права (Статті 71, 76 Конституції України).
Закон встановлює нерівне право для громадян україни бути обраним у межах одного списку кандидатів від партії, виборчого блоку. При однаковій кількості голосів виборців за цей список кандидатів в цілому - щодо, по суті, кожного кандидата в списку (без жодного диференціювання або адресування цих голосів), - кандидати, які займають різні місця в порядку розташування кандидатів у списку політичної партії, виборчого блоку партій, мають різні мо-жливості одержання мандата до встановленого Статтею 43 Закону порядку по-рушення конституційного принципу рівного виборчого права (Статті 71, 76 Конституції України) стає очевидним, коли порівняти "рівність" прав на об-рання депутатом у багатомандатному загальнонаціональному виборчому окрузі кандидатів, які розташовані під № 1 і № 225 одного партійного списку.
Закон встановлює нерівні права для громадян україни щодо врахування їхнього волевиявлення при розподілі мандатів у багатомандатному загальнона-ціональному виборчому окрузі. Встановлено п.6 Статті 43 Закону 4% - на ме-жа для участі списків кандидатів партій, блоків партій у розподілі мандатів фа-ктично поділяє голоси виборців, віддані за той чи інший список, на дві катего-рії з нерівним способом їх врахування. Одні голоси (що склали більше 4% го-лосів за список від загальної кількості голосів) враховуються і дають підстави для одержання пропорційної кількості мандатів, а інші голоси (менше 4% голо-сів за список від загальної кількості голосів) не тільки не дають права на одер-жання пропорційної кількості мандатів, а більше того, фактично використову-ються (через механізм перерозподілу мандатів, встановлений п.п.10-12 Статті 43 Закону) для розподілу мандатів між списками кандидатів, які ці голоси не отримували. Тобто, будь-який процентний бар'єр для врахування голосів ви-борців і механізми перерозподілу "залишкових" мандатів є очевидним пору-шенням конституційного принципу рівного виборчого права (Статті 71, 76 Конституції України).
Закон встановлює нерівні можливості для громадян України як вибор-ців щодо одержання інформації про кандидатів у депутати в одномандатних і багатомандатному загальнонаціональному виборчих округах.
а) Якщо в одному випадку, в одномандатному виборчому окрузі, окруж-на виборча комісія публікує повні відомості про зареєстрованих кандидатів (п.6 Стаття 25 Закону), то в іншому випадку, в багатомандатному загальнонаці-ональному окрузі, - Центральна виборча комісія публікує лише "список канди-датів у депутати" (п.4 Статті 24 Закону).
б) Якщо в одному випадку, в одномандатному виборчому окрузі, окруж-на виборча комісія виготовлює за рахунок коштів Державного бюджета вибор-чий плакат у кількості2000 примірників, де крім передвиборної програми обо-в'язково вміщується на 2 сторінках автобіографія кандидата (п.п.1-3 Статті 34 Закону), то в іншому випадку, в багатомандатному загальнонаціональному окрузі, - Центральна виборча комісія виготовлює за рахунок коштів Державно-го бюджета виборчий плакат
Loading...

 
 

Цікаве