WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Громадянське суспільство і держава - Курсова робота

Громадянське суспільство і держава - Курсова робота

вертикальної регулюючої ролі державних структур, демократизація, федералізація і децентралізація суспільного керування можуть створити (і вже створюють) соціальний вакуум, що неминуче веде до серйозних економічних і соціально-політичних потрясінь. Тому необхідний обережний підхід до руйнування вертикальних структур державного регулювання і вибір правильної стратегії поетапного згортання вертикальних структур і рівнобіжного розвитку горизонтальних взаємозв'язків. Їхній генезис (горизонтальних ринкових, політичних і правових взаємин) і буде процесом формування громадянського суспільства.
Серьозною перешкодою на шляху формування громадянського суспільства є бюрократія. У ході тривалого історичного розвитку вона перетворилася в могутнє соціальне утворення, що функціонує не тільки як внутрішньодержавна, але ісуспільна структура, що заміняє собою дійсні суспільні утворення економічного і соціального порядку. Привласнивши собі суспільні функції, державна бюрократія тим самим узурпувала їхню роль як контрагента вищої державної влади. Без ліквідації подібного протиприродного положення речей розвиток громадянського суспільства буде неможливо.
Приймаючи до уваги все перераховане вище, можна припустити, що процес формування громадянського суспільства в нашій країні буде тривалим і багато в чому хворобливим. Зі світової практики основні напрямки його розвитку відоме: становлення демократичного механізму політичної влади на основі чіткого поділу її функцій, що виражає інтереси різноманітних шарів населення; створення необхідних умов для переходу до ринкової економіки як основі громадянського суспільства; підпорядкування всіх державних, господарських органів, структур усіх політичних партій закону, забезпечення його верховенства; роздержавлення власності в самих різних формах і утворення різних рівноправних економічних суб'єктів; досягнення необхідного рівня громадянської культури, поступове формування навичок соціально-політичної діяльності в демократичних умовах життя. Без останнього, здається, основна частина населення країни виявиться нездатної сприйняти цінності громадянського суспільства, не зрозуміє необхідності його становлення і розвитку.
Розвал старої тоталітарної системи суспільного керування породив багато негативних явищ, такі, як націоналізм, сепаратизм, екстремізм, корпоративність і , що серьознішають перешкодою на шляху твердження громадянського суспільства. В умовах позаринкової економіки і низкою громадянської культури нові корпорації (концерн, суспільно-політичні об'єднання й ін.) з їх нерідко зустрічається максималізмом і нетерпимістю здатні привести суспільство до конфронтації, загостренню соціальних конфліктів. Щоб зробити їхній найменш хворобливими для суспільства (якщо не удасться уникнути їх узагалі), необхідно прийти до громадянської згоди, виходячи з тих суспільних ідеалів, що висувалися і відстоювалися не одним поколінням людей усіх країн світу. Пройшовши тривалу перевірку часом, вони залишаються нетлінними і сьогодні. Мова йде про такі поняття, як "гуманізм", "демократія", "справедливість", що у сучасних умовах повинна розумітися як рівність усіх громадян у правах і можливостях, а аж ніяк не як зрівнялівка в усьому. Незважаючи на найширший плюралізм думок, позицій і поглядів на перспективи нашого подальшого суспільного розвитку, що існують серед українських громадян, подібне тлумачення і практичне здійснення ідеї справедливості здатні згуртувати основну частину населення України. Тим самим буде встановлений громадянський світ, так необхідний для формування громадянського суспільства в нашій країні. З огляду на неминучий опір цьому процесу з боку різних політичних сил у перехідний період від тоталітарно-авторитарного до громадянського суспільства, найбільш прийнятної, можливо, стане модель сильного державно-ліберального режиму, що поступово відкрив би дорогу до справжньої демократії, забезпечив би необоротність руху нашої країни до громадянського суспільства. Його головною задачею буде створення необхідних умов, при яких процеси, що йдуть у суспільстві, змогли б ввійти в нормальне русло, піддавалися б демократичному керуванню і регулюванню.
Висновок
Ми живємо в країні, що по Конституції є правовою державою. Але те, що пишеться в основному законі, не дає нам приводу затверджувати, що це саме так. На мій погляд, у нас ще не усі цілком усвідомлюють, що для державотворення необхідне винекнення ряду визначених передумов, найважливішої з яких є громадянське суспільство, тобто відповідна зрілість традиційного суспільства. А суспільство ще не зовсім дозріло, щоб забезпечити для себе умови, що задовольняють і реалізують свої різноманітні потреби і інтереси. Наша психологія спирається на те, що сама держава повинна подбати про добробут свого народу. Але адже навіть сама розвинена правова держва не здатна надати своїм громадянам прийнятні блага для повного функціонування суспільства. Інакше кажучи, ми самі повинні подбати про свою забезпеченість. В Україні, я вважаю, що не можна сказати про те, що громадянське суспільство досягло вищого етапу у своему розвитку, а це сприяє утрудненню розвитку правової держави в країні. Отже, щоб розв`язати цю проблему, необхідно удосконалити українське суспільство, а цьому можемо сприяти тільки ми самі.
Але з`ясувати для себе достовірні і правильні висновки було складно. Насамперед тому, що в різних джерелах правова держава і громадянське суспільство характерезується по-різному. В одних джерелах говориться про те, що правова держава не може виникнути і функціонувати без утворення усередені себе громадянського суспільства. І, у принципі, я дотримуюсь цієї точки зору. В іншій літературі мені довелось зштовхнутися з тим, що існує деяка грань між правовою державою і громадянським суспільством. Поняття "громадянське суспільство" використовується в зіставленні з поняттям "держава".
Список використованої літератури:
1. В.С. Нерсесянц, "Философия права", Москва, 1997, Учебник для вузов; стр.107-112.
2. А.В. Малько, С.А. Комаров, "Теория государства и права", Учебник краткий курс; стр. 271-282; 38-41.
3. А.П. Кочетков, "Гражданское общество: проблемы и перспективы развития", Москва 1998; стр. 85-97.
4. М.Н.Марченко. - М.: Зерцало, "Теория государства и права: Курс лекций", 1997, стр. 228.
5. А.И.Соловьев, " Три облика государства-три стратегии гражданского общества", 1996, стр.29-38.
6. О.Ф.Скакун, "Теория государства и права", 2000, стр.62-77.
7. П.О.Рабінович, "Основи загальної теорії права та держави", 1994.
8. Локк Дж, "Два трактата о правлении", Москва 1988;- стр. 312.
9. Н.И.Матузова,А.В.Малько, "Теория государства и права". Курс лекций, М.: Юристъ 1997;стр.672.
10. Харитонова Е.О., "Гражданское и семейное право Украины", Харьков 1999.
Loading...

 
 

Цікаве