WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Громадянське суспільство і держава - Курсова робота

Громадянське суспільство і держава - Курсова робота

відносин поза рамками держави.
Чим порозумівається той факт, що поняття громадянського суспільства в наші дні повертається на сторінки досить широкої печатки? Французький політолог Доминик Кола пише, що, починаючи з 70-х рр. нашого сторіччя, жоден термін не користавсябільшою популярністю, чим "громадянське суспільство": перекочовуючи з наукових публікацій до газетних сторінок, він і тепер залишається предметом нескінченних дискусій". І автор, судячи з російської преси, безумовно, прав.
На відміну від марксистських текстів, у даний час дана проблема розглядається в контексті забезпечення подальшого розвитку активності індивідів у суспільстві, можливостей розширення і поглиблення його демократизації і разом з тим обмеження функцій держави і посилення контролю за його діяльністю з боку суспільства.
У сучасній літературі поняття "громадянське суспільство" трактується неоднозначно. І все-таки найчастіше його зміст включає всю сукупність неполітичних відносин у суспільстві, тобто економічних, соціальних, у тому числі національних, духовно-моральних, релігійних і т.д., що складають життєву основу політичної системи, держави.
У дуже звуженому обсязі визначає розглянуте поняття А. Мигранян: "громадянське суспільство - це сфера спонтанного самопрояву вільних індивідів і добровільно сформувалися асоціацій і організацій громадян, що обгороджена необхідними законами від прямого втручання і довільної регламентації діяльності цих громадян з боку органів державної влади" .
Незважаючи на очевидне значення відзначеного аспекту, визначення громадянського суспільства не можна зводити тільки до нього. А таке має місце в публіцистичних виступах, коли затверджується, що ніби-то в СРСР не було громадянськогосуспільства, а існувала тільки тоталітарна держава. громадянське суспільство - об'єктивна реальність. "Це сукупність "природних форм суспільної життєдіяльності індивідів - покликаних забезпечувати задоволення їхніх потреб і інтересів". Його не може ні поглинути, ні ліквідувати який-небудь політичний режим. Інше питання, який рівень розвитку даного громадянського суспільства, які суспільні зв'язки і відносини на тім чи іншому етапі складають його зміст, наскільки реалізований чи не реалізована здатність членів суспільства до творчої праці, самоврядуванню, яке відношення між публічною владою й індивідуальною волею і т.д. Державна влада може деформувати цивільне суспільство, скувати процес функціонування його елементів, звести до мінімуму автономію і самостійність індивідів і соціальних груп. Але не в її силах ліквідувати матеріальне і духовне життя людей, насильно скасувати соціальні групи, основні форми організації людського життя, духовної культури, нарешті, властивим соціальним об'єктам активність. Затверджувати протилежне - значить погоджуватися з ідеалістичною догмою про всесилля політики, держави.
1.2 Основи визначення "громадянське суспільство"
Громадянське суспільство - це система позадержавних суспільних відносин і інститутів, що дає можливість людині реалізувати його громадянські права і виражає різноманітні потреби, інтереси і цінності членів суспільства.
Громадянське суспільство не являє собою деяке ізольоване від держави соціальний простір, що протистоїть йому в будь-яких формах. Навпаки, громадянське суспільство і держава з'єднані один з одним цілим поруч структурних зв'язків, оскільки держава, здійснюючи управлінсько-опосередковані функції в суспільному житті, не може не стикатися з громадянськими цінностями й інститутами, тому що останні через систему горизонтальних зв'язків як би охоплюють усі суспільні відносини. Крім того, ряд суспільних елементів і інститутів займає маргінальне положення, частково переплітається з державними структурами, а частково - з громадянським суспільством. Прикладом тут може служити, скажемо, що править у даний момент політична партія, що вийшла з надр громадянського суспільства, але в той же час тісно зв'язана у своїй діяльності з державним апаратом. Разом держава і громадянське суспільство як би занурені в обволікаюче їх "глобальне людське суспільство" у самому широкому змісті цього слова.
1.3 Громадянські правовідносини
Найчастіше громадянські правовідносини визначають як засноване на нормах громадянського закону правовідносини, що складається з приводу матеріальних і нематеріальних благ, учасники якого, володіючи правовою автономією і майновою відособленістю, виступають як юридично рівних носіїв прав і обов'язків.
Будь-яке цивільне правовідношення являє собою складне правове явище, що складається з 3-х необхідних елементів: суб'єктів правовідносини; об'єкта правовідносини; змісту цивільного правовідносини.
У процесі громадянсько-правового регулювання суспільних відносин їхні учасники наділяються суб'єктивними правами й обов'язками, що надалі і визначають поводження учасників у рамках існуючих між ними правовідносин. Як і будь-які суспільні відносини, громадянське правовідношення встановлюється в результаті взаємодії між людьми. У правовідношені взаємодія його учасників здійснюється відповідно до приналежного їм суб'єктивними правами і покладеними на них обов'язками. Так, у правовідношені купівлі-продажу продавець передасть продану річ покупцю у власність на умовах і в терміни, обумовлені договором між ними, а покупець сплачує продавцю гроші в розмірі й у терміни, установлені цим же договором.
Вхідні в предмет громадянського права суспільні відносини в результаті їхнього правового регулювання не зникають, а лише здобувають правову форму, за допомогою якої упорядковується їхній зміст. Тому зміст громадянських правовідносин утворить взаємодія їхніх учасників, здійснювана відповідно до їхніх суб'єктивних прав і обов'язків.
Форма громадянських правовідносин. Суб'єктивні права й обов'язки, що належать учасникам громадянських правовідносин, утворять його правову форму. Під суб'єктивним правом розуміється юридично забезпечена міра можливого поводження уповноваженого обличчя, а під суб'єктивним обов'язком юридично обумовлена міра необхідного поводження зобов'язаного обличчя в громадянському правовідношені. Особливістю суб'єктивних цивільних прав і обов'язків є те, що вони носять або майновий, або особистий немайновий характер. Так, право власності - це майнове право, що надає його власнику юридично забезпечену можливість за своїм розсудом володіти, користатися і розпоряджатися приналежними йому речами. Право на захист честі, достоїнства і ділової репутації -особисте немайнове право, що надає уповноваженому обличчю юридично забезпечену можливість вимагати спростування зазіхання його честь, достоїнство і ділову репутацію зведень.
Громадянське майнове правовідношення не можна віднести цілком ні до економічного базису, ні до правової надбудови. Воно являє собою діалектичну єдність економічного змісту і правової форми. Форма
Loading...

 
 

Цікаве