WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Норми права в системі нормативного регулювання - Реферат

Норми права в системі нормативного регулювання - Реферат

реальних процесах виховання і поводження людей; виявлення співвідношення і ролі соціальних норм і нормативів (економічних і соціальних), аналіз зростання ролі людини як суб'єкта й об'єкта управлінських, регуляційних, виховних процесів. Усе це вимагає подальшого спеціального дослідження проблем діалектики соціальних норм, волі і відповідальності людини, прав і обов'язків особистості.
Особливе місце у формуванні духовного світу особистості, його усвідомлення і культури, активної життєвої позиції належить праву і моралі, що є найважливішими соціальними регуляторами, включеними в систему суспільних відносин, що цілеспрямовано впливають на їхній розвиток і удосконалювання і тим самим на перетворення свідомості особистості.
У суспільстві ці зв'язки об'єктивуються у важливій закономірності - зростанні морального потенціалу загальнонародного права, етичних основ законності. Право і законність - це явища не тільки політико-юридичні, але соціально-етичні. Правове життя суспільства не може розвиватися поза моральними категоріями, гуманізму і соціальної справедливості, совісті і честі, добра і людського достоїнства, волі і відповідальності.
Співвідношення права і моралі - це не однобічний процес вплив моралі на право, це той зв'язок, що взаємно збагачує і розвиває правові і моральні відносини. Право впливає на моральне формування особистості, формування дисциплінованості й організованості, поваги до політичних і правових інститутів.
Тісна взаємодія права і моралі визначає необхідність посилення зв'язку правового й ідейно-морального виховання особистості. Тільки такий зв'язок може формувати стійкіправові переконання, сприяти підвищенню моральної зрілості особистості.
Особливе місце у формуванні духовного світу особистості, його усвідомлення і культури, активної життєвої позиції належить праву і моралі, що є найважливішими соціальними регуляторами, включеними в систему суспільних відносин, що цілеспрямовано впливають на їхній розвиток і удосконалювання і тим самим на перетворення свідомості особистості.
У суспільстві ці зв'язки об'єктивуються у важливій закономірності - зростанні морального потенціалу загальнонародного права, етичних основ законності. Право і законність - це явища не тільки політико-юридичні, але соціально-етичні. Правове життя суспільства не може розвиватися поза моральними категоріями, гуманізму і соціальної справедливості, совісті і честі, добра і людського достоїнства, волі і відповідальності.
Співвідношення права і моралі - це не однобічний процес вплив моралі на право, це той зв'язок, що взаємно збагачує і розвиває правові і моральні відносини. Право впливає на моральне формування особистості, формування дисциплінованості й організованості, поваги до політичних і правових інститутів.
Тісна взаємодія права і моралі визначає необхідність посилення зв'язку правового й ідейно-морального виховання особистості. Тільки такий зв'язок може формувати стійкі правові переконання, сприяти підвищенню моральної зрілості особистості.
Кожна правова норма визначає правило поведінки і нерозривного зв'язку з умовами його реалізації і примусового заходів до дотримання; зв'язок цих визначень (елементів, атрибутів) правової норми утворить її структуру : "інакше ". Структура правової норми є застосуванням до кожної з них загального правила, що може бути виражене в такий спосіб : "знаходячись на території держави (чи будучи громадянином держави), необхідно дотримувати закони цієї держави; у противному випадку держава застосує до порушника правових норм примусового заходу ". Конкретизація цього положення стосовно до окремих норм дає можливість визначити: хто і, при яких умовах повинний випливати нормі, що саме потрібно зробити для її реалізації, якими примусовими заходами, вона охороняється від порушень.
У структурі правової норми розрізняються : гіпотеза (визначення кола осіб, якою адресована норма, а також обставин, при яких вона реалізується), диспозиція ( саме правило поведінки, виражене як визначення обов'язків і прав сторін правовідносини), санкція ( покарання на примусові заходи за порушення диспозиції). Структура правової норми існує як нерозривний зв'язок правила поведінки ( диспозиція ) з умовами і межами його застосування (гіпотеза) і способами охорони від порушень (санкція). У структурі правової норми виражені специфічні якості права, що відрізняють його від інших соціальних регуляторів. Гіпотеза визначає можливі, типові, у випадку суперечки доказові обставини, при яких реалізується норма; гіпотеза і диспозиція адресовані розуму і волі учасни-ків суспільних відносин, розраховані на ситуацію, коли можливий вибір різних варіантів поводження і визначають (у диспозиції) той варіант, що відповідає вираженої в праві державній волі. Нарешті, санкція повинна виражати здатність держави примушувати до дотримання норми , припиняти її порушення, відновлювати порушене право.
Структура правової норми ґрунтується на взаємозв'язку, системності правових норм. Системність є істотною якістю права : правові норми нерозривно зв'язані між собою ; у визначених аспектах виступає як диспозиції, що мають свої гіпотези і санкції, в інші - як елементи чи гіпотез санкцій інших норм.
Якщо соціальна норма - правило, вимога, а тим більше, якщо вона - цілісний зразок поводження, то виконання цього правила, а тим більше цього зразка поводження є ні чим іншим, як коштом для досягнення визначеної мети. Тому ми схильні бачити відносну специфіку цінності - мети в її цілеспрямованості, а відносну специфіку соціальної норми - у вираженні коштів для реалізації цієї цілеспрямованості.
Таким чином, з всього сказаного можна зробити висновок, що, аналізуючи право як суспільний інститут, дослідники неуклінно стикаються не з окремою, монолітною і самодостатньою системою. Право - це розділене поняття, так би мовити, формула, що означає не що інше, як чітко структуровану систему юридичних норм, і створену для вірного визначення співвідношення цієї системи з іншими соціальними явищами. Юридичні норми забезпечують гарантоване виконання життєво необхідних правил, без яких функціонування суспільства і держави було б неможливим. Такі правила є тим мінімумом, який призваний зберігати стабільність політичної і правової системи кожної держави. Оскільки така база вже створена, решта сфери суспільних відносин можуть знаходитись в межах компетенції інших соціальних норм.
Loading...

 
 

Цікаве