WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Поняття та форми державного устрою - Курсова робота

Поняття та форми державного устрою - Курсова робота

Україна є унітарною державою. Унітарна форма державного устрою для України є найбільш виправданою, оскільки вона відповідає її етнічному складу, історичному минулому, економічним і культурним реаліям,
За формою державного (політичного) режиму Україна є демократичною державою. Конституційний лад України ґрунтується на принципі пріоритету прав і свобод людини і громадянина. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Отже, державна влада в Україні здійснюється на демократичних засадах, що є конституційною гарантією демократичного режиму.
ВИСНОВКИ
Проаналізуємо деякі можливі варіанти форм пост тоталітарної держави їх особливості і перспективи.
Парламентська республіка, швидше за все, виявиться недієздатною. У парламенті, сформованому не на партійній, а на індивідуальній основі, навряд чи складеться стійка більшість і опозиція. Фракційна структура знаходиться в зародковому стані: політичні течії не устоялися, фракції нечисленні, кількість їхвелика, а персональний склад рухливий, внутріфракційна дисципліна відсутня, міжфракційні відносини нестабільні. У таких умовах неминучі постійні урядові кризи (якщо уряд взагалі удасться сформувати), часті зміни кабінету, а отже, і курсу. Суспільство може зовсім втратити керованість, а там недалеко і до реставрації тоталітаризму.
У президентській республіці уряд більш незалежний від парламенту, що роздирається протиріччями, а тому здатний до радикального реформування. Президентська республіка також відповідає традиціям посттоталітарних суспільств, але в цьому і криється її основна небезпека. У президента й уряду велика спокуса не витрачати час на пошуки компромісів з парламентом, а, перетворивши його в чисто декоративний орган, швидко проводити реформи. Але від посилення авторитарності рукою подати до нової диктатури. І все-таки при відсутності в суспільстві ясно виражених соціально-політичних інтересів і нормальної партійної системи президентська республіка здається більш кращою, якщо не єдино можливою, формою посттоталітарної держави. Необхідно лише, щоб виконавчим структурам не удалося цілком "підім'яти" інші гілки влади.
Серйозні потрясіння переживає пост тоталітарний національно-державний устрій. У багатонаціональних унітарних державах неминуче в перехідний період ослаблення центральної влади і міжрегіональних економічних зв'язків викликає самоізоляцію адміністративних одиниць: ігнорування місцевими керівниками законів і розпоряджень уряду, перехід у режим натурального господарства. Але в міру виникнення ринкових сполучних механізмів і посилення нових державних структур ці тенденції слабшають і державна єдність поступово відновлюється.
У багатонаціональних федераціях центробіжні процеси ускладнюються прагненнями націй до справжнього внутрішнього, а часто і зовнішнього, самовизначення. Виявляються придушуванні раніше силоміць різні (у тому числі територіальні) спори і протиріччя. Допомогти зберегти єдину державу здатна, як це ні парадоксально, плутанина в національно-державному устрої - використання різних політико-правових режимів для суб'єктів, що претендують на різний рівень самостійності: автономія, федеративні або навіть конфедеративні відносини. Тоді між усіма регіонами, що "самовизначаються", залишаються певні зв'язки, а головне - знижується небезпека військового вирішення конфліктів.
А в загальному основна ціль посттоталітарного національно - державного устрою колишніх федерацій - не зберегти державну єдність (це часто нереально), а уникнути крові при розпаді. Виникаючим новим національним державам треба приділяти особливу увагу забезпеченню прав національних меншостей і неухильно додержуватися принципів непорушності границь, нехай навіть проведених колишнім режимом украй невдало, випадково, а то і просто абсурдно (принаймні, доти, поки нові покоління не стануть сприймати територіальні проблеми менш болісно).
Політичний режим посттоталітаризму можна назвати демократією, що відбувається. Більшість західних демократичних конструкцій, відточуваних століттями, не можуть бути реалізовані відразу й у "чистому" вигляді. Їх приходиться адаптувати до посттоталітарних реалій. Процес адаптації - справа надзвичайно делікатна. Важливо, щоб необхідні модифікації не вихолостили демократичного змісту.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Алексеев С.С. Государство и право. М.: Юридическая литература, 1996.
2. Аристотель. Политика - М. БЕК 1991
3. Гавpилов H.И. Меpа госудаpственности демокpатического госудаpства.- К.: Hаук. думка, 1997.
4. Государство и право в развивающихся странах. Источники права. Сб.ст - М. 1985
5. Димитров Ю. Адміністративна юстиція - атрибут демократичної правової держави - Право України, 1996 р., №4
6. Еллинек Г. Общее учение о государстве - С.Пб. 1908
7. Коваленко А.И. Теория государства и права. М., 1994.
8. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. /отв. ред. Б.А. Страшун, т. 1-2 [Андреева Г.Н., Андреева И.А., Будагова А.Ш. и др.]; М.:БЕК, 1996
9. Котюк В.О. Основи деpжави і пpава: [Hавч. посібник для студентів юpид. вузів та фак.]/ [Відп.pед. Боpис І.Д.].- К.:ВEHТУРІ, 1995.
10. Основи держави і права: Hавч. посібник у запитаннях і відповідях для вступників до юpид. закладів/Спілка юристів України; С.Д.Гусаpєв, А.М.Колодій, Л.В.Кpавченко.- К.: Юpінфоpм, 1995.
11. Основы государства и права./Под редакцией проф. Кошарова В.В./- Х., 1994 .
12. Рябов С.Г. Політологічна теоpія деpжави: [Hавч. посібник для студентів гуманіт. фак. вищ. навч.закладів]/ [Ред. Hедашківський В.П.].- К.: ТАHДEМ, 1996.
13. Стpахов М.М. Істоpія деpжави і пpава стаpодавнього світу: Hавч. посібник/ Укp. деpж. юpид. акад.- Х., 1994.
14. Старилов Ю.Н. Институты государственной службы: содержание и структура. - Государство и право, 1996 г., №5
15. Теорія держави і права (под ред. В.В.Копейчикова). Київ: Юрінком. - 1997.
16. Теория государства и права./Под редакцией Алексеева С.С./.- М., 1985 .
17. Хропанюк В.Н. Теория государства и права - М. ЮНИТИ 1993
18. Четвернин В.А. Демократическое конституционное государство: введение в теорию. - М.,1993
19. Шаповал В. Вищі органи сучасної держави. -К.: Програма Л, 1995 .
20. Шевченко О.О. Істоpія деpжави і пpава заpубіжних кpаїн: [Хpестоматія для студентів юpид. вузів та фак.]/ [Відп. pед. І.Д.Боpис].- К.: Вентуpі, 1995.-
21. Шульженко Ф.П., Hаум М.Ю. Істоpія вчень пpо деpжаву і пpаво: Куpс лекцій/ Hац. пед. ун-т ім.М. П.Дpагоманова; За заг.pед. Копєйчикова В.В.- К.: Юpінком Інтеp, 1997.
Loading...

 
 

Цікаве