WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Розгляд фундаментальних понять предмету та методів галузі права у загальній теорії права та держави - Курсова робота

Розгляд фундаментальних понять предмету та методів галузі права у загальній теорії права та держави - Курсова робота

працюючих власників) то має широкі повноваження по управлінню підприємством, аж до його повної ліквідації (ч.2. ст.15 цього Закону). В ч.3. ст.15 цього Закону визначені повноваження трудового колективу державного або іншого підприємства, в якому частка держави або місцевої Ради у вартості майна складає більш 50%. Вони є суттєво обмеженими порівняно з першим видом трудового колективу, бо з управлінських повноважень вони лише беруть участь у вирішенні питання про реорганізацію (виділення) підприємства, та про входження його до об'єднання підприємств.
4.Відносини по колективним переговорам.
Укладенню колективного договору, угоди передують колективні переговори які можуть розпочатися за пропозицією як трудового колективу, так і власника або уповноваженого ним органу не раніше чим за три місяці до закінчення строку дії колективного договору. Інша сторона на протязі семі днів зобов'язана розпочати переговори. Процедура ведення колективних переговорів, механізм вирішення протиріч, яки виникають у ході переговорів, регламентуються ст.10, 11, Закону України "Про колективні договори і угоди".
Взагалі ж, колективні переговори потрібні для того, щоб перед укладенням нового колективного договору узгодити усі протиріччя між колективом робітників та працедавцем.
5.Відносини по укладенню та виконанню колективного договору та колективних угод на галузевому, регіональному і національному рівнях.
Колективний договір - це локальний нормативний правовий акт, який регулює трудові, соціально-економічні відносини між власником таробітниками даного підприємства.
Колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом з однією стороною, і однією або кількома профспілковими або іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органів а у випадку відсутності таких органів - представниками робітників, які вибрані та уповноважені трудовим колективом з іншої сторони.
Таке визначення сторін колективного договору чи є чітким щодо правил юридичної техніки. На думку автора, основною стороною в ньому є трудовий колектив, професійні спілки ж є тільки його представниками. Маємо проблему із визначенням і самого трудового колективу. На думку П.Д.Пилипенка у випадку укладання колективного договору з працюючими власниками взагалі втрачується смисл викладання, бо власники не можуть одночасно виступати з обох сторін договору.
Колективний договір укладається на загальних зборах, (конференції) трудового колективу підприємства шляхом схвалення його проекту більшістю голосів, після цього він підписується не пізніше ніж через п'ять днів з моменту схвалення уповноваженими представниками сторін із цього моменту вступає в дію( ст.13 Закону України "Про колективні договори і угоди").
Що ж до виконання колективного договору, то тут мається на увазі виконання зобов'язаних умов змісту колективного договору. Ці двосторонні зобов'язання вказані у Ст..7. Закону України "Про колективні договори і угоди":
" зобов'язання щодо змін в організації виробництва і праці;
" щодо забезпечення продуктивної діяльності;
" щодо нормування і оплати праці, встановлення форм та системи заробітної плати;
" щодо встановлення гарантій, компенсацій пільг;
" щодо участі колективу у розподілі прибутку підприємства;
" щодо режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;
" щодо умов і охорони праці;
" щодо забезпечення житлово-побутового та соціального забезпечення працівників;
" щодо гарантій діяльності профспілкових органів.
За невиконання чи неналежне виконання обов'язків, покладених колективним договором на осіб, винних у цьому, можуть покладатися санкції, які передбачені статтями 18 та 19 Закону України "Про колективні договори та угоди" у виді штрафів та різних дисциплінарних стягнень.
6.Відносини по діяльності професійних спілок як представників трудових колективів в соціально-трудових відносинах і по застосуванню трудового законодавства.
Згідно ст.36 Конституції України професійні спілки є громадськими організаціями, які об'єднують громадян, що пов'язані спільними інтересами за родом їх професійної діяльності на основі вільного вибору їх членів.
Згідно розділу XVI КЗпП "Професійні спілки. Участь робітників в управлінні підприємствами, установами, організаціями" основною задачею профспілок є представництво та захист інтересів робітників перед власником. Виходячи з цих завдань, основними функціями діяльності профспілок є захисна та представницька, які доповнюються контрольними повноваженнями по дотриманню законодавства про працю.
Права профспілок класифікуються на слідуючи групи: права по встановленню на підприємствах, регіональному, галузевому, державному рівнях колективних умов праці; права в області застосування діючого законодавства про працю; права по контролю за дотриманням трудового законодавства. Так, профспілкові органи дають згоду на звільнення працівника з ініціативи власника, розробляють разом з власником правила внутрішнього трудового розпорядку; для організації робітників до понаднормових робіт, робіт у вихідні дні власник повинен отримати згоду профспілкового органу та ін.
7.Відносини по розв'язанню індивідуальних і колективних трудових спорів.
Трудові спори - це неврегульовані шляхом прямих переговорів протиріччя між робітником ( колективом робітників) і власником підприємства ( уповноваженим ним органом з приводу застосування норм трудового законодавства, а також встановлення нових або зміни існуючих умов праці. Моментом виникнення індивідуального трудового спору є звернення із заявою у відповідний орган, що розглядує трудові спори (Комісія з трудових спорів або певна ланка судів загальної юрисдикції). Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих робітників, категорії найманих працівників, колективу робітників або профспілки отримав від власника або уповноваженого ним органу інформації про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника або уповноваженого ним органу (представника) або коли строки розгляду вимог, передбачених Законом, пройшли, а відповідь від власника не було отримано. Основними органами, що розглядають і вирішують колективні трудові спори є примірна комісія, трудовий арбітраж, національна служба посередництва і примирення при Президентові України.
Колективні трудові відносини характеризуються присутністю колективних суб'єктів, що було показано вище, які визнані правом і отримали свій реальний правовий статус.
Створено нове законодавство, прийняті Законом України "Про колективні договори і угоди", "Про підприємства в Україні", "Про оплату праці", "Про порядок вирішення колективних трудових
Loading...

 
 

Цікаве