WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Норми права в системі нормативного регулювання - Реферат

Норми права в системі нормативного регулювання - Реферат

інформація навіть самих людських властивостей у цьому процесі взаємодії має універсальний характер для буття і свідомості".
Але для кожного суспільства процес соціальної взаємодії зв'язаний з обміном, кожному суспільству належить свійхарактер обміну, що об'єктивується в стійких, повторюваних формах і суспільних зв'язках.
Об'єктивний характер соціальної взаємодії людей, зв'язаного з обміном діяльністю, не означає, що воно знаходиться поза сферою свідомості. Соціальна діяльність людей невіддільна від їхньої свідомості, що, відображаючи об'єктивні процеси суспільного розвитку, є передумовою і регулятором людської діяльності. Регулятивна роль свідомості виявляється в його впливі на діяльність людей і тим самим на всю систему суспільних відносин, що виступає як результат соціальної діяльності.
Діючи свідомо, люди разом з тим не вільні у виборі характеру діяльності. Вони повинні вважатися з об'єктивною дійсністю, з вихідними передумовами людського існування. Ставлячи перед собою визначені цілі, люди не можуть не враховувати тієї об'єктивної детермінації, що з'являється перед ними як суспільна необхідність.
Соціальна діяльність і суспільні відносини опосередковані свідомістю і тому виступають як вторинне, похідне від матеріальних умов життя суспільства, від буття. Але ця характеристика коректна тільки в рамках основного гносеологічного питання, що розкриває первинність буття і вторинність явищ, зв'язаних зі свідомістю.
У системі суспільних відносин варто виділяти виробничі, економічні відносини, що складаються об'єктивно, не залежно від свідомості людей. Але незалежність цих відносин від свідомості людей аж ніяк не означає, що вони розвиваються крім свідомості і волі людей. Ця незалежність означає лише те, що кінцевий результат таких відносин є, як правило, іншим, чим той, котрий переслідували індивіди у своїй конкретній предметній діяльності. Діяльність, поводження людей у виробництві "виходять від свідомої волі й особою мети індивідів, проте сукупна цілісність цього процесу виступає як деякий об'єктивний зв'язок, що виникає стихійно: хоча вона і виникає від взаємодії свідомих індивідів, але вона не укладена в їхній свідомості й у цілому їм не підлегла". Як видно з даного положення, об'єктивний зв'язок індивідів у процесі виробництва також породжений їхньою діяльністю. Тому "не можна розглядати виробничі відносини незалежними від виробничої діяльності людей, тому що вони не мають окремість свого буття, будучи елементом соціальної діяльності як способу існування соціальних систем об'єктів". Звідси випливає, що вся система суспільних відносин, у тому числі і відносини виробничі, є результатом діяльності індивідів, наділених свідомістю і волею, що переслідують свої мети.
Соціальна взаємодія людей об'єктивно виявляється в повторюваних актах виробництва, скасування, розподіл, у потребі упорядкувати різноманітні суспільні зв'язки і відносини. Така потреба дозволяє одночасно з виникненням праці й обміну на самих ранніх етапах розвитку суспільства. "На відомої, дуже ранньої стадії розвитку суспільства виникає потреба охопити загальним правилом повторювані щодня акти виробництва, щоб окрема людина підкорялася загальним правилам виробництва й обміну".
Повторюваність явищ і подій виявляє внутрішню закономірність їхнього розвитку. Однієї з форм вираження їхніх закономірностей є нормативність явища, процесів, зв'язків, що виражає об'єктивно необхідні способи взаємодії явищ і подій як результат предметної практичної діяльності людей.
Повторюваність суспільних явищ лежить і в основі закономірності соціальної діяльності людей, визначаючи об'єктивно властиві цей діяльності властивості. Такою властивістю соціальної діяльності людей, їхніх суспільних відносин є нормативністю, що виступає як форми взаємодії людей, що емпірично складаються на основі історично визначеного способу виробництва і що здобувають відносну стабільність і стійкість.
Виникнення соціальних норм і їхній розвиток виражають тенденцію суспільства до самопідтримки, що виявляється в процесі обміну матеріальними і духовними благами. Об'єкти обміну виступають як ті цінності, що людина прагне одержати, освоїти, і тому обмінні відносини здобувають нормативно-коштовний характер, а повторювані і стійкі зв'язки, що виникають у процесі обміни діяльністю, благами матеріального і духовного характеру, стають звичними еталонами соціального поводження.
Об'єктивний характер соціальних норм визначається наступними обставинами:
а) соціальні норми виникають з об'єктивної потреби соціальних систем у саморегуляції, у підтримці стабільності і порядку;
б) норма виникає в процесі діяльності людей, об'єктивно обумовленої способом виробництва;
в) норма невіддільна від відносин обміну, характер яких також детермінований способом виробництва і розподілу;
г) матеріальні і духовні блага, що виступають об'єктом обмінних відносин, не довільні, а задані існуючими економічними і соціально-культурними умовами.
Таким чином, об'єктивні соціальні норми - це повторювані і стійкі соціальні зв'язки, що виникають у процесі соціальної діяльності людей по обміні матеріальними і духовними благами і що виражають потребою соціальних систем саморегуляції.
Для розуміння процесу виникнення, розвитку і функціону-вання правових норм і систем соціальної регуляції й істотне значення має з'ясування взаємозв'язку, співвідношення і взаємодії правових і інших соціальних норм.
Кожній історично сформованій системі соціальної регуляції властивої своєї мети і задачі, своя структура і компоненти, свої особливості в співвідношенні і взаємодії соціальних норм. При цьому взаємодії різних видів соціальних норм у загальному й у цілому вірно відображає нормативний аспект співвідношення і взаємодії різних форм суспільної свідомості, властивому даному суспільству на відповідному етапі його соціально-економічного, духовного і культурного розвитку.
У юридичній науці існують різні розуміння права (нормативне, соціальне, етичне), кожне з який має свої обґрунтування. Для правоза-стосування й інших форм реалізації права першорядне значення має поняття про право як про систему норм.
Що ж таке соціальна норма?
Узагалі слово "норма" прийшло в російську мову з латинської мови, де вживалося в двох змістах:
1. Накутник, схил, яким користалися при вимірах;
2. Керівничий початок, правило, зразок.
Надалі його зміст певним чином змінилося, збагатилося цілим поруч нових значеннєвих відтінків, і в сучасній російській мові "норма" вже означає не тільки "правило", "зразок", "керівне початок", але і "узаконене встановлення", "сформований порядок", а також "міра", "розмір чого-небудь", "визначена величина".
Норма права - свого роду
Loading...

 
 

Цікаве