WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Франція - Реферат

Франція - Реферат

участі іноземного капіталу в приватизації. В даний час система твердих ядер виявляється під тиском нових іноземних акціонерів, у ряді випадків потребуючого відмовлення компаній від участі в низькоефективній системі перехресного володіння капіталом фінансових і промислових груп.
У червні 1997 р після перемоги на парламентських виборах, новий уряд соціалістів на чолі з Л. Жоспеном продовжив стратегічний курс на приватизацію, ввівши в програму денаціоналізації три найбільших компанії "Франс Телекому ", "Ер Франс" і "Томсон". Разом з цим змінилася концепція приватизації:
1) відбулося відмовлення від універсальних для всіх компаній моделей роздержавлення, 2) держава бере на себе реструктуризацію приватизованого підприємства, його підготовку до виходу на ринок акціонерного капіталу, 3) зберігається високий ступінь контролю держави над приватизованими об'єктами.
2.1. Регулювання конкуренції
Принцип вільного визначення цін за правилами конкуренції офіційно закріплений у законі від 1 грудня 1986 р. Передбачається два випадки можливого регламентування: для видів діяльності в які цінова конкуренція обмежена законодавством або для монополій, а також як тимчасову міру у випадку розрегулювання ринку.
Контроль і санкції у відношенні практики картелів, демпінгу, дискримінації відносяться до області карної і
цивільної юрисдикції незалежного адміністративного органа, якому з 1987 р. були надані повні права в рішенні і санкціонуванні - Раді конкуренції.
Контроль над операціями по концентрації підприємств належить міністерським органам. Крім того, значчну роль грають наднаціональні органи захисту конкуренції, сформовані в рамках Європейського співтовариства.
Так, у рамках вступившого в силу у вересні 1990 р. Регламенту ЄС про контроль над концентрацією (злиттям або поглинанням) компаній передбачається обов'язкове попереднє повідомлення про об'єднання компаній із сукупним світовим оборотом у 5 млрд. ЕКЮ Комісії Європейського співтовариства (КЕС).
Одержавши повідомлення про майбутню угоду КЕС протягом місяця повинна винести одне з трьох рішень :
а) операція не підпадає під дію регламенту ЄС і повинна регулюватися національними органами;
б) операція відповідає принципам єдиного ринку і може бути зроблена без особливих формальностей;
в) операція викликає серйозні сумніви щодо її відповідності принципам вільної конкуренції на Єдиному внутрішньому ринку ЄС і вимагає додаткового вивчення, на яке приділяється чотири місяці.
Щорічно КЕС розглядає близько 1000 справ про порушення конкуренції і не менш 150 справ про злиття і придбання на ринку ЄС.
Особлива увага приділяється рівному доступові фірм на ринок державних закупівель. Так, 3 січня 1991 р. була створена міжміністерська комісія з контролю за ринками державних замовлень і суспільних робіт.
29 січня 1993 р. був прийнятий закон Сапена про регулювання ринку суспільних робіт. Закон розширив арсенал законодавчих заходів, спрямованих проти порушення правил при проходженні і висновку контрактів. Зокрема, у ньому передбачалося створення при міністерстві юстиції Франції Центральної служби по боротьбі з корупцією, комісій, що діють на рівні департаменту.
Закон передбачає обов'язкову участь у розгляді контрактів на суспільні роботи представників опозиції і Генеральної дирекції з питань конкуренції і споживання - DGCCRF.
2.2. Державне регулювання НТП та інновацій
Стратегічними напрямками наукової політики Франції, закладеної генералом ДЕ Голлем після другої світової війни, були забезпечення національної незалежності країни у військових і енергетичних областях, а також в області транспорту і космосу. Ця стратегія була орієнтована, насамперед , на великі державні підприємства і добре підготовлений інженерний корпус, здатний вирішувати поставлені задачі. Результатами її реалізації стали надзвуковий пасажирський літак "Конкорд", літаки сімейства "Аэробус", високошвидкісний залізничний транспорт, могутня аерокосмічна промисловість і атомна енергетика. При цьому на розробку ракети-носія "Аріан" або літака "Аэробус" Франція витратила в п'ять разів менше засобів, чим американці при створенні аналогічної продукції, що свідчить про високий рівень французьких учених. В даний час державна підтримка наукових досліджень націлена на розвиток високих технологій. Бюджетне фінансування наукових досліджень здійснюється через Національний комітет з науки. У 1999 році державні витрати на науку склали 2,3% ВВП. Одним з органів, що координують дії міністерств в області наукових досліджень і фінансування науки, є Міжміністерска рада. На ній розглядаються принципові питання науково-технічної політики, включаючи організаційну структуру проведення наукових досліджень. Слабким місцем Франції залишається низький рівень фінансування наукових досліджень приватним сектором. Одним із способів поліпшення даної ситуації французи бачать у припиненні дотацій досліджень на великих фірмах (до останнього часу 86% державної допомоги на наукові дослідження концентрувалися в руках шести промислових груп).
2.3. Регулювання перспектив розвитку економіки
Планування
Доцільність державного планування у Франції, як правило, обгрунтовується можливістю здійснення їм , з тим або іншим ступенем ефективності, трьох основних функцій:
- колективного процесу ідентифікації проблем, поставлених економічним і соціальним розвитком, пошуку і пропозиції конкретних рішень ;
- розробки системи правил, спрямованих на створення більш удосконаленого функціонування економіки і ринку;
- вироблення цілісної системи середньострокових задач і пріоритетів державної політики, що може бути записана в довгострокову перспективу.
Система державного планування за період свого існування перетерпіла досить істотну трансформацію. На першому етапі, головним чином у 1947-1953рр., планування мало на меті післявоєнне відновлення економіки. Вироблялося кількісне планування відновлення потужностей шести галузей - виробництва вугілля, електроенергії, сталі, цементу, а також промислового і сільськогосподарського машинобудування і транспорту. Також мова йшла про розподіл фондів, що надходять відповідно до плану Маршалла.
Потім планування утрачає свій галузевий характер і стає в більшому ступені макроекономічним. До початку 70-х років зв'язок між планом і бюджетом країни складається головним чином у розподілі інвестиційних кредитів держави на розвиток промислової інфраструктури.
Після початку нафтової кризи темпи економічного росту в країні стаютьневизначеними, і держава втрачає можливість довгострокового прогнозування інвестиційних витрат держави. Починаючи з 1976р., головним у плануванні стає принцип вибірковості. Виділяються пріоритетні напрямки, по яких держава зобов'язується не проводити бюджетних коректувань, поза залежністю від економічної коньюнктури.
Система вибіркового планування виявилася досить неповороткою - до середини 80-х років вона складалася з 12 пріоритетних програм, що включали у свою чергу 51 підпрограму, 191 заходи, розбитих на 492 більш дрібні заходи. Ці програми характеризувалися своєю різнорідністю і після приходу в 1986 р. правого уряду на чолі з Ж. Шираком від них відмовилися.
В даний час
Loading...

 
 

Цікаве